• Українська
  • English
Проблема порушень слуху у дітей: медичний та соціальний аспекти
Проблема порушень слуху у дітей: медичний та соціальний аспекти

Проблема порушень слуху у дітей: медичний та соціальний аспекти

Мало хто замислюється над тим, що для багатьох людей недоступно почути шум дощу, музику, голос рідної людини…За статистикою, від порушень слуху страждає кожна 9-та людина на Планеті.

 

Відчувати, що тебе чують, – це майже найкраще, що є в світі. Грегорі Девід Робертс, австралійський письменник

На сьогодні проблема порушення слуху в дітей є актуальною як у медичному, так і соціальному аспектах. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) сьогодні у світі на 1000 новонароджених із нормальним слухом припадає одна дитина з вираженим ступенем приглухуватості, а легкий та середній ступінь порушення слуху присутні у 1-2% новонароджених. Приглухуватість у новонароджених та дітей прелінгвального віку призводить до затримки формування мовних навичок, інтелекту та особистості дитини в цілому. Зниження слухової функції, значно погіршує якість життя, обмежує її у виборі фаху, а нерідко призводить і до виключення із соціуму.

До 2030 року експерти ВООЗ прогнозують збільшення кількості пацієнтів із незворотними формами глухоти на 30%. При цьому, важливим є те, що 80% із них мешкають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

Належним чином підібрані слухові апарати можуть покращити спілкування, щонайменше для 90% людей із порушеннями слуху, однак у країнах, що розвиваються, слуховий апарат має менше однієї людини з 40, що його потребують.

За даними офіційної статистики ВООЗ, близько 25% всіх людей із порушеннями слуху страждають на цю недугу з дитячих років. При цьому, як мінімум 50% випадків погіршення слуху можна запобігти. Насторожує те, що у 62-64% дітей із порушенням слуху виявляють різні ступені та види вестибулярної дисфункції, дизрегуляцію кінестезіологічного аналізатора, зниження рефлекторної відповіді на подразники, у 43% – зменшується гальмівний вплив кори головного мозку. Тому, на жаль, глухота (чи тяжка приглухуватість) у новонароджених та дітей прелінгвального віку без вчасної діагностики та лікування призводить до глухонімоти, сповільнення психічного і соціального розвитку з наступною інвалідизацією.

Вроджені причини втрати слуху

За даними ВООЗ вродженими причинами втрати слуху можуть бути ускладнення під час вагітності та пологів, включаючи наступні: червонуха, сифіліс, кір, грип, цитомегаловірусна інфекція, герпес, токсоплазмоз, хламідіоз, ВІЛ-інфекція та деякі інші інфекції матері під час вагітності, неналежне вживання ототоксичних лікарських засобів під час вагітності (аміноглікозиди, цитотоксичні препарати, протималярійні ліки і діуретики), тяжкі серцево-судинні розлади, стрімкі, запізнілі, передчасні, затяжні пологи, часткове відшарування плаценти, накладання акушерських щипців, кесарів розтин, асфіксія новонародженого, внутрішньочерепна родова травма, гемолітична хвороба новонародженого, недоношеність, низький бал за шкалою Апгар, вік матері понад 40 років, спадкові захворювання у матері, що супроводжуються порушенням слуху (синдром Ваарденбурга, синдром Ушера тощо), наявність приглухуватості у батьків та найближчих родичів.

Набуті причини втрати слуху

Набутими причинами втрати слуху у будь-якому віці є: інфекційні захворювання, такі як менінгіт, кір і свинка, хронічна інфекція вух (середній отит), вживання в ототоксичних лікарських засобів, із наступним ураженням внутрішнього вуха; травми голови або вуха; надмірний шум, включаючи вплив гучної музики, або інших гучних звуків, таких як стрільба або вибухи.

На думку вчених, важливу роль у профілактиці глухоти та приглухуватості відіграє правильно та вчасно виконана імунізація в дитячому віці проти таких захворювань, як менінгіт, кір, свинка, краснуха; а також вчасна діагностика вад у новонароджених.

Раннє виявлення вродженої, чи набутої приглухуватості вкрай важливе, так як час початку лікування є визначальним чинником ефективності реабілітації дітей із приглухуватістю. Своєчасний і правильний діагноз надає можливість більш успішної інтеграції дитини у мовне середовище, покращує розвиток пізнавальних навичок, попереджує її виключення із соціуму. Вважається, що рання діагностика та реабілітація повинні починатися до 6-місячного віку дитини. Дітям слід проводити аудіометричний скринінг із метою ранньої діагностики вад слуху, що дасть можливість своєчасної корекції – слухопротезування.

Сьогодні одним із завдань суспільства є захист прав дітей із вадами слуху, підвищення якості їх життя, соціальна адаптація.

Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр №1

Зокрема, у Чернівецькому обласному навчально-реабілітаційному центрі №1 (по вул. Аксенина, 6) поряд із навчанням слабочуючих дітей відбувається їх фізична і медична реабілітація.

У реабілітаційному відділенні Чернівецького обласного навчально-реабілітаційного центру №1 функціонує:

– тренажерний зал (велотренажери, бігові доріжки, орбітреки, шведські стінки, універсальний тренажер для розробки м’язів верхнього плечового поясу, спини, ніг);

– зал лікувальної фізкультури (лабіринт, кульковий басейн, шведська стінка, масажні м’ячі та килимки);

– кабінет масажу;

– фізіотерапевтичний кабінет (електрофорез, ампліпульс, апарат лазерної терапії, магнітотерапії, тубус-кварц, інгалятор, кисневі коктейлі);

– електротерапевтичний апарат Серагем Мастер;

– бальнеологічна ванна;

– психотерапевтична кімната для занять з психологом та дефектологом;

– дефектологічний кабінет для проведення діагностики та корекції порушень, індивідуальних занять з логопедом, сурдопедагогом;

– центр підтримки сім’ї, в якому надаються послуги батькам соціальним педагогом та психологом.

Послуги у центрі надають досвідчені дефектологи, сурдопедагоги, логопеди, лікарі (педіатр, невропатолог, психіатр), спеціалісти з лікувальної фізкультури, фізіотерапії, масажу, психологи, соціальні працівники, завдяки злагодженій роботі яких, у закладі створюється особлива атмосфера сімейного затишку, приязні, взаєморозуміння.

Матеріал підготувала: асистент. кафедри гігієни та екології Іфтода О.М.

Корисно знати