• Українська
  • English
Впертість і негативізм дитини, як подолати?

Впертість і негативізм дитини, як подолати?

 Педіатри та психологи виділяють три стабільні періоди у розвитку дитини: «немовля» –  від народження до одного року, «ранне дитинство» – від року до трьох і «дошкільне дитинство» – від трьох до семи. Кожна із цих стадій завершується так званою кризою розвитку і це необхідний та закономірний етап у житті дитини. У цей період з’являється впертість, капризування, неслухняність і  оминути їх неможливо, через це проходять практично всі діти, але для одних цей період відбувається  простіше, для інших – більш серйозними, поведінковими проявами. Виникнення цих періодів пояснюється тим, що в дітей з’являються нові потреби, а старі форми їх задоволення вже не підходять, навіть можуть заважати.

Батькам необхідно знати, що така зміна поведінки (впертість, свавілля, негативізм)  свідчать про вікову кризу, дитина стала достатньо дорослою для того, аби зовсім по-іншому будувати свої стосунки  з вами. Малюк інтуїтивно робить перші кроки, щоб стати особистістю, незалежною від вас, має власні бажання, почуття, потреби, наміри.

Саме у цей період діти потребують підтримки та терпіння зі сторони дорослих. Головне завдання батьків – навчити малюка діяти відповідно до загальноприйнятих соціальних норм і важливо, щоб малюки виробили вміння самостійно приймати рішення та відповідати за їх виконання.

Як подолати негативні прояви у поведінці дітей?

Порада перш за все, надайте дитині самостійність там, де можливо. Нехай вона сама приймає рішення про те, чи хоче вона гуляти на вулиці, в яку гру гратися, з’їсти цукерку зараз чи пізніше тощо. Дитина матиме простір для самостійних рішень та простіше буде приймати ваші рішення.

Порада заохочуйте, хваліть дитину за правильну поведінку, таким чином ви даєте зрозуміти, які норми прийнятні для вас.

Порада –  погодьте із дитиною заборони і чітко їх дотримуйтесь, якщо ці межі не визначені, то малюки втрачають почуття безпеки та впевненості.  

В силу свого фізичного  розвитку дитина  не в змозі впоратися з багатьма речами: не вистачає сили, щоб вдарити по великому м1ячу , важко тримати повну чашку молока тощо. Ваше бажання допомогти може призвести до спалахів невдоволення зі сторони малюка.

Порада найкраще, коли ваша допомога буде мінімальною. Не поспішайте пояснювати, показувати, виконувати замість малюка, краще розберіться, чому виникли труднощі, й трошки допоможіть дитині впоратися із завданням. Оточіть малюка речами, якими він може оперувати, що відповідає його віку і тоді він буде почувати себе сильною та впевненою. Ви, таким чином, будете менше забороняти  дитині і вона зможе витрачати свою енергію на пізнавання світу, а не марнувати її на вибухи  гніву.

Нехай ваші діти ростуть міцними, здоровими і щасливими!

 

Матеріал підготувала: доцент  кафедри догляду за хворими та

вищої медсестринської освіти Олена Макарова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корисно знати