• Українська
  • English
Розлади сну у дітей молодшого шкільного віку
Розлади сну у дітей молодшого шкільного віку

Розлади сну у дітей молодшого шкільного віку

Сон є одним з найважливіших факторів для росту і розвитку дитини, це природний фізіологічний процес перебування організму в стані з мінімальним рівнем мозкової діяльності та зниженою реакцією на навколишній світ, активними процесами росту та відновлення.

Під час сну проходять найбільш інтенсивні процеси накопичення енергії, створення нових структур, росту дитячого організму, формування імунної відповіді. Відбувається аналіз і запам’ятовування інформації, поліпшується розумова діяльність, включається інтуїція.

Сон виконує відновну функцію, нормалізує енергетичний потенціал організму, підтримує репаративні процеси, виявляє антистресовий вплив. Сон має багатогранний вплив на роботу нервової, серцево-судинної, респіраторної, ендокринної та імунної систем, істотно впливає на фізичний і психомоторний розвиток, емоційний баланс, пам’ять та розумову працездатність.

У свою чергу, відіграючи надзвичайно важливу роль, сон легко піддається впливу негативних факторів зовнішнього середовища. У дітей багато в чому він залежить від матері, яка може і повинна створити оптимальні умови для поліпшення якості сну. Погіршення якості сну асоціюється з підвищенням ризику розумового відставання, порушеннями комунікативної функції, поведінковими відхиленнями, підвищеним травматизмом, надмірною масою тіла й цілою низкою інших змін показників здоров’я. За останні 25-30 років розуміння соціальної ролі розладів сну сприяло виділенню медицини сну в окрему спеціальність, а в науці – в область важливих і невідкладних досліджень.

Все частіше увагу педіатрів привертають проблеми порушення сну в дітей раннього шкільного віку. На розлади сну страждають близько третини дітей Чернівецького регіону. Вивчення причинних факторів показало що має місце:

  • збільшення тривалості перебування дітей перед різного роду електронними приладами та мультимедійними екранами;
  • недотримання розпорядку дня;
  • зменшення фізичної активності та перебування на свіжому повітрі;
  • незадовільні побутові умови, порушення гігієни сну (шум, відхилення температурного режиму, підвищена сухість повітря тощо);
  • загальна постіль з іншими дітьми чи дорослими;
  • формування синдрому пізнього засинання. Він характеризується пізнім настанням сну та пізнім пробудженням. Синдром пізнього засинання є одним із проявів «24-годинного суспільства». Дитина пропускає час, коли вона хотіла би заснути, більш ніж на 3 години;
  • часті стреси;
  • активні ігри перед сном.

При порушеній організації сну його тривалість та структура погіршуються, що серйозно впливає як на здоров’я дітей, так і на якість їх життя. У школярів «денними» наслідками порушення сну є зниження успішності, неуважність, збудливість або дрімота в положенні сидячи вдень, роздратованість. Як не дивно, при значній кількості наукових публікацій щодо вплив особливостей сну та його порушень на окремі напрямки психічної й фізичної діяльності дітей, надзвичайно мало робіт відносно зв’язку сну з загальною якістю життя та його програмуючим впливом на стан здоров’я.

Матеріал підготували: зав. кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, д.мед.н., проф. Ю.М. Нечитайло; д.мед.н., доцент кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Н.І. Ковтюк

Корисно знати