• Українська
  • English
Сучасний погляд на мукополісахаридоз

Сучасний погляд на мукополісахаридоз

Мукополісахаридоз (МПС) — це група рідкісних генетичних захворювань, які виникають через дефіцит або відсутність певних ферментів, необхідних для розщеплення глікозаміногліканів (ГАГ), також відомих як мукополісахариди. Оскільки ці речовини не розщеплюються належним чином, вони накопичуються в клітинах, тканинах і органах, що призводить до різноманітних фізичних і неврологічних симптомів.

Існує кілька типів мукополісахаридозів, кожен з яких пов’язаний з дефіцитом певного ферменту:

  • МПС I (Синдром Гурлера, Гурлера-Шіє, Шіє): Включає три форми — важку (Гурлер), проміжну (Гурлер-Шіє) і легку (Шіє).
  • МПС II (Синдром Хантера): Зустрічається переважно у чоловіків, оскільки передається за рецесивним зчепленим з Х-хромосомою типом.
  • МПС III (Синдром Санфіліппо): Має чотири підтипи (А, B, C, D), кожен з яких обумовлений дефіцитом різних ферментів.
  • МПС IV (Синдром Моркіо): Має два підтипи (A і B).
  • МПС VI (Синдром Марото-Ламі).
  • МПС VII (Синдром Слай).

 

Симптоми МПС можуть значно варіюватися залежно від типу і тяжкості захворювання, але часто включають:

  • Кісткові деформації (дисплазія кісток, коротка шия, артрози та грубі риси обличчя).
  • Затримка росту.
  • Збільшення печінки та селезінки (гепатоспленомегалія).
  • Проблеми з серцем (кардіоміопатія, вади клапанів).
  • Проблеми з диханням (обструктивне апное сну, часті інфекції дихальних шляхів).
  • Порушення зору і слуху.
  • Затримка психомоторного розвитку і когнітивні проблеми.

 

Діагностика МПС включає:

  • Клінічний огляд: Оцінка фізичних ознак та симптомів.
  • Лабораторні дослідження: Виявлення підвищеного рівня ГАГ в сечі.
  • Ферментний аналіз: Вимірювання активності специфічних ферментів в лейкоцитах, фібробластах або плазмі.
  • Генетичне тестування: Ідентифікація мутацій у відповідних генах.

 

Лікування МПС спрямоване на зменшення симптомів і покращення якості життя, і може включати:

  • Замісна ферментна терапія (ЗФТ): Ін’єкції ферментів, яких бракує (наприклад, ларонидаза для МПС I, ідурунасульфаза для МПС II).
  • Гемопоетична стовбурова трансплантація (ГСТ): Використовується для деяких типів МПС, зокрема МПС I.
  • Симптоматичне лікування: Лікування специфічних симптомів, таких як операції на серці, корекція кісткових деформацій, терапія дихальних проблем.
  • Генна терапія: Перспективний напрямок, який наразі активно досліджується.

 

Прогноз при МПС залежить від типу захворювання і часу початку лікування. Раннє діагностування і лікування можуть значно покращити якість життя і збільшити тривалість життя пацієнтів.

 

Отже, мукополісахаридоз є складним генетичним захворюванням, яке вимагає мультидисциплінарного підходу для діагностики і лікування. Зусилля в напрямку дослідження нових методів терапії, зокрема генної терапії, дають надію на покращення результатів лікування в майбутньому.

Інформацію підготував: асистент кафедри медичної біології та генетики,

доктор філософії Владислав ЙОСИПЕНКО

Корисно знати