• Українська
  • English
Чи шкідлива для людини «штучна» риба?
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Чи шкідлива для людини «штучна» риба?

Чи шкідлива для людини «штучна» риба?

21 квітня у світі відзначають Всесвітній День міграції риб, що об’єднує декілька важливих для людства питань – збереження річок, морів та океанів для людей і риби.

Повноводні, чисті, текучі річки надають численні переваги людям та природі. Вони живлять ґрунтові води, забезпечують баланс поживних речовин землі, підтримують заплави, а також дають чисту воду та харчування місцевим громадам. І практично усюди вони є домівкою для уразливого прісноводного біорізноманіття – від найпростіших до риб і ссавців. На території України протікає понад 63 тисяч річок і потічків, з них 93% мають довжину до 10 км. Найбільшими річками України є Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець тощо.

Найбільш знаковими і важливими прісноводними видами риб є мігруючі види риби. Вони мають складні цикли розвитку і іноді їх потрібно подолати сотні кілометрів складними системами зв’язаних річок і струмків до моря, а також навпаки. Проте, багато з них ніколи не досягають свого кінцевого пункту призначення через десятки тисяч великих та малих гребель, які упродовж багатьох поколінь руйнували річки та блокували маршрути міграції риби. І навіть цього нині виявляється недостатньо: будівництво тисяч додаткових гребель все ще планується. Негативний вплив будівництва гребель, а ще зміни клімату та надмірний вилов нині є головними загрозами для мігруючих риб, таких як осетрові, вугри та лососі. Окрім того, ці види є цінними промисловими видами і споживаються людством щороку тонами.

Тому, як одним з можливих методів подолання цієї проблеми, людство вирішило вирощувати такі види риб штучно, із використанням наближених до природніх умов розплідників. І часом ми таку рибу називаємо «штучною» через те, що вона вирощена в неволі, годується тими кормами, що їй надає людина і слугує лише для однієї цілі – потрапити на наш стіл.

Але найчастіше «штучна» риба дійсно означає «штучна риба»….

Згідно норм харчування дорослий людині потрібно споживати 0,8-1,6 г жирних кислот омега-3 на добу, що містяться в рибі. Проте в раціоні більшості українців їх в десятки разів менше, а особливо рибні продукти корисний для дитячого організму. ВОЗ рекомендує споживати на рік не менше 19,6 кг риби. У Європі цей показник в середньому складає 20,8 кг, у Франції та Німеччині 24,2 кг, у Норвегії – близько 50 кг на людину. Найбільше – в Японії 70 кілограмів!!!! Ми ж явно не доїдаємо риби – середній показник 9,6 кг.

Проте з кожним роком населення Землі збільшується, а рибні запаси Світового Океану зменшуються. На сьогодні, за твердженням вчених, більш як 30% рибних ресурсів вже витрачено. Причини цього доволі прості – людське господарювання, що призвело до інтенсивного забруднення вод важкими металами, пестицидами, мікрочастинками пластику тощо. А це середовище проживання риби, в якому не може народитися і вирости здоровий організм. Тому в багатьох видах риб, включаючи популярного тунця, знаходять мікрочастинки пластику і ртуті.

На сьогодні є безліч інформації, що вчені пішли далі вирощування риби на рибацьких фермах і почалися експерименти з вирощування риби з «пробірки». Американська фірма «Finless Foods» має намір замінити натуральну рибу в суші культивованим тунцем та вивести продукт на ринок за кілька років, але поки собівартість «рибного фаршу» сягає $ 12 000 за кг. Для цього планується перевести виробництво риби в лабораторії – у живих особин візьмуть клітини та культивують їх в стерильних умовах з метою формування компонентів штучного м’яса. Цілий стейк тунця виростити не вийде, але з  шматочків можна буде сформувати котлету або фарш.

Чи шкідлива для людини «штучна» риба?Досить схожі дослідження з вирощування «штучної риби» ведуться в різних країнах, також розвивається генна рибна інженерія. Прикладом такого досвіду може служити канадська комерційна ферма, що отримала дозвіл на виробництво ГМ-лососів, які скоро можуть потрапити на ринок. У генетично модифікованого лосося є ген, який дозволяє йому в два рази швидше рости в порівнянні зі звичайним, а вирощуватимуть його в наземних інкубаторах. Планувалося, що перший комерційний урожай буде до кінця 2020 р., проте завадила пандемія. Дослідники США і Канади вважають, що ГМ-лосось цілком придатний для вживання в їжу і це зробило його першим з трансгенних тварин, який потрапив на обідні столи в Північній Америці. Аргентина, Бразилія і Китай також схвалили тестове розведення генетично модифікованої риби.

Проте екологи, природоохоронні організації і групи із захисту прав споживачів побоюються, що це може бути небезпечно для людського здоров’я, а також може загрожувати рибі з дикої природи, якщо такі екземпляри якимось чином потрапить в природне середовище.

Дана інформація означає, що досить скоро значна кількість людей їстимуть ГМ-лосося, чи триплоїдну горбушу, чи рибні продукти отримані з біореактора не знаючи про це. Це зумовлене відсутністю умов для обов’язкового маркування генетично модифікованих продуктів тваринного походження. Асоціації фермерів та рибалок вимагають прийняти суворі обмеження для ерзац-продуктів і м’ясних аналогів та пропонують називати «м’ясом» чи «рибою» тільки натуральний продукт. Культивовані аналоги м’яса і морепродуктів на основі клітинних культур, пробіотиків, водоростей і міцелію грибів під цю категорію не потрапляють, а значить, не можуть називатися «м’ясом» або натуральним продуктом.

А поки цього немає, безліч країн перетворюються в випробувальний продуктовий плацдарм. Особливо від цього можуть постраждати країни зі слабким захистом свого продуктового ринку, зокрема – Україна. Адже ми не захищені від попадання на наші столи та «риби Франкенштейна»… Але вчені рухаються далі … і вже зараз пропонується синтезоване куряче м’ясо, індичка, штучна яловичина і навіть фуа-гра… Технологія культивування в біореакторах дозволяє вирощувати щось подібне до фаршу з декількох клітин тваринного або птиці або риби або навіть рослин….

Зокрема нещодавно з’явилася інформація в «Wall Street Journal» присвячена абсолютно новій індустрії по імітації тунця, креветок і навіть копченого лосося. І зовсім несподівано те, що на відміну від м’яса (те що представлено на цей час), штучна риба цілком добра на смак. Поки що жоден з брендів, які розробляють штучну рибу, не досяг великої популярності, але існує вже кілька компаній, які працюють в цій галузі: Sophie’s Kitchen, Ocean Hugger Foods і Good Catch. Вони використовують передові харчові технології, за якими не вирощують м’ясо, а перетворюють різні овочі (від помідорів до білків з бобових) в продукт з текстурою і смаками морських мешканців. Поки штучна риба з овочів не отримала визнання в ресторанах, але в разі її просування, це серйозно змінить стан світового рибальства і скоротить кількість риби, що виловлюється.

І на останок свіжі новини – на ринок Гонконгу цілком офіційно виходять «рибні» бургери від фудтех-стартапу Avant Meats, що відкриває новий напрямок у харчовій промисловості та стимулює розвиток продуктів з біореактора. Це буде перша штучна «риба» у світі, яку відкрито продаватимуть. І лише другий такий прецедент щодо лабораторних продуктів. Дещо раніше (у грудні-2020) уряд Сінгапуру дозволив продаж «м’яса курчати» того ж Avant Meats.

Ми є те що ми їмо…

Головне, щоб ми були обізнані, що купуємо і споживаємо!

 

 

Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.

 

Корисно знати