• Українська
  • English
Чи шкідлива для людини «штучна» риба?

Чи шкідлива для людини «штучна» риба?

21 квітня у світі відзначають Всесвітній День міграції риб, що об’єднує декілька важливих для людства питань – збереження річок, морів та океанів для людей і риби.

Повноводні, чисті, текучі річки надають численні переваги людям та природі. Вони живлять ґрунтові води, забезпечують баланс поживних речовин землі, підтримують заплави, а також дають чисту воду та харчування місцевим громадам. І практично усюди вони є домівкою для уразливого прісноводного біорізноманіття – від найпростіших до риб і ссавців. На території України протікає понад 63 тисяч річок і потічків, з них 93% мають довжину до 10 км. Найбільшими річками України є Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець тощо.

Найбільш знаковими і важливими прісноводними видами риб є мігруючі види риби. Вони мають складні цикли розвитку і іноді їх потрібно подолати сотні кілометрів складними системами зв’язаних річок і струмків до моря, а також навпаки. Проте, багато з них ніколи не досягають свого кінцевого пункту призначення через десятки тисяч великих та малих гребель, які упродовж багатьох поколінь руйнували річки та блокували маршрути міграції риби. І навіть цього нині виявляється недостатньо: будівництво тисяч додаткових гребель все ще планується. Негативний вплив будівництва гребель, а ще зміни клімату та надмірний вилов нині є головними загрозами для мігруючих риб, таких як осетрові, вугри та лососі. Окрім того, ці види є цінними промисловими видами і споживаються людством щороку тонами.

Тому, як одним з можливих методів подолання цієї проблеми, людство вирішило вирощувати такі види риб штучно, із використанням наближених до природніх умов розплідників. І часом ми таку рибу називаємо «штучною» через те, що вона вирощена в неволі, годується тими кормами, що їй надає людина і слугує лише для однієї цілі – потрапити на наш стіл.

Але найчастіше «штучна» риба дійсно означає «штучна риба»….

Згідно норм харчування дорослий людині потрібно споживати 0,8-1,6 г жирних кислот омега-3 на добу, що містяться в рибі. Проте в раціоні більшості українців їх в десятки разів менше, а особливо рибні продукти корисний для дитячого організму. ВОЗ рекомендує споживати на рік не менше 19,6 кг риби. У Європі цей показник в середньому складає 20,8 кг, у Франції та Німеччині 24,2 кг, у Норвегії – близько 50 кг на людину. Найбільше – в Японії 70 кілограмів!!!! Ми ж явно не доїдаємо риби – середній показник 9,6 кг.

Проте з кожним роком населення Землі збільшується, а рибні запаси Світового Океану зменшуються. На сьогодні, за твердженням вчених, більш як 30% рибних ресурсів вже витрачено. Причини цього доволі прості – людське господарювання, що призвело до інтенсивного забруднення вод важкими металами, пестицидами, мікрочастинками пластику тощо. А це середовище проживання риби, в якому не може народитися і вирости здоровий організм. Тому в багатьох видах риб, включаючи популярного тунця, знаходять мікрочастинки пластику і ртуті.

На сьогодні є безліч інформації, що вчені пішли далі вирощування риби на рибацьких фермах і почалися експерименти з вирощування риби з «пробірки». Американська фірма «Finless Foods» має намір замінити натуральну рибу в суші культивованим тунцем та вивести продукт на ринок за кілька років, але поки собівартість «рибного фаршу» сягає $ 12 000 за кг. Для цього планується перевести виробництво риби в лабораторії – у живих особин візьмуть клітини та культивують їх в стерильних умовах з метою формування компонентів штучного м’яса. Цілий стейк тунця виростити не вийде, але з  шматочків можна буде сформувати котлету або фарш.

Досить схожі дослідження з вирощування «штучної риби» ведуться в різних країнах, також розвивається генна рибна інженерія. Прикладом такого досвіду може служити канадська комерційна ферма, що отримала дозвіл на виробництво ГМ-лососів, які скоро можуть потрапити на ринок. У генетично модифікованого лосося є ген, який дозволяє йому в два рази швидше рости в порівнянні зі звичайним, а вирощуватимуть його в наземних інкубаторах. Планувалося, що перший комерційний урожай буде до кінця 2020 р., проте завадила пандемія. Дослідники США і Канади вважають, що ГМ-лосось цілком придатний для вживання в їжу і це зробило його першим з трансгенних тварин, який потрапив на обідні столи в Північній Америці. Аргентина, Бразилія і Китай також схвалили тестове розведення генетично модифікованої риби.

Проте екологи, природоохоронні організації і групи із захисту прав споживачів побоюються, що це може бути небезпечно для людського здоров’я, а також може загрожувати рибі з дикої природи, якщо такі екземпляри якимось чином потрапить в природне середовище.

Дана інформація означає, що досить скоро значна кількість людей їстимуть ГМ-лосося, чи триплоїдну горбушу, чи рибні продукти отримані з біореактора не знаючи про це. Це зумовлене відсутністю умов для обов’язкового маркування генетично модифікованих продуктів тваринного походження. Асоціації фермерів та рибалок вимагають прийняти суворі обмеження для ерзац-продуктів і м’ясних аналогів та пропонують називати «м’ясом» чи «рибою» тільки натуральний продукт. Культивовані аналоги м’яса і морепродуктів на основі клітинних культур, пробіотиків, водоростей і міцелію грибів під цю категорію не потрапляють, а значить, не можуть називатися «м’ясом» або натуральним продуктом.

А поки цього немає, безліч країн перетворюються в випробувальний продуктовий плацдарм. Особливо від цього можуть постраждати країни зі слабким захистом свого продуктового ринку, зокрема – Україна. Адже ми не захищені від попадання на наші столи та «риби Франкенштейна»… Але вчені рухаються далі … і вже зараз пропонується синтезоване куряче м’ясо, індичка, штучна яловичина і навіть фуа-гра… Технологія культивування в біореакторах дозволяє вирощувати щось подібне до фаршу з декількох клітин тваринного або птиці або риби або навіть рослин….

Зокрема нещодавно з’явилася інформація в «Wall Street Journal» присвячена абсолютно новій індустрії по імітації тунця, креветок і навіть копченого лосося. І зовсім несподівано те, що на відміну від м’яса (те що представлено на цей час), штучна риба цілком добра на смак. Поки що жоден з брендів, які розробляють штучну рибу, не досяг великої популярності, але існує вже кілька компаній, які працюють в цій галузі: Sophie’s Kitchen, Ocean Hugger Foods і Good Catch. Вони використовують передові харчові технології, за якими не вирощують м’ясо, а перетворюють різні овочі (від помідорів до білків з бобових) в продукт з текстурою і смаками морських мешканців. Поки штучна риба з овочів не отримала визнання в ресторанах, але в разі її просування, це серйозно змінить стан світового рибальства і скоротить кількість риби, що виловлюється.

І на останок свіжі новини – на ринок Гонконгу цілком офіційно виходять «рибні» бургери від фудтех-стартапу Avant Meats, що відкриває новий напрямок у харчовій промисловості та стимулює розвиток продуктів з біореактора. Це буде перша штучна «риба» у світі, яку відкрито продаватимуть. І лише другий такий прецедент щодо лабораторних продуктів. Дещо раніше (у грудні-2020) уряд Сінгапуру дозволив продаж «м’яса курчати» того ж Avant Meats.

Ми є те що ми їмо…

Головне, щоб ми були обізнані, що купуємо і споживаємо!

 

 

Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.

 

Корисно знати