Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами, що відзначається у всьому світі щорічно 17 червня після його встановлення Генеральною Асамблеєю ООН 30 січня 1995 року.
Дата була обрана у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням у 1994 році, а Україна приєдналася до Конвенції у 2002 році. Ця щорічна подія покликана привернути увагу людей до необхідності міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням та посухами в природі.
Власне сам термін «опустелювання» означає перетворення колись плодючих земель в непродуктивні, засушливі ґрунти в результаті циклу їх деградації. Це несе за собою катастрофічні неврожаї, падіж худоби, пересихання водних джерел, засолення земель, наступ пісків на місця проживання людей і на сьогодні є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. доларів США, а згідно з даними Генеральної асамблеї ООН майже третина планети перебуває під загрозою висихання і понад мільярд людей може опинитися в пустелі. Такі посушливі території є вже на всіх континентах та в більш ніж 110 країнах світу.
Головною причиною (75%) опустелювання у світі вчені виділили людську діяльність з надмірною культивацією земель, надмірним випасом худоби, вирубуванням лісів, процесами меліорації тощо. Ця проблема не оминула і Україну. Вперше ми відчули загрозу опустелювання близько 40 років тому, коли в південних областях зафіксували піщані бурі, що призвело до зникнення окремих представників флори та фауни, а люди стали покидати свої домівки. На сьогодні там лише пісок – зокрема Олешківські піски займають понад 150 тисяч гектарів Херсонської області та визнані однією з найбільших пустель в Європі. Окрім того, тенденції до засушування є в Миколаївській, Запорізькій, на півдні Донецької, а також в Одеській області. Причини цього явища – надзвичайно високий рівень розораності, внесення надмірних доз добрив і деградація полезахисних лісосмуг.
Взагалі пустелі здавна привертали увагу дослідників та мандрівників. Їх унікальність розбурхувала фантазію та водночас лякали загадковістю та безмежністю. І найвідомішою пустеля світу є Сахара, що займає майже 30% від усієї площі Африки з площею близько 8,5 млн квадратних кілометрів. За величиною вона поступається лише арктичній пустелі, але є найбільшою гарячою пустелею світу. У її надрах пустелі приховано величезну кількість нафти та природного газу, також є великі запаси залізної руди і фосфатів.
Laghi di Ubari
Точний вік цієї величної пустелі невідомий, за приблизними підрахунками від 3,5 до 6 тис. років. Останні ж дослідження показали, що Сахара перетворилася на пустелю близько 2700 років тому, що було результатом дуже повільної еволюції клімату, а сам процес опустелювання зайняв всього декілька століть. Влітку тут можна фіксувати температурні рекорди – повітря розжарюється до +60 °C, а пісок до +80 °C. Середньорічна ж температура становить +30 °C.
Проте і в цьому пеклі на Землі існує життя. Хоча і представників флори Сахари небагато і вони одноманітні, проте в цьому величезному регіоні нараховано 2800 видів рослин, які чудово пристосувалися до дуже гарячих температур та солоної води – різноманітні дерева, трави, колючі чагарники, пальми. Найчастіше вони зустрічаються навколо оазисів, озер чи на височинах. В оазисах завдяки зусиллям місцевих племен вирощуються фрукти та навіть овочі. У місцях, де випадає достатньо вологи є умови для зростання лишайників, сукулентів та чагарників, а високогір’ях Тібесті та Джебель Увейнат зустрічаються дощові ліси та зростають тамарикс, мирт, олеандр, акація та пальми.
Фауна Сахари більш численна – близько 4 тис. представників тваринного світу, переважно безхребетні, 15% з них більше ніде не зустрічаються. Найактивніші тварини Сахари вночі та навколо водойм. У водоймах мешкають крокодили, жаби та раки, також є багато видів ящірок, скорпіонів, варанів, хамелеонів та різних рептилій, які заселяють кам’янисті схили та піщані дюни.
З теплокровних істот на просторах Сахари водиться майже 110 видів ссавців і найвідомішими є гепард, гієновидна собака, деякі види лисиць (фенек, бліда лисиця) й антилоп, гієна плямиста та ефіопський їжак. Окремі тварини вважаються вимерлими, це північноафриканський слон та антилопа адакс, сахарська антилопа, африканська дика собака й африканський лев. Також є значна кількість птахів (понад 300 видів), зокрема досить рідкісні срібноклюва амадина та масковий амарант. Окрім того, корінні жителі Північної Африки – бербери, розводять верблюдів, кіз, овець та ослів.
Цікаві факти про пустелю Сахара
- Саме слово «Сахара» з арабської мови означає «пустеля».
- Жителі Сахари в основному мають берберське або арабське коріння.
- Кози та верблюди є найбільш поширеними домашніми тваринами у Сахарі.
- У пустелі на природних скелях археологи знайшли багато наскельних малюнків.
- Сучасні методи картографії та вимірювання показують, що пустеля з року на рік змінює свої розміри залежно від кількості опадів у регіоні.
- Бербери, а також арабські кочівники водили свої каравани верблюдів через Сахару, торгуючи такими товарами, як тканини, сіль, золото та риба.
- Пустеля Сахара на 70% складається з гравію, а на 30% – з піску.
- У Сахарі проводять марафон «Marathon des Sables» шестиденний ультрамарафон на 251 км (156 миль). Це задоволення не з дешевих і вимагає хорошої фізичної підготовки, тому лише найсміливіші та відчайдушніші приймають в ньому участь.
- Згідно з результатами досліджень, 6 тис. років тому в Сахарі росли дерева і було багато озер.
- Вчені прогнозують, що пустеля знову стане зеленою приблизно через 15 тис. років.
Інформацію підготував к.біол.н.,
доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.
