Депресія – це психічний розлад який впливає на психічні процеси, а саме, настрій, мислення, пам’ять, увагу, знижує фізичну активність і апетит, погіршує сон і здатність до адаптації. За даними ВООЗ у 2023 році близько 4% населення світу (322 млн.) страждали на депресію. Депресія реєструється приблизно у 1,5 рази частіше у жінок, ніж у чоловіків. Вона може виникнути у людини незалежно від віку, статі, соціального статусу чи професії. Тривалий час депресію пояснювали переважно дефіцитом серотоніну, норадреналіну чи дофаміну. Новітні наукові дослідження доводять, що крім змін рівня нейромедіаторів існують різноманітні етіопатогенитичні фактори:
- генетична схильність;
- порушення роботи осі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники;
- гострий або хронічний стрес;
- нейрозапальні процеси та зміни нейропластичності;
- порушення циркадних ритмів
- психосоціальні фактори;
- неврологічні та соматичні захворювання.
Сучасна наукові дослідження відхиляють спрощене твердження, що депресія дорівнює низькому рівню серотоніну. Важливу роль у регуляції настрою відіграють інші нейромадіатори. Норадреналін підтримує бадьорість, увагу, когнітивну активність та підвищує стресостійкість. Дофамін важливий для мотивації, опанування нових навичок, очікування винагороди та отримання задоволення. При депресії може змінюватися робота та порушуватись взаємодія нейронних мереж:
- система винагороди – пов’язана з здатністю очікувати позитивний результат;
- мережа виконавчого контролю – відповідає за планування, концентрацію та прийняття рішень;
- мережа пасивного режиму роботи мозку (default mode network) забезпечує саморефлексії та опрацювання внутрішніх переживань;
- мережа обробки емоцій (лімбічна система) приймає участь у формуванні емоційних реакцій.
Тривалий або інтенсивний стрес може підвищувати ризик розвитку депресивних розладів у вразливих людей. Він впливає на сон, пам’ять, концентрацію уваги, нейропластичність, емоційну та гормональну регуляцію, імунну систему. В умовах тривалих війни, постійної невизначеності, вимушеного переміщення, втрати близьких, професійного виснаження це набуває особливого значення.
Основні ознаки депресії:
Афективні
- хворобливо знижений настрій (більше 2-х тижнів);
- ангедонія (зниження здатності отримувати задоволення);
- безнадія;
- втрата інтересу;
- ;почуття провини або власної нікчемності;
- дратівливість.
Когнітивні
- зниження активної уваги;
- сповільнення мислення;
- складнощі при прийманні рішень;
- негативні думки про себе, майбутнє та власні можливості.
Фізичні
- астенія;
- інсомнія;
- зниження або підвищення апетиту;
- зниження маси тіла;
- зміна психомоторної активності;
- різноманітні соматичні скарги.
Поведінкові
- зниження щоденної активності;
- обмеження спілкування;
- втрата інтересу до професійної діяльності;
- збільшення вживання психоактивних речовин.
Діагноз встановлюється не за аналізом крові та результатом тестів, а після проведення клінічного інтерв’ю з оцінкою вираженості симптомів, їх тривалості, вплив на навчання, роботу та соціальне функціонування, можливих ризиків для безпеки пацієнта. Для скринінгу можуть використовуватися стандартизовані інструменти, зокрема PHQ-9. Лікування людини з депресією включає фармакотерапію та психотерапію.
Психотерапія має високу ефективність при депресії. ВООЗ рекомендує при помірній та тяжкій депресії структуровані психологічні втручання, зокрема когнітивно-поведінкову терапію, міжособистісну терапію, короткотривалу психодинамічну терапію, problem-solving therapy та деякі «third-wave» підходи.
Фармакотерапія. Антидепресанти є основною групою для лікування депресії. Вони впливають на функціонування нейромедіаторних систем і зменшують патологічні симптоми та відновлюють функціонування.
Як допомогти близькій людині з депресією?
Іноді найкраща допомога починається не з поради «Візьми себе в руки або іншим ще важче»., а з фрази: «Я бачу, що тобі важко. Я поруч. Давай разом подумаємо, де можна отримати допомогу». Важливо вислухати без осуду та не знецінювати переживання, забезпечити фізіологічні потреби та допомогти знайти фахівця у сфері психічного здоров’я. Необхідно прямо запитати про наявність думок про самогубство та не варто ігнорувати або сприймати їх як «маніпуляцію».
Рання діагностика та своєчасна професійна допомога, сприяє більш швидкому одужанню, відновленню функціонування та покращення якості життя. Турбота про ментальне здоров’я є так само важливою, як і турбота про фізичний стан. Звернення за допомогою до спеціаліста свідчить про те що Ви дбаєте про себе.
Підготувала, доцент закладу вищої освіти кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Світлана САВКА.
