Проблема булінгу в підлітковому середовищі має гостре соціально-психологічне звучання, однак дівочий тип насильства часто залишається поза увагою. Якщо хлопці демонструють булінг через фізичну агресію, то дівчата — через психологічну та соціальну: ізоляцію, приниження, розповсюдження пліток, маніпуляції. Такий «невидимий» булінг має не менш руйнівні наслідки: тривожні розлади, депресія, соматоформні скарги, аутоагресія.
Серед дівчат переважають непряма, соціальна та емоційна агресія:
- поширення чуток,
- ігнорування,
- створення груп з метою виключення когось із колективу,
- використання особистої інформації проти жертви,
- кібербулінг (через соцмережі, чати, пости).
Дослідниці (наприклад, Cheryl Dellasega) виділяють явище relational aggression — агресія через руйнування міжособистісних зв’язків, що характерна саме для дівочого булінгу.
Психосоціальні чинники:
- Сімейна модель стосунків: конкурентність, відсутність емоційного контакту, знецінення.
- Соціальні стереотипи: дівчата «не повинні злитися», тому агресія витісняється у приховані форми.
- Пошук статусу: контроль за іншими через емоційний вплив, формування «ієрархії» серед однолітків.
- Медіа вплив: популяризація токсичної поведінки як норми через серіали, TikTok тощо.
Жертвами найчастіше стають дівчата з:
- заниженою самооцінкою,
- тривожним або залежним типом особистості,
- труднощами у встановленні соціальних контактів,
- яскраво вираженою інакшістю (зовнішньою, етнічною, поведінковою).
Психічні наслідки можуть включати:
- генералізовану тривожність,
- депресивні епізоди,
- психосоматичні розлади,
- суїцидальні думки або поведінку.
Кібербулінг має високу поширеність серед дівчат через залежність від соціального визнання. Типові форми:
- створення фейкових акаунтів,
- булінг у групових чатах,
- «cancel culture» у шкільному контексті.
Через анонімність кібербулінг менш контрольований педагогами чи батьками, але має серйозні психологічні наслідки.
Важливо враховувати роль спостерігачів (bystanders), які своєю пасивністю підсилюють агресорку. Часто булінг відбувається в умовах «колективної змови мовчання», що створює атмосферу вседозволеності.
Індивідуальна робота з жертвою:
- психотерапія (КПТ, наративна терапія),
- підвищення самооцінки,
- формування асертивної поведінки.
Робота з агресорками:
- емоційна грамотність,
- навчання емпатії,
- корекція настанов щодо лідерства.
Групові інтервенції:
- антибулінгові програми (наприклад, Olweus, KiVa),
- тренінги для підлітків з розвитку емоційного інтелекту,
- інтерактивні заняття з моделюванням ситуацій.
Булінг серед дівчат — складне соціально-психологічне явище, що часто маскується під «нормальні» підліткові стосунки. Виявлення непрямої агресії вимагає уважності з боку дорослих, а ефективна профілактика має ґрунтуватися на комплексному підході: психоосвіта, емоційний розвиток, модифікація шкільного середовища.
Інформація підготовлена доцентом кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Світланою Русіною.
