Загальновизнані уявлення щодо регуляції вітаміном D, який перетворюється в організмі на 1,25-дигідроксивітамін D3 (1,25(OH)2D3) – кальцитріол, обміну кальцію і фосфору завдяки впливу на кишечник, нирки і кістки, сьогодні суттєво розширені новими концепціями механізмів додаткової плейотропної активності.
Велику увагу привернув вітамін D у якості компонента превентивної терапії і лікування ускладнень COVID-19, зокрема неврологічної патології. Кальцитріол опосередковує дію, спрямовану на підтримку функцій мозку, через рецептори вітаміну D у центральній нервовій системі. Є припущення, що SARS-CoV-2 інфікує нервові клітини, особливо нейрони нервової системи, і викликає патологічні процеси – аносмію, агевзію, дефіцит функцій черепних і периферичних нервів, енцефалопатію, інсульт, параліч, делірій, судоми, менінгіт. Для сучасної неврологічної практики актуальними є короткострокові проблеми та дострокові наслідки COVID-19 – безсоння, депресія, панічні та обсесивно-компульсивні розлади, зниження когнітивних функцій, нейродегенеративні захворювання. Вітамін D має потужну нейропротекторну дію через низку незалежних механізмів, пов’язаних з індукцією нейротрофінів – важливих факторів для росту, диференціації нервових клітин у периферичній і центральній нервовій системі, виживаності нейронів. Активний метаболіт 1,25(OH)2D3 попереджує нейротоксичність, пригнічуючи потенціалзалежні кальцєві канали L-типу і, відповідно, опосередковані внутрішньоклітинним Са2+ патологічні реакції. Зокрема, при нейродегенерації альцгеймерівського типу, вітамін D індукує кліренс бета-амілоїдних бляшок за допомогою активації макрофагів і таким чином захищає від апоптозу, спричиненого окислювальним стресом. Зрозуміло, що потреба в доказовій науковій інформації, щодо ролі 1,25(OH)2D3 у нейропсихіатричних наслідках інфекції SARS-CoV-2 ще існує. Водночас набуті численні докази залежності між дефіцитом вітаміну D і нейродегенеративними захворюваннями, а також – послідовні висновки щодо нейропротекторної ефективності, обґрунтовують місце вітаміну D у медикаметозній стратегії боротьби з пандемією.
Визнанням метаболізму вітаміну D як важливої складової нейропротекторної терапії передувала велика кількість наукових досліджень, завдяки яким його регуляторна роль у кальцієво-фосфорному обміні, імунних відповідях і запаленні доповнена доказовою участю в процесах забезпечення функцій нервової системи. Зв’язок між вітаміном D і неврологічними порушеннями був підтверджений встановленням здатності вітаміну та його метаболітів проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Водночас вітамін D є повноцінним нейростероїдом, стероїдним гормоном, активні форми якого синтезуються в центральній нервовій системі, що пояснює причетність його дефіциту до таких симптомів, як апатія, сльозливість, високий кров’яний тиск, втома, роздратований кишківник. Про недостатність вітаміну D може свідчити біль у тілі, зниження когнітивних функцій, невропатії, еректильна дисфункція, періодичні напади смутку і поганий настрій, загострення хронічних захворювань, у патогенезі яких відбуватися нейроґенний фактор. Наявність таких скарг є приводом для вимірювання рівня вітаміну D у сироватці крові для визначення запасів вітаміну D, і аналіз крові є єдиним способом інформування про його дефіцит.
На основі цих висновків зрозуміло, що вітамін D відіграє важливу роль у функціонуванні нервової системи. Дійсно кальцитріол бере участь у мієлінізації, гомогенності аксонів периферичних нервів та диференціації нейрональних клітин. Це має корисне клінічне значення, оскільки додавання кальцитріолу є простим дієвим засобом запобігання виникненню та / або прогресування розладів центральної та периферичної нервової системи.
Варто зазначити, що нестача вітаміну D стає все більш поширеним явищем, від нього страждає близько половини людей на планеті Земля. Якщо врахувати збільшення кількості часу, який ми проводимо в приміщенні, не дивним є факт, що в сонячних країнах Ближнього Сходу 70 % дорослих і 67 % дітей у віці від 1 до 11 років мають недостатній рівень вітаміну D. В Україні недостатність вітаміну D теж становить серйозну проблему. На дефіцит вітаміну D3 страждають 25 % українців. Понад 80 % дитячого населення України має нижчий за оптимальний рівень вітаміну D3.
Є низка простих порад для підтримки балансу вітаміну D: отримуйте трохи сонця – двічі на тиждень 5-30 хвилин піддавайте впливу сонця обличчя, руки і ноги без сонцезахисного крему; їжте продукти з високим вмістом вітаміну D – жирна риба, така як лосось і тунець, деякі гриби, яйця (особливо жовток); приймайте біологічно активні добавки з вітаміном D. Більшість експертів сходяться на думці, що для задоволення фізіологічних потреб більшості людей слід приймати від 2 до 5000 МО вітаміну D3 на день. Бажано, щоб рівень вітаміну D був не нижче 50 нмоль/л. Адже на думку багатьох науковців рівень нижче 50 нмоль/л вважається недостатнім, а рівень вище 125 нмоль/л занадто високим і досягати його не рекомендується. Надлишок жиророзчинного вітаміну D має дуже небезпечні ускладнення. У дорослих гіпервітаміноз проявляється нудотою, блювотою, сверблячкою шкіри, болем голови та очей, проносом, частим сечовипусканням, а також відкладенням надлишкової кількості кальцію в м’яких тканинах, печінці, нирках, легенях, серці та кровоносних судинах.
Отже, головною порадою щодо корекції статусу вітаміну D є консультація лікаря. Індивідуальний метаболізм вітаміну D, на який можуть впливати генетичні мутації в ферментах, необхідних для анаболізму і катаболізму вітаміну D3, супутні захворювання, вік, стать тощо повинні бути проаналізовані, оскільки це може спричинити небажані реакції на ідентичні додаткові дози вітаміну D у різних людей. Обов’язково проконсультуйтесь з лікарем!
Підготували: професор кафедри фармакології Філіпець Н.Д.,
доцент кафедри фармакології Кметь О.Г.
