Грип – гостра респіраторна антропонозна інфекція, що викликається вірусами типу А, В і С, має перебіг з розвитком інтоксикації та ураженням епітелію слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, частіше трахеї. Захворюваність має тенденцію до швидкого і глобального розповсюдження. На долю грипу та інших ГРВІ приходиться 90-95% усіх інфекційних захворювань.
Віруси грипу типу А уражають людину, деякі види тварин (свиней, коней тощо) та птахів. Віруси грипу типу В і С патогенні тільки для людей.
Джерелом інфекції здебільшого є хвора людина з різними клінічними проявами хвороби, яка при кашлі, чханні та розмові розповсюджує в навколишньому середовищі з краплинами слизу величезну кількість збудника. Дрібність краплин в аерозолі (50-2000 мкм) забезпечує їх досить тривале існування в повітрі та зумовлює легкість зараження на грип, особливо в закритих приміщеннях та транспортних засобах. Хоча вірус не стійкий у навколишньому середовищі, але часу, впродовж якого він виживає, буває достатньо, щоб відбулось зараження.
Інкубаційний період триває в середньому 1-2 доби. Хвороба розпочинається раптово: з’являється озноб, температура тіла підвищується до 38-39 ºС (гарячка триває 3-5 діб), турбує біль у м’язах, потім приєднуються катаральні явища. Найбільш часто ускладненнями грипу є пневмонія, бронхіт, міокардит, гайморит, фронтит, отит, тонзиліт.
Важливо пам’ятати, що типовий грип має дуже тяжкий перебіг! Епідемії грипу супроводжуються не лише значним підвищенням рівнів захворюваності, а й підвищенням загальної смертності від загострення хронічних захворювань та смертності від пневмоній, спричинених грипом.
В Україні на грип та інші ГРВІ хворіє від 10 до 13 млн осіб на рік, більше третини всіх хворих припадає на короткий проміжок часу – 4-6 тижні. Епідемія суттєво дезорганізує суспільство та призводить до значних матеріальних і медичних збитків у масштабі держави.
Вакцинопрофілактика грипу є найефективнішим заходом запобігання поширенню грипу, а також його тяжкому перебігу, ускладненням і смерті. Проте вибір стратегії вакцинопрофілактики залежить від національної політики, а також соціально-економічних умов країни.
Поява сучасних високоефективних і нешкідливих інактивованих вакцин у середині 90-х років відкрила нові можливості запобігання грипу та його наслідкам. Метою світової тактики вакцинопрофілактики грипу є не просто обмеження поширення інфекції, а індивідуальний захист осіб з високим ризиком несприятливих наслідків захворювання та професійним ризиком зараження. До групи високого ризику, представників якої вакцинують щорічно, належать особи похилого віку (старше 65 років, в деяких країнах – старше 50 років), люди з хронічними захворюваннями, незалежно від віку, діти, а також медичні та соціальні працівники.
В Україні зареєстровано і дозволено для використання для профілактики грипу наступні інактивовані грипозні вакцини, у подальшому перелік може розширюватись. Усі зареєстровані вакцини проти грипу являються нереактогенними і достатньо ефективними:
- Ваксігрип Тетра (Франція);
- Джисі Флю (Корея).
Усі вакцини мають епідеміологічно актуальні штами вірусів грипу трьох типів, рекомендованих ВООЗ та Українським центром грипу та ГРІ для даного епідемічного сезону.
Вакцинація проти грипу в Україні проводиться восени до початку епідемії грипу. Рекомендований оптимальний період для проведення вакцинації – жовтень-листопад. Дорослим щеплення рекомендується проводити за 2-3 тижні до прогнозованого початку епідемії, а дітям та особам похилого віку – за 4 тижні. Якщо протигрипозна вакцинація дитини збігається з терміном введення інших вакцин за національним календарем щеплень, то різні вакцини вводять у різні частини тіла, використовуючи окремий шприц для кожного з препаратів.
Оскільки наявні сьогодні в Україні вакцини є інактивованими, фахівці вважають їх безпечними на всіх стадіях вагітності. Проте, щоб уникнути випадкового збігу вакцинації із самовільним абортом, який переважно трапляється у І триместрі вагітності, вагітним вакцину слід призначати під час ІІ та ІІІ триместру. Інактивована вакцина проти грипу немає негативного впливу на здоров’я матерів, які годують грудьми, та їх дітей. Лактація не впливає на імунну відповідь і не є протипоказанням до вакцинації.
Після щеплення ефективний імунітет проти грипу формується вже через 2-3 тижні після введення препарату. Тривалість захисту в середньому становить 1 рік. Для забезпечення належного захисту проти грипу треба повторювати щеплення кожного року.
Важливо знати, що минулорічна вакцинація аж ніяк не може захистити від грипу у цьому сезоні, оскільки щорічно вакцина створюється відповідно до тих штамів, які будуть переважати, будуть епідемічно актуальними у цьогорічному сезоні.
Звичайно актуальними у профілактиці грипу залишаються й інші неспецифічні методи захисту, що підвищують опірність не тільки до вірусів грипу, а й до інших гострих респіраторних захворювань: закалювання організму, вживання вітамінних препаратів, неспецифічні імуномодулятори (настойка ехінацеї, прополіс, імунал, протефлазід, флавозід). Додавати в їжу часник, цибулю, вживати велику кількість напоїв з калиною, малиною, смородиною, обліпихою та медом.
Завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології,
доктор медичних наук, професор Василь МОСКАЛЮК
