Інсульт є найпоширенішим неврологічним захворюванням і другою за частотою причиною смерті у світі. Ризик розвитку інсульту протягом життя має щонайменше кожен шостий житель планети. Інсульт залишається основною причиною інвалідизації. Згідно статистичних даних в Україні за 2025 рік зафіксовано 132226 випадків гострого мозкового інсульту, з них 113406 припадає на ішемічний тип інсульту.
На сьогодні за патогенетичним механізмом ішемічний інсульт поділяють на атеротромботичний, кардіоемболічний, лакунарний та інсульти іншої встановленої етіології (розшарування (дисекція) стінки артерії, васкуліти (запалення судин), коагулопатії (порушення зсідання крові), генетичні аномалії чи дисплазії. Однак, значна частина ішемічних інсультів розвивається без чіткої причини, і тому вони є криптогенними (від грецького «криптос» таємний), тобто інсультами з невстановленою етіологією. Поширеність криптогенного інсульту достатньо висока та становить близько 25 %. Численні дослідження показують, що криптогенний інсульт асоціюється з потенційними джерелами кардіогенної емболії низького ризику, такими як пароксизмальна фібриляція передсердь, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, відкрите овальне вікно, аневризма міжпередсердної перетинки, а також артеріальними джерелами емболії — атеромою дуги аорти та нестенозуючими атеросклеротичними бляшками екстра- й інтракраніальних артерій. Нещодавно була сформована нова клінічна концепція про те, що більшість криптогенних інсультів мають емболічну етіологію, та було запропоновано визначення емболічного інсульту з невизначеного джерела (ESUS). Згідно сучасної концепції для постановки діагнозу криптогенного інсульту необхідно виключити всі інші відомі причини шляхом обстеження хворого та провести аналіз отриманих результатів керуючись критеріями TOAST, або більш чіткими діагностичними критеріями криптогенного інсульту ESUS. Пацієнту призначають обстеження, яке обов’язково включає: нейровізуалізацію (КТ або МРТ); візуалізацію судин (УЗД доплер, КТ- або МР-ангіографія); ЕКГ та моніторинг серцевого ритму тривалістю щонайменше 24 години (Холтер); ехокардіографію (УЗД серця).
Інсульт визнається криптогенним, у разі якщо:
а) виявлені зміни на МРТ не відповідають критеріям лакунарного інсульту (за даними КТ або МРТ вогнище ураження мозку є великим чи поверхневим (>1.5 см на КТ або >2 см на МРТ), що виключає «хворобу дрібних судин» (лакунарний інсульт);
б) за результатами візуалізації судин – УЗД, КТ-ангіографія або МР-ангіографія) показує, що артерії, які живлять уражену зону, не мають звужень (стенозів) ≥50%;
в) за результатами ЕКГ та ЕхоКГ (УЗД серця) повністю виключені головні серцеві патології: фібриляція передсердь (миготлива аритмія), штучні клапани, нещодавній інфаркт міокарда чи виражена серцева недостатність, тобто відсутність великих кардіоемболічних джерел;
г) а також виключені такі рідкісні фактори, як розшарування (дисекція) артерії, васкуліт (запалення судин), системні інфекції або прямий вплив наркотичних речовин.
У випадках, коли ішемічний інсульт не відповідає критеріям ESUS і не має класичних ознак емболії та розвивається внаслідок інших, більш рідкісних або системних патогенетичних механізмів: гіперкоагуляційні стани та тромбофілії (антифосфоліпідний синдром, генетичні дефекти системи згортання крові), неатеросклеротичних васкулопатій (розшарування (дисекція) мозкових чи шийних артерій, хвороба Моя-моя), запальних уражень судин (системні чи ізольовані васкуліти), генетичних та метаболічних порушень (синдром CADASIL, хвороба Фабрі) , тощо, його відносять в групу криптогенного не ESUS інсульту.
Обізнаність і розуміння причин гострих порушень мозкового кровообігу, належне ставлення до їх профілактики, можуть вберегти здоров’я та життя пацієнтів.
Матеріал підготувала
доцент кафедри нервових хвороб психіатрії
та медичної психології Кривецька І.І.
