• Українська
  • English
Магній і вагітність
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Магній і вагітність

Магній і вагітність

Вагітність є фізіологічним станом, у процесі якого формується функціональна система мати–дитина,  особлива біологічна співдружність двох організмів.

Період вагітності розцінюється як зміна соціальної ситуації розвитку, яка призводить до значних особистісних змін жінки: формуванню нової внутрішньої позиції – позиції матері та виникненню особливої психологічної структури – внутрішньої картини вагітності, в якій відображаються соматичні та емоційні зміни.

Тому періоди гестації та пологів характеризуються значним психоемоційним напруженням і посиленням соматовегетативних функцій, вираженість яких залежить від індивідуальних особливостей психічного і фізичного стану жінки.

Зміни емоційного стану жінки, її настрою, різноманітні тривожні стани та страх негативно впливають на формування психологічної структури внутрішньої картини вагітності – мотиваційного, емоційного, когнітивного та соматичного досвіду тощо. Посилення депресивних станів у цей період гестації є прогностично несприятливим щодо можливого виникнення післяпологових депресій та психотичних станів.

Магній і вагітністьМайже завжди стресові ситуації супроводжуються дефіцитом магнію. Магній є внутрішньоклітинним мікроелементом, який відіграє важливу роль в організмі жінки, особливо в періоди планування та виношування вагітності, пологів. Добова потреба жіночого організму в магнії складає 237 мг, під час вагітності ця потреба зростає в 1,5–2 рази. Дефіцит магнію зустрічається досить часто та становить від 16 до 43%.

Загальноприйнятим є факт зниження концентрації магнію в крові зі збільшенням терміну вагітності та значного його зменшення під час пологів. Потреба організму вагітної в магнії нерідко перевищує його надходження, і дана обставина дозволяє розглядати вагітність як фізіологічну модель гіпомагніємії.

Підвищена потреба в магнії при фізіологічній вагітності виникає не тільки з причини росту плода, але й обумовлена змінами в організмі матері: збільшенням маси матки від 100 до 1000 грамів, зростанням об’єму циркулюючої крові на 20–30%, високим рівнем естрогенів, підвищенням рівня альдостерону.

Стрес та магнієва недостатність є взаємообумовлюючими процесами. Достатня забезпеченість організму магнієм сприяє зростанню резервів адаптації в умовах стресу. І навпаки, дефіцит магнію знижує адаптаційні можливості до стресу. За наявності стресу втрати магнію збільшуються в 3 рази, а кальцію – у 2 рази.

Ознаками дефіциту магнію є швидка втомлюваність, перепади настрою, безсоння, немотивована дратівливість, плаксивість, розвиток депресивних станів, фобій. У ряді випадків дефіцит магнію призводить до зниження уваги, пам’яті, порушення свідомості, виникнення судомних нападів, порушень координаційної сфери (атаксія, тремор, ністагм), можливе підвищення сухожильних рефлексів, розвиток парестезій, порушення процесів терморегуляції, сну, функціонування харчової поведінки.

 

Магній і вагітністьВиділяють специфічні клінічні ознаки гіпомагніемії, притаманні тільки вагітності: загроза переривання вагітності, висока частота формування гестозу, передчасні пологи, патологічний прелімінарний період, дискоординована пологова діяльність, пологовий травматизм, аритмія вагітних, судоми м’язів ніг.

Поширеність судом м’язів ніг у вагітних досягає 45% випадків, у половині спостережень вони проявляються після 25 – го тижня вагітності. У 75% випадків жінки відчувають судоми в нічний час, що узгоджується з добовим ритмом концентрації магнію та кальцію.

До дефіциту магнію в організмі призводять схуднення, зумовлене застосуванням однобічного харчового раціону; незбалансоване харчування (перевага у раціоні жирів, цукру, виробів з білої муки); надлишок вживання кальцію; дефіцит вітамінів групи В (В1, В2, В6); алкоголізм; куріння; вживання послаблюючих засобів, діуретиків, глюкокортикоїдів, цитостатиків, аміноглікозидів та деяких антибіотиків; вагітність та годування груддю; порушення абсорбції в кишечнику, пов’язане із захворюваннями шлунково -кишкового тракту; підвищене виведення при захворюванні нирок; ендокринна патологія (гіпертиреоїдизм, гіперпаратиреоїдизм, гіпераль> достеронізм, цукровий діабет).

У фізіологічних умовах магній потрапляє в організм з їжею та водою. Методи корекції дефіциту магнію включають дієтичні заходи та фармакотерапію. До продуктів, що містять магній, належать мигдаль, соєве борошно, бобові, какао, волоський горіх, злакові, шпинат, броколі та ін. Проте з продуктів харчування засвоюється тільки до 35% магнію.

Сьогодні широкого застосування в клінічній практиці під час вагітності набула  терапія такими препаратами магнію, як Магне В6 (комбінація лактату магнію та піридоксину). Піридоксину гідрохлорид та магній потенціюють дію один одного. Вітамін В6 покращує всмоктування магнію в травному тракті, його внутрішньоклітинний транспорт, підвищує проникність клітинної мембрани для магнію та фіксує іони біометалу в клітині.

Підтвердженням позитивного впливу застосування пероральних препаратів магнію на перебіг, завершення вагітності та стан плода є те, що прийом магнію до 25-го тижня вагітності знизив частоту передчасних пологів та народження дітей з низькою масою тіла на 48%, частоту госпіталізації вагітної на 34% та ризик кровотечі в пологах більше, як на 50%.

Доцент кафедри акушерства,

гінекології та перинатології, к.мед.н.Л. Юр’єва

Корисно знати