З нагоди Всесвітнього дня протидії стресу 11 листопада 2026 року на кафедрі нервових хвороб, психіатрії та медичної психології доцент Світлана Савка провела круглий стіл на тему: «Менеджмент стресу: наукові підходи до саморегуляції та збереження ментального здоров’я» для студентів 3 групи 4 курсу, спеціальності «Медична психологія». Були узагальнені основні механізми стресу, зв’язок з психосоматичними захворюваннями, методи управління стресом.
Вплив стресу на організм визначається не лише силою стресового чинника, а й тривалістю дії, індивідуальними особливостями людини та здатністю нервової системи відновлюватися. Стрес – важливий біопсихосоціальний чинник, який впливає на психічне здоров’я, функціонування серцево-судинної, дихальної, ендокринної, імунної та травної систем. Під час дії стресового чинника активуються дві основні нейрофізіологічні системи. Симпатоадреналова система (САС) забезпечує швидку реакцію організму на стрес внаслідок викиду адреналіну та норадреналіну, що спричиняє тахікардію, підвищення артеріального тиску, посилення кровопостачання м’язів. Гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь активує секрецію кортизолу, який регулює енергетичний обмін, впливає на імунну систему, когнітивні функції та емоційну регуляцію.
Нетривалий стрес може мати адаптаційне значення: підвищувати увагу, мобілізувати ресурси та допомагати пристосовуватися до складних обставин. Але тривалий або повторний стрес спричиняє порушення сну, метаболічні розлади, артеріальною гіпертензією, тривожні та депресивні стани.
- Цікавий факт: кортизол має виражений добовий ритм: найвища концентрація в ранкові години, що допомагає організму прокинутися та підготуватися до активності, а ввечері поступово знижується. Хронічний стрес порушує циркадні ритми та може змінювати рівень кортизолу.
Емоційне напруження може посилювати симптоми соматичних захворювань або сприяти формуванню функціональних порушень.
Студенти зобразили різноманітні психосоматичні захворювання: гіпертонічну хворобу, бронхіальну астму, синдром подразненого кишечника, псоріаз, цукровий діабет розглянули механізми виникнення, основні симптоми та план ведення даних пацієнтів.
- Цікавий факт: кишківник і головний мозок постійно обмінюються інформацією через так звану вісь «кишківник – мозок» з допомогою вегетативної нервової системи, гормональних та імунних механізмів і кишкового мікробіота. Сильні емоції можуть супроводжуватися нудотою або змінами моторики кишечника.
Менеджмент стресу – це комплекс психологічних, поведінкових і фізіологічних заходів, спрямованих на зниження психоемоційного напруження, підвищення адаптації та підтримання здоров’я. Ефективні напрями саморегуляції: діафрагмальне дихання, прогресивна м’язова релаксація і когнітивно-поведінкові техніки, фізична активність, нормалізація сну.
Повільне контрольоване дихання сприяє регуляції автономної нервової системи, зменшенню фізіологічного збудження та суб’єктивного відчуття тривоги.
Прогресивна м’язова релаксація за Джекобсоном: почергове напруження та розслаблення різних груп м’язів. Допомагає зменшувати тілесні прояви тривоги та покращувати усвідомлення власного фізичного стану.
Когнітивно-поведінкові техніки допомагають виявити автоматичні негативні думки, когнітивних викривлення і неадаптивних переконання із подальшим формуванням реалістичних способів пояснення ситуації.
Фізична активність (ходьба, плавання, йога) позитивно впливають на емоційний стан, сон і загальне самопочуття. ВООЗ рекомендує дорослим щонайменше 150-300 хвилин активності на тиждень.
Повноцінний сон є одним із найважливіших механізмів відновлення ментального здоров’я. Рекомендована тривалість сну становить 7-9 годин.
Алгоритм саморегуляції під час стресу
- Зупинись. На короткий час припини діяльність, яка посилює напруження.
- Віднови контакт із тілом. Відчуй опору стоп на підлозі, розслаб плечі, зверни увагу на дихання.
- Назви емоцію. Усвідом, що саме відчуваєш: страх, гнів, тривогу, розгубленість.
- Обери конкретну дію. Зосередься на одному невеликому кроці, який можеш виконати зараз. За потреби звернися до близької людини або фахівця.
