Посадити дерево – звучить майже як обов’язок для кожної сучасної людини. Бо ми знаємо, що завдяки деревам ми дихаємо, маємо кисень в атмосфері. А ще у їхньому затінку можна сховатися від палючого сонця. Але не все так просто. Інколи посаджене дерево може завдати шкоди навколишньому середовищу, наприклад, якщо буде обраний неправильний вид рослини або місце. Окрім того, не тільки чи не стільки саме рослини забезпечують нас киснем. Але все по порядку…
19 грудня – День святого Миколая Чудотворця, але мало хто знає, що в цей день також відзначають День вічнозелених рослин. Свято, започатковане задля збереження тих видів рослин, що з приходом зими не скидають листя чи хвою (глицю) і воно також припадає на День святого Миколая. Мабуть це зовсім не випадково – адже в багатьох оселях уже поставили ялинки, часто – живі, щойно зрізані…..
Вічнозелені рослини, до яких належать також і ялини, сосни, смереки, зберігають свій зелений колір упродовж всього року, незалежно від сезону. Це досить специфічний тип рослин, який має ряд незаперечних переваг перед листопадними рослинами. Вічнозелені дерева та кущі можуть радувати своїм насиченим кольором увесь рік, що дуже важливо для озеленення територій біля будинків, в парках та громадських садах. А найбільш поширеними вічнозеленими рослинами зазвичай є хвойні дерева, які є неодмінним атрибутом Різдвяних та Новорічних свят.
Традиція використання хвойних для прикрашання зимових свят є досить давньою та цікавою, проте перед усім потрібно пам’ятати, що захист природи є нашим обов’язком. Тому для прикрашання до зимових свят доцільно використовувати лише ті хвойні деревця, які спеціально підготовлені лісогосподарськими підприємствами, а ще – краще милуватися живими хвойними деревами та кущами в зимових пейзажах на свіжому повітрі! Адже це і приємно, і корисно для довкілля!
Екологи закликають купувати синтетичні ялинки – ними можна користуватися десятки років. Або ж віддавати перевагу ялинкам і соснам, посадженим у вазонах. Навесні таку ялинку можна висадити в лісі, парку чи сквері. Тоді деревце житиме та забезпечуватиме киснем легені жителів околиць.
І дійсно, вічнозелені рослини здатні продукувати кисень цілий рік, на відміну від листяних, здебільшого листопадних дерев. Але на нашій планеті існує ще дуже багато представників флори здатних виробляти кисень.
Саме питання – «звідки ж тоді береться на планеті кисень, кількість якого достатньо для існування всього людства і мільярдів інших живих істот?» спонукало вчених до пошуків його розв’язання. І як виявилося, головним виробником корисного кисню на планеті є не вічнозелені рослини, чи інші рослини суходолу, а фітопланктон. Як з’ясувалося, саме ці невидимі трудівники забезпечують існування більшої частини життя як в океані, так і на суші. До фітопланктону належать одноклітинні водорості та ціанобактерії, здатні продукувати кисень. За підрахунками вчених, увесь світової фітопланктон виробляє в 10 разів більше кисню, ніж витрачає сам. А на розкладання органічних залишків в океанах витрачається набагато менше кисню, ніж на суші. Саме фітопланктон та водорості виробляють кисню просто у величезній кількість, а самі витрачають його мінімально. Від них залежить приблизно 70% всього кисню, який надходить в атмосферу від рослин. Також дуже корисними в плані віддачі кисню також вважаються болотні рослини, гриби (наприклад опеньки), які мало використовують кисень для дихання. І хоча ліси вважаються легенями планети, насправді їх частка в надходженні кисню значно менше ніж від водоростей. Адже дерева не тільки дихають, але дихають і лісові мешканці, гриби, і в лісах відбувається інтенсивна переробка органіки, для якої також необхідний кисень.
Серед дерев найбільше в місті кисню виділяють тополі, проте їх небагато саджають останнім часом і причина доволі банальна – пух, що утворюється під час цвітіння, який є частою причиною алергії у чутливих людей. За підрахунками вчених, рослини нашої планети щорічно виробляють понад 140 тон кисню. З них біля 60% витрачається на процеси окислення і розкладання органічних речовин, тобто всіляких залишків рослинних та тваринних організмів. А частина поглинається в результаті дихання мешканцями планети. Екваторіальні ліси є найбільшими виробниками кисню на планеті. Але вони ж є і найбільшими його споживачами. І тут справа в тому, що вологі ліси володіють найбільшим біорізноманіттям з високою щільністю тваринного населення серед всіх екосистем планети. Життям там буквально просочений кожен міліметр простору. Багато істот споживають у процесі дихання кисень, а гниючі рослинні рештки витрачають на себе частину цього корисного газу. Тобто, ці ліси виробляють кисень, достатній більшою мірою для їх власного існування. Трохи краще йдуть справи в лісах помірного поясу, де простір не так рясніє життям, проте і хвойні ліси, як з’ясувалося, не можна назвати основними виробниками кисню планети в повному сенсі цього слова.
Таким чином, близько 40% виробленого фітопланктоном кисню не витрачається на місці, а надходить в атмосферу. Завдяки цим мікроскопічним створінням власне і існує життя в жарких пустелях та полярних областях, де немає своїх виробників кисню. Ну і звичайно, завдяки роботі фітопланктону існує на планеті все людство. Тому не варто забувати, що Земля – це наш спільний дім, до якого потрібно ставитися обережніше. Адже навіть крихітні водорості відіграють в існування планети таку важливу роль. У цьому сенсі варто згадати про проблеми забруднення Світового океану…. А це і мікропластик, і нафта, і байдужість людей…
Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.
