Щороку 4 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день вітаміну С.
Вітамін С (аскорбінова кислота) є одним з найважливіших водорозчинних мікронутрієнтів і відіграє ключову роль у підтримці гомеостазу організму. Його біологічне значення пов’язане з антиоксидантними властивостями та роллю у синтезі колагену, метаболізмі нейромедіаторів і забезпеченні ефективної імунної відповіді.
Історія вітаміну С почалася з дослідження цинги – важкого захворювання, спричиненого дефіцитом цього вітаміну. Наукове розуміння ролі харчових факторів у розвитку цього захворювання розвивалося поступово, а вирішальний внесок зробив Альберт Сент-Дьорджі, який у 1928 році виділив активну речовину з надниркових залоз і назвав її «гексуроновою кислотою». Чарльз Глен Кінг довів, що ця речовина дійсно є вітаміном С, а рік потому, у 1934 році, Норман Говорт визначив її хімічну структуру. У 1933 році вітамін С став першим вітаміном, синтезованим штучно.
Сьогодні вітамін С вважається потужним антиоксидантом, здатним нейтралізувати вільні радикали та активні форми кисню і зменшувати прояви окисного стресу, який лежить в основі розвитку багатьох патологічних станів. Він також є необхідним кофактором у біосинтезі колагену, L-карнітину та кількох нейромедіаторів, зокрема серотоніну («гормону щастя»), і він відіграє важливу роль у регуляції функціональної активності імунних клітин.
Клінічне значення вітаміну С охоплює широкий спектр процесів, від підтримки структури сполучної тканини до сприяння формуванню імунної відповіді. Нестача цього вітаміну може призвести до порушення загоєння ран, кровоточивості ясен та випадіння зубів, сухості шкіри, ламкості і випадіння волосся, гінгівіту, загальної слабкості, анорексії, а в тяжких випадках – до розвитку цинги. Основними джерелами вітаміну С є овочі та фрукти, серед яких особливе значення мають цитрусові, ягоди, капустяні та інші рослинні продукти.
Важливо зазначити, що існує кілька цікавих фактів про вітамін С. По-перше, він не синтезується в організмі людини. По-друге, він руйнується під час термічної обробки. По-третє, його синтетично виробляють із глюкози. По-четверте, він покращує засвоєння заліза. По-п’яте, це був перший вітамін, створений людьми у формі таблеток. По-шосте, фотопапір містить аскорбінову кислоту. По-сьоме, потреба у вітаміні С зростає у курців та в періоди стресу. Нарешті, перець чилі містить у 400 разів більше вітаміну С, ніж цитрусові.
Отже, відкриття вітаміну С стало значним проривом у галузі біохімії та клінічної медицини. Подальші дослідження цієї сполуки сприяли розширенню наших знань щодо механізмів антиоксидантного захисту та полегшення перебігу захворювань.
Підготувала: доцент закладу вищої освіти кафедри біоорганічної і біологічної хімії та клінічної біохімії Дікал Мар’яна
