• Українська
  • English
Всесвітній день мозку 2022
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Всесвітній день мозку 2022

Wоrld Brain Day 2022, що проводить Всесвітня федерація неврологів (World Federation of Neurology) у п’ятницю 22 липня, присвяченій темі «Здоров’я мозку для всіх».

Людський мозок є командним центром нервової системи, важить близько трьох фунтів (1,4 кг) та становить близько 2 % маси тіла людини. За даними Northwestern Medicine в Іллінойсі, у середньому чоловічий мозок приблизно на 10 % більше, ніж жіночий. Середньостатистичний чоловік має об’єм мозку майже 78 кубічних дюймів (1274 кубічних сантиметри), тоді як середній жіночий мозок має об’єм 69 кубічних дюймів (1131 кубічний сантиметр). Головний мозок, який є основною частиною, що розташована в передній частині черепа, становить 85 % маси головного мозку.

Людський мозок містить близько 86 мільярдів нервових клітин (нейронів), які називають «сірою речовиною», згідно з дослідженням 2012 року, опублікованим у Proceedings of the National Academy of Sciences. Мозок також має приблизно аналогічну кількість олігодендроцитів, які ізолюють аксони нейронів мієліновою оболонкою. Це надає аксонам (тонким ниткам, за якими електричні імпульси передаються між нейронами) білий вигляд, тому ці аксони називають «білою речовиною» мозку. Між нейронами існує близько десяти трильйонів зв’язків, які допомагають читати, писати, дивитися, вчитися, планувати, думати, відчувати, рухатися і щодня вирішувати проблеми.

Відомі ще цікаві факти про мозок:

  • за даними Dent Neurologic Institute, мозок не може виконувати кілька завдань одночасно, натомість він перемикається між завданнями, що збільшує кількість помилок та збільшує час роботи;
  • людський мозок потроюється у розмірах протягом першого року життя та досягає повної зрілості приблизно до 25 років;
  • люди постійно використовують увесь мозок, а не лише 10 %.
  • за даними Northwestern Medicine, мозок на 60 % складається з жиру;
  • людський мозок може генерувати 23 Вт електроенергії – достатньо, щоб запалити невелику лампочку.

Наш мозок, як і раніше, стикається з безліччю розладів через зміни клімату, стихійні лиха, пандемії, соціально-економічні кризи та інші фактори впливу на існування людства в усьому світі. Важливість цьогорічного – 9-го Всесвітнього дня мозку, спрямованого на об’єднання необхідних зусиль для зниження тяжкості захворювань головного мозку, зумовлена надзвичайно широким діапазоном впливу факторів війни на людську психіку. Війна змушує багатьох із нас пережити страх, зіткнутися з депресією, гострим або посттравматичним стресовим розладом. Вимушений досвід переїздів, довготривалого життя в чужих містах чи країнах, не кажучи вже про знаходження під ворожим обстрілом, мають суттєві негативні наслідки для психічного та фізичного здоров’я.

Хоча психічне здоров’я на даний час є доказово задокументованою темою з декількома ініціативами та міжнародними програмами, Всесвітня федерація неврологів, яка виступає проти війни і збройних конфліктів, наголошує на Всесвітньому дні мозку як важливої події для набуття та висвітлення інформації для підвищення обізнаності широкої громадськості про важливість здоров’я мозку.

Важливо зберегти здоров’я під час війни. Через війну близько 15 млн українців потребуватимуть психологічної підтримки, а медикаментозного лікування психічних розладів потребуватимуть від трьох до чотирьох мільйонів, повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко на нараді щодо створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки: «З кожним днем кількість людей, які будуть відчувати наслідки для свого психічного здоров’я, буде зростати. Навіть тих, хто зміг стійко перенести перші місяці війни, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни може мати негативний вплив на психічне здоров’я». Із посиланнями на попередні дослідження і досвід інших країн Віктор Ляшко заявив, що щонайменше кожна п’ята людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я, кожна десята відчує їх на рівні середнього або важкого ступеня хвороби. Також, за словами міністра, дисфункції мозку зумовлюють додаткові проблеми для охорони здоров’я. Психічні розлади мають негативні наслідки в першу чергу на поширення і перебіг серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, артритів, захворювань органів дихання, шлунково-кишкового тракту, онкологічної патології; спричиняють розлади сну, схильність до куріння, зловживання алкоголем, наркотиками. Наслідком пережитих психічних травм є виникнення окремих патологічних процесів на 10-15 років раніше, ніж у середньому в популяції. В умовах стресу адекватна психологічна допомога, інтегрована в різні сфери людської діяльності, де завданням є підвищення захищеності здоров’я, може запобігти або відстрочити початок багатьох захворювань.

Отже, здоров’я мозку та рівень психічного благополуччя впливає на загальний стан здоров’я населення. Відповідно – психічне здоров’я є запорукою збільшення робочої сили, підвищення продуктивності праці, економічного відновлення і зростання.

Допомогти протистояти спричиненим викликами війни стресовим ситуаціям є нагальним завданням, потребує значних зусиль протягом тривалого часу. Підтримка здоров’я мозку, турбота про психічне здоров’я населення під час війни, як і після її закінчення, є в центрі уваги на особливо високому рівні. За інформацією, опублікованою 20 червня 2022 року на Державному сайті України, Міністерство охорони здоров’я, https://www.kmu.gov.ua/tag/ohorona-zdorovya, Офіс першої леді Олени Зеленської, МОЗ та партнери запускають Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Програма, зокрема, передбачає:

  • проведення експертного аудиту із залученням фахівців ВООЗ, на основі якого буде розроблена модель системи надання допомоги;
  • напрацювання покрокового плану реалізації моделі після її обговорення з широким колом представників професійної спільноти, експертів, лідерів громадської думки;
  • побудова системи навчання, сертифікації, моніторингу якості підготовки психологів, психотерапевтів, лікарів-психологів, які працюють у системі більшості міністерств;
  • навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян швидких методик психологічної підтримки;
  • створення реєстру фахівців і методик, систематизація даних, розробка моделі перенавчання й перепідготовки кадрів, системи їх залучення.

Безперечно, процес реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки спрямований на забезпечення повноцінною та ефективною психологічною допомогою всіх постраждалих внаслідок війни, покращення здоров’я населення і зміцнення людського потенціалу.

Підготували: доцент кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Філіпець О.О.

Професор кафедри фармакології Філіпець Н.Д.

Корисно знати