• Українська
  • English
Мутація CCR5-∆32 і її роль у житті ВІЛ-інфікованих та здорових людей
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Мутація CCR5-∆32 і її роль у житті ВІЛ-інфікованих та здорових людей

Загальновідомо, що за відсутності антиретровірусного лікування пацієнтів, весь ланцюг подій від зараження ВІЛ до смерті відтворюється орієнтовно за 10 років, але даний процес може бути менш або більш тривалим. Доведено, що темпи прогресування ВІЛ-інфекції не залежать ні від статі, ні від раси або належності до груп ризику.

Проте, встановлено, що у людей з певними специфічними генотипами є стійкість до зараження ВІЛ, або клінічний перебіг цього захворювання буде мати свої позитивні особливості.

На сьогодні генотип CCR5 ∆32/CCR5 ∆32 є єдиним, який забезпечує високий рівень захисту від ВІЛ-інфекції, незалежно від шляху передачі. CCR5del32 зустрічається переважно в популяціях європейського походження. Частота його найбільш висока в країнах Північної Європи (до 15-18 %), тоді як у більшості азіатських популяцій частота цього алеля не перевищує 3-5 %. У осіб європеоїдної раси цей алель зустрічається з частотою 2-25 % в гетерозиготному стані і з частотою біля 0,2-2 % у гомозиготному.

Припускають, що стійкість до зараження ВІЛ-інфекцією пов’язана лише з відсутністю білка CCR5 на поверхні клітин-мішеней, в той же час тривалість безсимптомного періоду при ВІЛ-інфекції залежить як від концентрації цього рецептора на клітинній поверхні, так і від первинної структури цього білка. Очевидно також, що концентрацію CCR5 на клітинній поверхні можуть визначати заміни в інших генах клітини людини, прямо або опосередковано асоційованих з регуляцією експресії гена CCR5 і транспортом його продукту.

Ген CCR5 кодує білок-рецептор, який знаходиться на поверхні лейкоцитів і працює рецептором хемокінів у парі з G-білком. Крім цього, він відіграє важливу роль при зараженні вірусом імунодефіциту людини першого типу: взаємодія CCR5 і вірусної частинки дозволяє останньому проникнути в клітку. Існуюча мутація CCR5-∆32, при якій білок виявляється коротшим оригінального і це є причиною, що ВІЛ не може з ним зв’язатися. Люди, що мають в геномі тільки мутантну версію цього гена (гомозиготи) стійкі до ВІЛ першого типу, а у тих, у кого є і звичайна, і мутантна версія (гетерозиготи), знижується ризик захворіти.

Проте, дана мутація за результатами дослідження опублікованого в Nature Medicine, має й негативні наслідки. Проаналізувавши результати генотипування та дані про смерть 409693 британців дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі дійшли висновку, що мутація CCR5-∆32 у гомозиготному стані збільшує для її власників ризик смерті від будь-яких причин, наприклад, через підвищену сприятливість до вірусу грипу.

 Вчені розглянули смертність різних вікових груп людей із класичними CCR5, з однією та двома копіями мутацій ∆32. Показники виявилися схожими серед гетерозигот і людей без мутації, а ось у тих, у кого ген CCR5 був представлений лише мутантними алелями, ризик вмерти до 76 років виявився на 20 відсотків вище, ніж у інших.

Причини, пояснюючі шкідливість ∆32, рівно як і точні механізми роботи гена CCR5, натепер незрозумілі. Відомо, що активність гена CCR5 виражається не тільки в підвищеній, або зниженій стійкості до деяких вірусів, але і може впливати на роботу мозку людини.

Отже, сумарна користь від мутації CCR5-∆32 залишається під великим питанням, особливо для неінфікованих ВІЛ людей.

 

Матеріал підготував к.мед.н., доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології, Соколенко Максим Олександрович.

Корисно знати