Здорове і правильне харчування є одним зі значущих аспектів життя людини та факторів впливу на здоров’я. Давня мудрість говорить: «Ми є те, що ми їмо». Метою Всесвітнього дня здoрoвoгo харчування є залучення уваги суспільства до проблеми харчування в сучасному світі та відзначається щорічно 16 жовтня.
За даними ВООЗ до 80 відсотків усіх захворювань пов’язані так чи інакше з нашим харчуванням, а у 40 відсотках – безпосередньо. Оптимальне та здорове харчування може сприяти не тільки поліпшенню самопочуття, бадьорості, енергійності та активності, а й також дозволить суттєво знизити ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи, онкології, шлунково-кишкових та інших захворювань, що погіршують якість вашого життя.
В сучасних умовах в Україні ми все частіше харчуємося висококалорійними але малопоживними продуктами та напоями, які одержали назву «джанк-фуд» («сміттєва їжа»). Це негативно впливає на харчовий статус і здоров’я, особливо молоді, призводить до розвитку розладів харчової поведінки, «прихованого голоду», дефіциту нутрієнтів (мінеральних речовин, вітамінів) та сприяє зростанню числа хронічних захворювань обміну речовин.
У сучасному світі найчастіше до переліку «джанк-фуду» відносять картопляні чіпси, гамбургери і смажену курка-гриль з ресторанів швидкого харчування, білий шоколад, шоколадні батончики, кава «три в одному», «Мівіна» та супи швидкого приготування, солоні горішки, «хімічні» сухарики з різноманітними смаками, солодкі газовані напої, що мають високу калорійність, але при цьому низьку поживність. При цьому не приносять організму ніякої користі. Вони витримують тривале зберігання без спеціальних умов, дрібно розфасовані і спеціально створені для їжі на ходу. Проте з часом таке харчування призводить до розвитку хронічних захворювань: коліту, холециститів, гастритів, печії та запорів, ожиріння, задишки, депресії та ін.
Основними споживачами такої «сміттєвої їжі» є люди, які мало замислюються про своє здоров’я, завжди поспішають, але нікуди не встигають. Нас часто приваблює яскраве та красиве оформлення та інтернет-тренди таких продуктів. Молодь, любителі солодкого та пива, люди низького соціально-економічного достатку обирають продукти швидкого приготування. При цьому реклама цих продуктів досить агресивна і розрахована на незахищену частину населення, під яку потрапляє не тільки молодь, а й доросле населення. Окрім того, дослідження останніх років вказують на розвиток генетичної схильності дитини до сміттєвої їжі, якщо під час вагітності такими продуктами харчувалася мати.
Їжа, що виробляється промислово, ультра оброблена може бути смертельно небезпечною, особливо при частому її вживанні. Це асоціюється з такими захворюваннями, як рак, цукровий діабет, атеросклероз, ожиріння, безпліддя, алергія, анемія, астма, синдром дефіциту уваги та гіперактивність, остеопороз, карієс та інші.
Відмовляючись від традиційної поживної їжі на користь сучасних зручних продуктів, ми розплачуємося власним здоров’ям чи навіть життям. Швидше та зручніше розчинити, залити окропом чи підігріти в мікрохвильовці, ніж варити кашу з вівсяної крупи чи запікати овочі, рибу чи птицю. З переходом людства на «зручну» їжу, кожне наступне покоління народжується все більш і більш слабким, як фізично, так і психічно.
На обкладинці таких продуктів часто є напис «без консервантів і барвників», але виробники додають дешеві «аналоги»: глюкозно-фруктозний сироп, пальмову олію, сухе знежирене молоко, емульгатори (ефіри гліцерину і жирних кислот), розпушувачі, ароматизатор «ванілін» ідентичний натуральному і т. п. Найбільш небезпечним є хімічні добавки. Наприклад, Е211 або бензоат натрію (консервант у виробництві повидла, мармеладу, соків, лимонадів, маринадів, йогуртів, напівфабрикатів найчастіше призводить до розвитку пухлин. Ризик зростає, якщо продукт містить ще й аскорбінову кислоти – хімічна реакція цих елементів дає бензол, який пошкоджує клітини і може викликати онкологію. А глюкозно-фруктозний сироп як замінник цукру додають майже в усі продукти дитячого харчування, соки, сирки, йогурти, шоколад, мармелад, газовану воду, а також в кондитерські вироби. Він дуже дешевий, що значно зменшує собівартість товару, збільшує терміни придатності, посилює апетит і викликає звикання.
ВООЗ подає також невтішні дані, що стосуються надмірної ваги – приблизно 2,3 мільярда дорослих людей, а понад 700 мільйонів ‒ страждають ожирінням. Основним ворогом та причиною цього вказується глобальна зміни харчування у бік підвищеного споживання енергоємних продуктів харчування з високим вмістом жиру і цукру з низьким вмістом вітамінів та мінералів, також тенденція до малорухомого способу життя через «зручну» дистанційну роботу, карантин, загрози обстрілів тощо.
Джанк-фуд ‒ ворог здоров’я людей. А культура споживання їжі в першу чергу формується в сім’ї. Якщо вдома не звертається увага батьків на те, що їдять їхні діти, то останні виростуть абсолютно неграмотними у виборі корисної їжі. Тому популяризація здорового способу життя повинна сприяти усуненню цього негативного явища, якому місце на звалищі, а не в шлунках.
Але є в сучасному світі і позитивні тенденції. Сучасне покоління Z («зумери») радикально змінює підходи до харчування та обирає власні шляхи і дієти. Вони формують тенденції в їжі та напоях, творять зміни в цілих категоріях продуктів і вирішують, які тренди повинні припинити існувати. Це покоління відрізняється тим, що воно виросло в соціальних мережах і є першим, яке створює власний контент, а не споживає традиційний, виступає у ролі своєрідних контролерів доступу до інформації. Воно більш зосереджене на власному благополуччі, ніж попередні молодіжні течії. І головна причина цього явища знову ж таки зростання в епоху, коли є набагато більше доступних знань про те, як дієта впливає на здоров’я і фізичне, і психічне.
Згідно різноманітних опитувань більше трьох з п’яти представників покоління Z та міленіалів звертаються до здорових дієт, продуктів із високим вмістом клітковини та необроблених продуктів, що містять білок, пробіотики та пребіотики. Також дані показують, що кожен п’ятий (20%) дорослий представник покоління Z віком 18−29 років взагалі не вживає алкоголю. Ця молодь позиціонує себе як протилежність тому, що робили їхні батьки-міленіали або представники покоління X. Окрім того, це покоління відоме своєю любов’ю до глобальних смаків та певних національних традицій або «ньюстальгії» (продуктів, що викликають теплі спогади з дитинства).
Харчуйтеся правильно, не шкодуйте часу на приготування здорової та свіжої їжі, відмовляйтеся від «пластикового» швидкого харчування і це істотно змінить Ваше життя на краще!
Інформацію підготував к.біол.н.,
доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Андрій МІХЄЄВ
