Наразі проблема туберкульозу в дітей є актуальною, оскільки епідемічна ситуація з туберкульозу в Україні все ще залишається складною, незважаючи на тенденцію щодо зниження показників захворюваності та смертності від цієї хвороби.
Так, захворюваність дітей на органний туберкульоз в Україні складала в останні роки 7,8 – 8,0 на 100 тис. нас. Завдяки системі ранньої діагностики і профілактики туберкульозу у дітей відсоток вперше діагностованих хворих дітей серед загальної кількості вперше діагностованих хворих у країні складає 1,6-1,8%, що значно нижче, ніж у більшості країн (за даними ВООЗ цей відсоток коливається від 3 % до 25 % і вище). Захворюваність на туберкульоз у дітей підліткового віку в 3 рази вища ніж у дітей до 14 років і за останні роки дорівнювала 28-30 випадків на 100 тис. нас. В умовах епідемії має місце висока інфікованість дітей. З них щорічно виділяють групу ризику щодо захворювання на туберкульоз (160 – 180 тис.) та здійснюють комплекс профілактичних заходів з метою попередження туберкульозу.
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Він уражає весь організм: легені, нирки, лімфатичні вузли, кістки, очі, шкіру, головний мозок. На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища.
Зараження відбувається повітряно-пиловим шляхом (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, яке містять частинки мокротиння хворих). Також можливий аліментарний шлях зараження – через їжу, посуд, побутові речі. Водночас можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо).
Симптоми за яких можна запідозрити туберкульоз: сухий або продуктивний кашель із виділенням мокротиння, що триває понад 2 тижні, втрата маси тіла, тривале підвищення температури тіла до субфебрильних цифр (до 37,5°С), загальна слабкість, спітніння вночі, втрата апетиту, кровохаркання, біль в грудній клітці.
Особливо важливою є своєчасна діагностика туберкульозу у дітей. Скринінгове обстеження дітей проводять з використанням туберкулінових проб, що дозволяє здійснювати ранню діагностику туберкульозу. Щорічна туберкулінодіагностика (проба Манту з 2 ТО або проба з алергеном туберкульозним рекомбінантним) проводиться практично здоровим дітям віком до 14 років. Променева діагностика проводиться дітям у віці від 15 років. Повторне обстеження дітей підліткового віку проходить у 17 років (школярі – перед закінченням школи).
Профілактика туберкульозу складається з комплексу різних заходів. Розрізняють специфічну профілактику (щеплення та ревакцинація), хіміопрофілактику, санітарну та соціальну профілактику туберкульозу.
Соціальна профілактика направлена на:
оздоровлення умов зовнішнього середовища;
підвищення матеріального добробуту населення;
укріплення здоров’я дітей та населення;
поліпшення харчування та життєво-побутових умов;
розвиток фізичної культури й спорту;
проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.
Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального благополуччя народу.
Санітарна профілактика переслідує цілі попередити інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення соціальних, протиепідемічних та лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім’ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу).
Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу є вакцинація й ревакцинація вакциною БЦЖ, або специфічна імунопрофілактика, або вакцинопрофілактика.
В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ), яка містить живі мікобактерії туберкульозу. Первинну вакцинацію здійснюють здоровим доношеним новонародженим на 3-5-й день життя. Ревакцинацію дітей (вакцинованих при народженні) виконують у 7-річному віці.
Хіміопрофілактика є застосуванням протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу у осіб, які піддаються найбільшій небезпеці зараження та захворювання на туберкульоз. Первинна профілактика проводиться для запобігання захворювання на туберкульоз неінфікованих осіб, які не реагують на туберкулін, але знаходились в контакті з хворими на туберкульоз і виділяють мікобактерії туберкульозу.
Вторинна профілактика проводиться інфікованим особам, які позитивно реагують на туберкулін і не мають клініко-рентгенологічних проявів туберкульозу.
Матеріал підготувала: Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
