Щорічно 15 вересня проводиться Всесвітній день боротьби з лімфомами
Лімфома представляє собою групу злоякісних захворювань лімфатичної системи, що розвиваються з лімфоцитів.
З одного боку існують прямі та непрямі неврологічні наслідки лімфом, з другого – неврологічні ускладнення лікування (наприклад імунотерапії). Залежно від конкретної причини, пацієнти можуть мати легкі симптоми або тяжкі, інвалідизуючі та незворотні неврологічні дефіцити, які стати фатальними.
Первинна лімфома може імітувати різноманітну патологію, в т.ч. гліоми та демієлінізуючі захворювання. При неходжкінських лімфомах може відбуватися інфільтрація черепних або периферичних нервів з виникненням нейролімфоматозу. Не дивлячись на те, що це є доволі рідкісний стан, він вимагає уваги з боку неврологів, оскільки проявляється мононейропатією, радикулопатією, множинною нейропатією, симетричною нейропатією або плексопатією і проявляється корінцевим болем, парестезіями, слабкістю в кінцівках, диплопією, парезом мімічної мускулатури тощо.
Внутрішньосудинна великоклітинна В-клітинна лімфома – це рідкісний підтип великоклітинної В-клітинної лімфоми, який характеризується ураженням дрібних судин органів та нервової системи злоякісними клітинами. Симптоматика проявляється транзиторними ішемічними атаками або мозковими інсультами з вогнищевими дефіцитами. Доволі рідкісним ускладненням лімфом є паранеопластичний синдром. Водночас, підозра на паранеопластичний синдром повинна спонукати невролога до проведення ретельного діагностичного пошуку, оскільки він зазвичай передує розвитку лімфоми.
Лімфоми також можуть ховатися за маскою інфекційних та автоімунних енцефалітів і менінгітів.
Таким чином, неврологічні симптоми можуть з’являтися на будь-якому етапі розвитку лімфоми, включаючи її дебют, що вимагає особливої уваги з боку неврологів.
Матеріал підготувала доцент кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології Наталія Васильєва
