Розлади соціальної поведінки – це стійкі, тривалі в часі (не менше 6 місяців) дисоціативні форми поведінки, які зустрічаються серед підлітків, переважно хлопчиків. Характерними проявами є різні форми асоціальної поведінки з агресивністю, ворожістю по відношенню до оточуючих як в колі сім’ї так і серед оточуючих.
Ключовим у поведінці є конфронтація з повним ігноруванням загально прийнятих у суспільстві обов’язків і норм. З метою отримання своїх бажань вони використовують будь які способи іноді аморальні чи асоціальні, підтримуючи таким чином свої життєві задоволення. Типовими проявами такої поведінки є конфлікти з родичами через пізнє повернення з прогулянок до дому, ігнорування настанов родичів, брехливість, цинічність, грубість по відношення як до родичів так і до дорослих, зокрема вчителів.
Такі підлітки ігнорують шкільні заняття, часто прогулюють школу, втікають з дому, зв’язуються з неформальними в тому числі кримінальними групами, починають вживати алкоголь, токсичні і наркотичні речовини, приймають участь у кримінальних розборах. Зауваження родичів і вчителів викликають реакцію протесту, злість з нецензурною лайкою. Вони проявляють жорстокість по відношенню до слабкіших, випадкових перехожих, скоюють побиття чи пограбування, особливо, варварські знущаються над тваринами, позбавляючи їх життя, насолоджуючись їхніми стражданнями.
Підлітки з розладами соціальної поведінки позбавлені емпатії, їм не відоме почуття душевного болю. Складається враження що їм «винен» увесь світ, оскільки все роблять навпаки не усвідомлюючи причинно-наслідкові зв’язки, а саме, що за кожен поганий поступок буде покарання, хизуючись своїми «героїчними» вчинками в соціальних мережах, в підлітковому середовищі. У них повністю відсутнє усвідомлення неадекватності власної поведінки і якщо за свої провини немає суспільного осуду чи покарання продовжують вчиняти свої злосливі ексцеси.
Інтелект у підлітків із розладами соціальної поведінки невисокий. Такі підлітки через часті прогули, незацікавленість в отримані шкільної освіти навчаються із задовільними оцінками із основних предметів,однак із частими поведінковими порушеннями. Тому, закінчивши школу не продовжують подальше навчання. В основному це підлітки у яких втрачені ціннісні орієнтації. Вони далекі від духовності. У них не вироблені етичні і естетичні емоції.
Таким чином, підлітки із розладами соціальної поведінки є тягарем для суспільства. Тому психогігієнічні та психопрофілактичні заходи максимально повинні бути включені в державні програми збереження ментального здоров’я нації, зокрема – золотого підліткового генофонду.
Інформація підготовлена доцентом кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Світланою Русіною.
