Відносини між лікарем і хворим є основою будь-якої лікувальної діяльності. Мета контактів між медичним працівником і пацієнтом – медична допомога. У процесі лікувальної діяльності важливу роль відіграє вміння вислухати пацієнта.
Спілкування з пацієнтом – найважливіший елемент процесу лікування.
«Довіра до лікаря – це позитивне динамічне ставлення хворого до лікаря, що виражає попереднім досвідом обумовлене очікування, що лікар має здібності, можливості та бажання допомогти хворому найкращим чином».
Для прояву довіри до медпрацівника має значення перше враження, яке виникає у пацієнта при зустрічі з ним. При цьому значення для людини має актуальна міміка медичного працівника, його жестикуляції, тон голосу, виразу обличчя, що випливають з попередньої ситуації і не призначені для хворого, вживання сленгових мовних зворотів, а також його зовнішній вигляд.
Відомо, що задоволення пацієнтів якістю медичної допомоги формується шляхом досягнення позитивного результату лікування, задоволення стосунками з медичним персоналом, соціально-побутовими умовами в лікарні, наявністю в медичному закладі необхідних ліків та засобів медичного призначення. Аналіз скарг хворих та якості надання медичної допомоги свідчать, що найчастішими першопричинами виникнення конфліктних ситуацій при наданні медичних послуг є саме проблеми у взаємовідносинах між лікарем та пацієнтом.
Важливо, вчасно визнати недоліки нашого професійного спілкування та бути готовими до змін. Таким чином ми зможемо краще зрозуміти наших пацієнтів. Ми можемо навчитися та практикувати навички спілкування, щоб краще впоратись зі складними ситуаціями, які можуть траплятись в нашій повсякденній практиці. На жаль, гнів, агресія, смуток і тривога є невід’ємними проявами будь-якого захворювання. І вчасне, ефективне реагування на емоційні стани пацієнта може покращити лікувальний процес.
Отже, лікар має володіти сукупністю теоретичних знань з психології спілкування й конфліктології та володіти практичними вміннями та навичками продуктивної взаємодії із переважанням стратегії співпраці й пристосування.
Матеріал підготувала: асистентка кафедри акушерства,
гінекології та перинатології Валентина СОЛОВЕЙ
