Згідно зі статистичними даними, у 8 з 10 людей спостерігається патологія прикусу, тобто майже 80 % населення планети має зубощелепні аномалії та деформації. Формуються вони в постнатальному періоді під впливом різноманітних чинників, одним із яких є, так звані, ортодонтичні шкідливі звички.
До них належать звички смоктання язика, губ, прикушування та прокладання різних предметів, звичка дихати ротом та багато інших. Унаслідок зниженої осифікації та піддатливості кісток у дітей під впливом додаткового тиску легко розвиваються щелепно-лицеві деформації у вигляді зміни положення окремих зубів або їх груп, форми зубних дуг, співвідношення зубних рядів, щелеп тощо. Це негативно впливає на функції щелепно-лицевої ділянки, а іноді позначаються й на психіці дитини. Приблизно 20 % усіх зубощелепних деформацій пов’язані зі шкідливими звичками.
Ми допоможемо Вам попередити розвиток небажаних змін зубощелепної системи в дитини. Зверніть увагу на такі безневинні дитячі «уподобання».
Зловживання соскою – погана звичка чи задоволення природного інстинкту?
У житті більшості дітей настає період, коли без пустунки та пляшечки просто не обійтись! Полиці магазинів переповнені подібними товарами, з ними життя сучасної матусі стає набагато легшим. Однак, використовувати їх треба з розумом. Чим більшою стає дитина, тим менше вона повинна використовувати ці предмети, а після першого року життя від них слід відмовитися зовсім. Слід пам’ятати, що під час використання пустунок і пляшечок стимулюється та закріплюється смоктальний рефлекс, який, навпаки, має згасати з віком. Смоктання спричиняє певний тиск на бічні відділи щелеп, звужуючи їх. Знаходячись у власне ротовій порожнині тривалий час, пустунка чинить тиск на піднебіння та зубні ряди, призводить до їхньої деформації.
Приховані небезпеки:
- формування відкритого прикусу;
- асфіксія;
- алергічні реакції;
- травма нижньої губи, різців або ясен;
- інфекційні ураження слизової оболонки ротової порожнини.
Кроки щодо зниження можливих ускладнень:
- без необхідності не давати малюку пустунку;
- гігієнічне очищення виробу протягом доби, найкращий варіант – мати кілька постунок для малюка;
- уникати спільного використання пустунки між братами і сестрами. Категорично забороняється облизувати постунку дитини;
- рекомендується виймати соску з ротової порожнини немовляти під час сну, щоб тривалий тиск на тверде піднебіння не викликав його деформації;
- критичний час використання 6-годин на добу, він повинен зменшуватися зі збільшенням віку дитини;
- найлегше відучати малюка від пустунки у віці 6-9 місяців;
- при заміні пустунки у віці 2-5 років фахівцями рекомендується застосування профілактичних апаратів.
Пам’ятайте, зовсім не обов’язково використовувати пустунку, життя Вашої дитини цілком можливе без неї!
Смоктання пальця
Часто-густо Ви помічаєте, що малюк смокче палець. Цей інстинкт, дарований самою природою, є досить сильним і з’являється ще в лоні матері. Смоктання пальця є способом задоволення природного смоктального рефлексу. У нормі він починає згасати у віці 4-5 місяців, проте нерідко закріплюється та переходить у шкідливу звичку дитини.
Якщо ця навичка залишиться, то під час присмоктування, палець буде упиратися в піднебіння і тиснути на різці, що призведе до появи щілини між зубними рядами. Завдання батьків полягає в тому, щоб вчасно виявити проблему і скорегувати її.
Якщо дитина в 2 роки продовжує смоктати палець, батькам варто задуматись про психологічний стан малюка. За такою поведінкою можуть стояти страхи, тривоги, невпевненість у собі та у своїх близьких і багато інших причин.
Якщо малюк після 3-х років продовжує смоктати палець чи такий «симптом» з’являється тільки в цьому віці, це вже вважається поганою звичкою й часто переходить в гризіння нігтів, нав’язливі рухи. Такій дитині потрібна допомога.
Причини смоктання пальця:
- дитина голодна;
- нереалізований інстинкт смоктання, що буває при штучному вигодовуванні дитини;
- емоційний дискомфорт: у стресі малюки починають смоктати пальчик як замінник акту смоктання;
- дефіцит емоційного фізичного контакту з мамою: у ранньому віці кращий спосіб показати свою любов і прийняття – фізичний контакт;
- прорізування зубів, що спричиняє певний дискомфорт.
Звичка дихати ротом
Це проблема чи потішна особливість? Спробуємо розібратися. Якщо подібне відбувається під час простудних захворювань, це – норма. Дихати із закладеним носом важко, дитина рефлекторно відкриває рот. Якщо дітлахи постійно знаходяться в подібному стані, на це варто звернути увагу.
Правильним є дихання через порожнину носа, при цьому повітря зігрівається та очищується. Якщо дитина дихає через рот, процес дихання порушується: повітря потрапляє в легені в недостатній кількості, кров не отримує необхідної кількості кисню, натомість вуглекислий газ надходить в надлишку.
Наслідки ротового типу дихання:
- деформація зубних рядів (відкритий прикус, звуження верхнього зубного ряду);
- звуження носових ходів;
- недорозвиток гайморових пазух;
- послаблення тонусу колового м’яза рота;
- незмикання губ.
Неправильне положення під час сну
Сон немовляти важливий не тільки для нього, а й для мами! Ви повинні знати, що здоровий сон – це запорука не лише внутрішнього здоров’я, але й правильного формування скелету. У віці до одного року малюк повинен спати без подушки, оскільки кістки черепа ще недостатньо сформовані. Дітлахи, у віці після року, обов’язково потребують подушки, але до її вибору батькам потрібно підходити усвідомлено. Не зупиняйте вибір на занадто пласких або надмірно об’ємних подушках. Сон на них може викликати зміщення нижньої щелепи. В період сну намагайтеся частіше змінювати положення немовля і перевертати його з боку на бік.
Особлива увага приділяється звичному положенню тіла, особливо голови, під час сну. Звичка спати в одній позі – тільки на спині, на животі або на боці, зі схиленою на груди головою, із підкладанням під щоку руки – сприяє несиметричному розвитку щелеп, звуженню їх або зсуву нижньої щелепи в той чи інший бік. Наслідками можуть бути недорозвинення нижньої щелепи, звуження та деформація зубних дуг, відкритий прикус.
Дорогі батьки, ми перерахували основні шкідливі звички, на які варто звернути увагу.
Пам’ятайте, профілактика та своєчасне лікування – це запорука здоров’я Вашої дитини! Мипідготували для вас інформаційний флаєр, який ви можете завантажити та використовувати для своїх потреб. Також рекомендуємо показати його знайомим, у яких також малі діти.
Матеріал підготували: професор Годованець О.І., асистент Романюк Д.Г., доцент Годованець О.С., асистент Хомишин О.Т., кафедра стоматології дитячого віку
