За інформацією ВООЗ, у всьому світі налічується близько 35,6 мільйона осіб з деменцією, з них близько 26,6 млн страждають на хворобу Альцгеймера. На жаль, це число рік від року зростає через старіння населення планети, оскільки захворювання вражає насамперед людей старшого віку. За прогнозами фахівців, очікується, що до 2050 р. кількість осіб з даною патологією зросте вчетверо і становитиме 106 млн осіб, тобто хворітиме один з 85 людей. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2020 р. хвороба Альцгеймера вперше в історії потрапила до першої десятки списку захворювань, що є головними причинами смерті у світі.
Загалом хвороба Альцгеймера є найбільш поширеним різновидом деменції-синдрому, при якому деградація когнітивних, тобто розумових, функцій відбувається більшою мірою, ніж це очікується в разі фізіологічного старіння людини одного й того самого віку й рівня освіченості. Деменція проявляється в поступовому погіршенні пам’яті, мислення, розуміння, мови, здатності орієнтуватися в просторі, рахувати, пізнавати, розмірковувати й часто супроводжується послабленням контролю над емоційним станом, деградацією соціальної поведінки та мотивації.
Слід пам’ятати, що хвороба Альцгеймера може вразити попри становища у суспільстві, чи рівень добробуту. На її розвиток не впливає ні національність, ні колір шкіри. Кожен 20-й у віці старше 65 років є у зоні ризику. Дегенеративний характер захворювання передбачає обов’язковий догляд за хворим, який дещо простіше проводити на ранніх стадіях хвороби.
До факторів ризику даної патології, окрім генетичної схильності, відносяться: вираженість супутньої серцево-судинної патології (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія), похилий вік та низький рівень освіти. Наявні докази, що підтверджують значний ризик розвитку деменції у пацієнтів, які перенесли важку черепно-мозкову травму.
Діагностику захворювання проводять за даними аналізу ДНК, електроенцефалографії та комп’ютерній томографії мозку. Здебільшого захворювання виявляють вже на пізніх стадіях, що ускладнює можливість уповільнення розвитку хвороби. Отже, першочерговим завданням є раннє виявлення схильності до хвороби Альцгеймера та здійснення відповідних інтервенцій серед осіб середнього віку. Оскільки за науковими даними середня тривалість життя після встановлення діагнозу становить близько семи років. І лише 3% хворих при догляді, підтримці та інтенсивному лікуванні симптомів живуть до 14 років.
На сьогодні виділяють чотири стадії хвороби Альцгеймера: доклінічна, легка, середня і важка. Швидкість прогресування недуги індивідуальна для кожної людини. Залежить це від активної діяльності людини, її залученості у різнопланову інтелектуальну діяльність, а також взаємодію з людьми. Вірогідно відомо, що рання діагностика дає можливість покращити якість життя хворого. Експерти закликають звертати увагу на поведінку літніх членів родини, і за наявності поведінкових симптомів: забудькуватість, безініціативність, напади поганого настрою байдужості та послаблення інтересу до зовнішнього світу – звернутися за консультацією до невролога.
Наразі не можна стверджувати, що саме спричиняє розвиток даного захворювання, жодні ліки проти деменції не мають доведеної ефективності. Однак в лікуванні хвороби Альцгеймера перевага надається комплексному підходу, який направлений на зменшення або запобігати прогресуванню симптомів розвитку даної патології, переривання процесів церебрального амілоїдозу й утворення тау-протеїна, вплив на фактори ризику, корекцію емоційного і поведінкового порушень. Обов’язково поєднання медикаментозного і немедикаментозного методів лікування (когнітивний тренінг і психосоціальна підтримка пацієнтів та їх родичів).
Комплекс заходів для профілактики хвороби Альцгеймера актуальний для всіх людей. Він знижує ризик розвитку захворювання у здорових і зменшує швидкість його прогресування у хворих. До основних рекомендацій відносять: здоровий спосіб життя, контроль тиску, регулярні фізичні навантаження та відмова від паління. Саме активний спосіб життя сприяє виживанню нейронів та встановленню зв’язків між ними, а отже тренує пам’ять та дає змогу опановувати нові навички та інформацію. І особливий акцент необхідно робити на збалансоване харчування, яке підтримує серцево-судинну систему, знижує ризик когнітивних розладів та уповільнює прогрес деменції.
Спілкуйтеся з людьми, адже це — активна розумова діяльність, зокрема концентрація уваги та стимуляція пам’яті. Так можна покращити когнітивні функції та зміцнювати нейронні мережі. На жаль, на сьогодні хвороба Альцгеймера невиліковна, однак вчасне звернення до кваліфікованого спеціаліста може уповільнити процес її прогресування та поліпшити якість життя хворого.
Інформацію підготували:
професор кафедри фармакології, д.мед.н., Філіпець Наталія Дмитрівна,
доцент кафедри фармакології, к.мед.н. Кметь Ольга Гнатівна
