Штучне переривання вагітності на терміні від 12 до 22 тижнів — це медична процедура, яка належить до категорії пізніх або другого триместру. У світі щороку виконується понад 10 мільйонів таких втручань, і попри значний прогрес у медицині, тема досі залишається чутливою й часто оповита міфами.
Метою цього повідомлення є пояснити, коли, як і чому проводять переривання вагітності у другому триместрі, які існують методи, ризики, правила безпеки та як сучасна медицина забезпечує захист здоров’я жінки.
Коли можливе переривання вагітності після 12 тижнів?
У переважній більшості країн світу аборт у другому триместрі дозволяється лише за наявності медичних або соціальних показань. Найчастіші причини:
Медичні показання:
- тяжкі вади розвитку плода, несумісні з життям;
- загроза життю або здоров’ю жінки (серцева, ниркова, онкологічна патологія тощо);
- тяжкі інфекції під час вагітності;
- важкі ускладнення — тяжка прееклампсія, анемія, кровотечі.
Соціальні показання (залежно від законодавства країни):
- вагітність унаслідок зґвалтування;
- складні життєві обставини;
- неможливість виховувати дитину з медичних чи соціальних причин.
Усі рішення приймаються індивідуально після консультації акушера-гінеколога, психолога та, за потреби, генетика.
Які методи переривання вагітності застосовують після 12 тижнів?
Сучасна медицина використовує два основних методи: медикаментозний та інструментальний. Вибір залежить від терміну, показань, стану пацієнтки та оснащення закладу.
- Медикаментозний метод – застосовується зазвичай до 22 тижнів (у деяких країнах — до 24 тижнів).
Як це відбувається?
Процедура проходить у три етапи:
- Міфепристон — блокує дію прогестерону, що призводить до відшарування плодового яйця.
- Мізопростол — спричиняє скорочення матки, що приводить до вигнання плода та оболонок.
- Медичний контроль — спостереження за станом жінки, оцінка повноти аборту, контроль кровотечі.
Метод вважається ефективним у 90–95 % випадків на ранніх термінах другого триместру та дещо менш ефективним ближче до 22 тижнів.
Переваги: не потребує хірургічного втручання; нижчий ризик травмування шийки матки; можливість природнішого перебігу процесу.
Недоліки: тривалість процедури може складати від кількох годин до 1–2 діб; інтенсивні болі та кровотеча; рідкісна необхідність хірургічної ревізії порожнини матки при неповному аборті.
- Інструментальний метод: дилатація та евакуація (ДЕ)
Застосовується переважно на терміні 14–22 тижні. Метод передбачає:
- Підготовку шийки матки (ламінарії, мізопростол, механічна дилатація).
- Евакуацію вмісту матки за допомогою вакуум-аспірації та щипців.
- Контроль кровотечі та профілактику інфекцій.
Переваги: значно коротша процедура (10–20 хвилин); прогнозований результат; менше тривалої кровотечі.
Недоліки: потребує високої кваліфікації лікаря; ризик травмування шийки матки або стінки матки (дуже рідко); психологічна складність процедури для жінки.
Можливі ускладнення: сучасні методики мають високий рівень безпеки, однак ускладнення можливі — як і при будь-якому медичному втручанні.
- Кровотеча – зазвичай контрольована, але іноді потребує інфузійної терапії або додаткових процедур.
- Інфекції – профілактика антибіотиками значно знижує цей ризик.
- Неповний аборт – вимагає повторної евакуації або медикаментозного лікування.
- Пошкодження шийки або матки – рідкісні, трапляються переважно при інструментальному методі.
- Психоемоційні наслідки – жінка може потребувати психологічної підтримки.
Важливо, що ризики нижчі, коли процедура проводиться у спеціалізованому закладі досвідченими фахівцями.
Як проходить післяопераційний період?
Після переривання вагітності жінка зазвичай спостерігається у стаціонарі протягом кількох годин або доби. У цей період:
- можливі тягнучі болі та помірні кров’янисті виділення;
- рекомендується обмежити фізичні навантаження на 1–2 тижні;
- важливо стежити за температурою тіла та характером виділень;
- за появи сильного болю, високої температури, різкого збільшення кровотечі потрібно терміново звернутися до лікаря.
Фертильність зазвичай відновлюється швидко — овуляція може настати вже за 2–4 тижні.
Профілактика небажаної вагітності
Після процедури жінці обов’язково пропонують консультацію щодо сучасних методів контрацепції:
- гормональні контрацептиви;
- внутрішньоматкові системи;
- бар’єрні методи;
- комбіновані підходи.
Головні принципи безпеки — це кваліфікований персонал, ретельна діагностика, правильна підготовка та відповідне післяопераційне спостереження.
Слід пам’ятати, що своєчасний доступ до контрацепції та інформування жінок — найкраща профілактика повторних небажаних вагітностей і потреби в медичних абортах.
Бажаємо Вам здоров’я і фізіологічної вагітності!
Матеріал підготувала: доцент закладу вищої освіти кафедри акушерства,
гінекології та перинатології Світлана Ясніковська.
