• Українська
  • English
Профілактичні щеплення: за і проти
Профілактичні щеплення: за і проти

Профілактичні щеплення: за і проти

ФАХІВЕЦЬ БДМУ ІНФОРМУЄ. Всесвітній тиждень імунізації (World Immunization Week) проводиться з 24 по 30 квітня з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. Спочатку цей захід називався Європейським тижнем імунізації і охоплював, відповідно, тільки країни Європи, однак поступово до нього приєдналися й інші континенти. Проведення Тижня покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють уберегти людство від інфекційних захворювань.

Думка фахівців стосовно вакцинації

Тема вакцинації на вустах у всіх вже давно, і кожен до неї сформував уже своє особисте ставлення. Проте досить часто сформована думка ґрунтується на інформації неперевіреній та, м’яко кажучи, некоректній та неправдивій. Всесвітньою організацією охорони здоров’я проведено дослідження щодо вивчення причин, з яких діти не щеплювались, серед яких перше місце (55%) посідали суб’єктивне відношення до щеплень та обмежені знання батьків про доцільність вакцинації, а саме, проти чого захищають щеплення. Спрацьовує щось на кшталт: “Я в цьому не розбираюся, проте точно знаю – це негатив”. Тому в подальшому, нікого не агітуючи, хотілося б розібратися, проти яких захворювань проводяться планові щеплення в нашій країні, чим ці захворювання небезпечні для малюків.

Згідно Національного календаря щеплень, затвердженого Наказом МОЗ України у 2011 році за віком діти щеплюються від 10 захворювань. Це захворювання, перебіг яких найчастіше є тяжким та загрожує життю ускладненнями (правець, дифтерія, туберкульоз, гемофільна інфекція), супроводжується серйозними інвалідизуючими чи соціально значимими залишковими явищами (поліомієліт, правець, природжена краснуха, паротитна інфекція) та високо контагіозні захворювання (кір, краснуха).

Туберкульоз супроводжував людство з античних часів. У 1815 році у Англії кожна четверта особа помирала через туберкульоз легень, до 1918 року у Франції кожна шоста особа помирала через туберкульоз. Збудник – мікобактерія – передається інгаляційним шляхом, уражає, здебільшого, легені. У 15–20% активних випадків інфекція розповсюджується за межі органів дихання, що викликає інші види туберкульозу – плеври, центральної нервової системи, кісток та суглобів, сечостатевої системи (поза легеневий туберкульоз). Наразі у світі щороку захворюють на туберкульоз близько 8 мільйонів чоловік, близько 3 мільйонів з них гине. В Україні у 1999 році оголошено епідемію недуги, зараз відмічаються швидкі темпи зростання кількості хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз та туберкульоз із медикаментозною стійкістю до протитуберкульозних препаратів. Лікування туберкульозу тривале, використовують різні комбінації антибактеріальних препаратів.

Вакцина проти вірусного гепатиту В вважається першою протираковою вакциною, оскільки одним із грізних ускладнень даного захворювання є злоякісне ураження клітин печінки. Гепатит В вважається однією з найбільш небезпечних форм гепатитів: з одного боку, захворювання частіше протікає у тяжкій формі, яка може ускладнитися гострою печінковою недостатністю та ураженням головного мозку, з іншого боку, легкі форми часто переходять у хронічний гепатит з розвитком цирозу чи злоякісних пухлин.

Дифтерія – бактеріальне захворювання, що проявляється, переважно, тяжким перебігом з утворенням характерних плівок на слизових оболонках, та смертельно небезпечними ускладненнями при токсичному ураженні серцевого м’яза (міокардит), нирок та нервової системи. При ураженні гортані, трахеї, бронхів особливу небезпеку становлять дифтерійні плівки, які можуть відшаровуватися та повністю перекривати дихальні шляхи. Специфічним лікуванням є введення протидифтерійної сироватки, що супроводжується ризиком алергійних реакцій.

Правець – бактеріальне захворювання, що характеризується поширеними судомами м’язів та супроводжується високою смертністю в результаті спазму дихальних м’язів і паралічу серцевого м’яза. Інфекція передається при попаданні інфікованого ґрунту, що містить спори бактерій правця, на ділянки тіла з пошкодженим шкірним покривом. Специфічного лікування правця немає. До речі, дифтерійний та правцевий токсини, поряд з ботулінічним, вважаються найсильнішими токсинами в природі.

Поліомієліт – гостре вірусне інфекційне захворювання, що вражає нервову систему з появою млявих паралічів (зниження тонусу м’язів, неможливість активних рухів і втрата рефлексів) нижніх кінцівок, лицевого нерва тощо. Особливу небезпеку становить бульбарна форма захворювання, при якій уражаються дихальний і судиноруховий центри довгастого мозку з порушенням відповідних функцій. Специфічне лікування поліомієліту не розроблене, після перенесеного захворювання залишаються пожиттєві інвалідизуючі наслідки.

Коклюш – інфекційне захворювання, що характеризується затяжним нападоподібним спазматичним кашлем, найбільш небезпечне на першому році життя оскільки часто супроводжується фатальною зупинкою дихання та розвитком тяжкого запалення легенів.

Гемофільна інфекція типу b викликає тяжкі запалення легенів (пневмонії), оболонок головного мозку (гнійні менінгіти) та надгортанника (епіглотити), які, без відповідного лікування, загрожують життю дитини.

Кір – особливо заразна вірусна хвороба, що характеризується висипкою та порушенням загального стану у вигляді лихоманки, кон’юнктивіту, запалення дихальних шляхів. Внаслідок ураження вірусом клітин імунної системи (Т-хелперів) після перенесеного захворювання розвивається миючий імунодефіцит ний стан, під час якого можливі бактеріальні ускладнення, найчастішими з яких є запалення легень, вуха (отит) та приносових пазух (гайморит та ін.). Окрім того перебіг кору на тлі нестачі вітаміну А можу зумовити зниження зору аж до сліпоти.

Краснуха – вірусне захворювання, що проявляється висипом на шкірі, збільшенням лімфовузлів (особливо потиличних). Здебільшого захворювання у дітей протікає легко. Небезпеку вірус краснухи становить для вагітних, зокрема, при зараженні краснухою вагітної жінки в І триместрі діти народжуються з синдромом вродженої краснухи (вроджені вади серця, катаракта, сліпота, глухота, розумова відсталість, ураження інших органів).

Паротитна інфекція – вірусне захворювання, що проявляється запаленням різних залоз (найчастіше, слинних – паротит, “свинка”). Негативні наслідки захворювання пов’язані із залученням у процес підшлункової (панкреатит з можливим ускладненням у вигляді цукрового діабету), статевих залоз (у частини пацієнтів може формуватися безпліддя), та оболонок мозку (менінгіт). Хотілося б звернути увагу, що специфічного противірусного лікування кору, краснухи та паротитної інфекції наразі не розроблено.

Вакцинацію слід проводити лише дітям, які не мають протипоказань

Прийнявши рішення щодо щеплення, важливо пам’ятати, що вакцинацію слід проводити лише дітям, які не мають протипоказань щодо неї, при наявності гострого захворювання або загострення хронічної недуги, слід розглянути можливість відкладення вакцинації на деякий час, слід завжди цікавитися якістю вакцин та інформацією про їх виробника. Слід користуватися календарем щеплень, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, оскільки встановлення відповідних термінів конкретних щеплень є невипадковим, а обґрунтованим з позицій анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму та конкретних аспектів епідеміологічного процесу. Питання вакцинації дитини має вирішуватися батьками разом із лікарем. Тож, вірних Вам рішень та здоров’я Вашому малюку!

Матеріал підготував:  Микола Гарас, асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, дитячий інфекціоніст

Корисно знати