До Міжнародного дня поінформованості про тригемінальну невралгію
Невралгія трійчастого нерва – це неврологічне захворювання, яке проявляється приступами сильного болю у ділянці обличчя, який подібний на удар електричним струмом. Такі приступи часто провокуються елементарними діями: прийомом їжі, голінням, розмовою, вмиванням обличчя і значно впливають на якість життя. Захворювання може виникати внаслідок «нейроваскулярного конфлікту», коли відбувається компресія трійчастого нерва, при розсіяному склерозі, пухлинах, деформаціях кісток основи черепа, генетичних причинах
Терапія цього захворювання включає фармакологічні препарати на першому етапі. Золотим стандартом є карбамазепін та окскарбазепін. Однак вони можуть викликати побічні ефекти, такі як сонливість, запаморочення, тремор, причому переривання лікування трапляється майже у 40% пацієнтів. Препаратами другої лінії є габапентин, прегабалін, ламотриджин, баклофен. В останні роки для лікування рефрактерних форм використовують підшкірне введення ботулотоксину типу А (BoNT-A) вздовж тригерних зон або уражених гілок трійчастого нерва. Ботулотоксин-А, отриманий з Clostridium botulinum, перешкоджає вивільненню ацетилхоліну в нервово-м’язових з’єднаннях, тим самим пригнічує скорочення м’язів. Окрім своїх м’язорелаксуючих властивостей, BoNT-A продемонстрував зростаючу роль у зменшенні болю, впливаючи як на периферичну, так і на центральну сенсибілізацію. Механізм, що лежить в основі зниження сенсибілізації за допомогою BoNT-A, до кінця не з’ясований, але сучасні знання свідчать про його зв’язок з пригніченням вивільнення нейромедіаторів з периферичних сенсорних нервів та медіаторів запалення. Примітно, що такі речовини, як глутамат, субстанція P та пептиди, пов’язані з геном кальцитоніну, відіграють вирішальну роль у процесах сенсибілізації. Дія BoNT-A поширюється за межі периферії, оскільки він, ймовірно, центрально блокує нейротрансмісію та модулює центральну опіоїдергічну передачу.
Коли медикаментозна терапія перестає працювати або спричиняє побічні ефекти, пацієнтам пропонують інтервенційні опції: мікроваскулярну декомпресію, черезшкірну різотомію (мінімально інвазивну нейрохірургічну процедуру, під час якої лікар через невеликий прокол шкіри за допомогою спеціальної голки руйнує або блокує чутливі нервові волокна). Остання може бути радіочастотною (термокоагуляція), гліцеролова або методом балонної компресії. Ще один сучасний метод – використання гама-ножа. Стереотаксична радіохірургія (“гамма-ніж”) демонструє симптоматичне полегшення у 33%-56% пацієнтів після п’яти років, з нижчою частотою ускладнень порівняно з мікроваскулярною декомпресією.
Матеріал підготувала доцент кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології Наталія Васильєва
