Сомато-вегетативні і рухові невротичні розлади у дітей та підлітків частіше зустрічаються як відносно ізольовані або домінуючі моно симптоми у зв’язку з чим їх умовно називають моносимптомними неврозами. До системних неврозів відносять і патологічні звичні дії.
Невротичне загикування характеризується тонічними судомами дихально-голосових м’язів з поступовим приєднанням тоніко-клонічних судом в партикулярних м’язах. Виникає під впливом раптової (переляк, сильне хвилювання) чи пролонгованої психічної травми у дітей віком 4-5 років. Для невротичного заникування характерні значні чергування і покрашення стану, чіткий зв’язок погіршень з емоційним напруженням, залежність мови від зовнішніх умов: у звичній ситуації (дома при спілкуванні з батьками) мова значно краща, ніж у школі, громадських місцях. Для дітей 11-12 років характерна значна хвороблива реакція особистості на власний дефект мови: вони постійно про нього думають,нерідко відмовляються від мовного спілкування.
Невротичні тики. Це різноманітні автоматизовані звичні елементарні рухи (блимання очима, намощування лоба, облизування губів, посмикування головою, плечима, покашлювання), що виникають внаслідок фіксації того чи іншого захисного руху, який раніше мав цілеспрямований характер. З часом вони можуть перетворюватися у причепливі стани.
Невротичні розлади сну. Характеризуються порушенням засинання, глибини сну з пробудженнями, нічними страхами, а також сноговоріннями і блуканнями уві сні. Переважно вони пов’язані зі змістом сновидінь і часто відтворюють окремі психотравмівні переживання.
Невротичний енурез. Його виникнення обумовлено гострою психічною травмою, особливо переляком та затяжною психотравмівною ситуацією. На етапі невротичної реакції енурез поєднується з порушенням сну, емоційною лабільністю, подразливістю, плаксивістю, лякливістю. Початкові прояви невротичного енурезу нестійкі і легко зникають під впливом терапії чи внаслідок зміни обставин. На етапі затяжного невротичного стану спостерігається хворобливе переживання дитиною своєї вади, з’являється страх і тривожне очікування рецидиву нетримання сечі, що призводить до порушення засинання і тривожного нічного сну.
Невротичний енкопрез. Це психогенно зумовлене мимовільне виділення калу. У дитини, що мала навики охайності, періодично в денний час знаходять невелику кількість калу на білизні. Позиву на дефекацію, як правило, дитина не відчуває. Вона хворобливо переживає свій дефект, соромиться його, ховає від батьків забруднену білизну. Невротичний енкопрез супроводжується зниженим настроєм, подразливістю, плаксивістю. Своєрідною компенсаторною реакцією дитини є надмірне прагнення до охайності.
Інформація підготовлена доцентом кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Світланою Русіною.
