Інфекції дихальних шляхів залишаються основною причиною захворюваності та високої смертності від інфекційних захворювань у всьому світі.
У списку пріоритетних проєктів ВООЗ для досліджень та розробок на кінець грудня 2019 року фігурували лише три патогени:
- коронавірус важкого гострого респіраторного синдрому (SARS) (SARS-CoV),
- коронавірус респіраторного синдрому Близького Сходу (MERS) (MERS-CoV),
- мікобактерії туберкульозу.
Пандемія COVID-19 обійшла всі інші проблеми охорони здоров’я та стала ключовою у всьому світі, а також зберігає тенденцію до поширення, у т. ч., і в країнах з високим тягарем туберкульозу, до яких належить і Україна.
Туберкульоз (ТБ) – це інфекційне бактеріальне захворювання, спричинене МБТ, яке здебільшого уражає легені і передається краплинним шляхом від людини з активною респіраторною формою до людини. Тобто, як ТБ так і COVID-19 передаються повітряно-крапельним шляхом, обидва вражають переважно легені, мають схожі симптоми та мають однакові соціальні детермінанти. Однак, MБТ та SARS-CoV-2 мають суттєві відмінності у своєму патогенезі, розуміння цих відмінностей, а також інформація про їх взаємодію можуть сприяти розробці нових стратегій профілактики та лікування ТБ/COVID-19.
У людей, хворих на COVID-19 та ТБ, спостерігаються подібні симптоми, такі як кашель, лихоманка, пітливість, симптоми загального нездужання та утруднене дихання. Оскільки, обидва захворювання уражають переважно легені, і обидва біологічні агенти передаються переважно при тісному контакті, однак інкубаційний період при ТБ триваліший, часто з повільним початком.
Так, МБТ залишаються завислими в повітрі в ядрах крапель протягом декількох годин після того, як хворий на ТБ кашляє, чхає, кричить або співає, а люди, які їх вдихають, можуть заразитися. Розмір цих ядер крапель є ключовим фактором, що визначає їх інфекційність. Їх концентрація зменшується при вентиляції та піддається впливу прямих сонячних променів.
Передача COVID-19, головним чином, пояснюється прямим вдиханням крапель, які виділяються хворим на COVID-19 (ключова відмінність – люди можуть бути інфікованими до того, як клінічні особливості стануть очевидними). Краплі, що утворюються при кашлі, чханні, видиху та розмові, можуть потрапляти на предмети та поверхні, а контактні особи можуть заразитися COVID-19, торкаючись їх, а потім торкаючись очей, носа або рота. Отже, миття рук, на додаток до засобів захисту органів дихання, є важливим для контролю COVID-19.
Туберкульоз і COVID-19 можуть діяти синергічно, коли вони мають одного господаря. COVID-19 може прискорити активацію латентного туберкульозу. Наслідки пандемії COVID-19 створюють серйозні проблеми для програм боротьби з ТБ, головним чином через погіршення діагностики та лікування туберкульозної інфекції. Через подібність між симптомами ТБ та COVID-19, країни з недостатньою діагностичною структурою страждають від неналежного виявлення цих інфекцій; це питання негативно впливає на прийняття терапевтичних рішень і, отже, впливає на прогноз обох захворювань. Іншим важливим аспектом є те, що як ТБ, так і COVID-19 мають однакові соціальні детермінанти, включаючи бідність, перенаселеність, діабет та забруднення повітря. Деякі країни вже стикаються з цими побічними ефектами пандемії, однак наслідки COVID-19 для ТБ виходять далеко за рамки логістичних та адміністративних питань.
Матеріал підготували:
завідувачка кафедри фтизіатрії та пульмонології, професор Лілія ТОДОРІКО
доцент ЗВО кафедри фтизіатрії та пульмонології БДМУ Інга ЄРЕМЕНЧУК
