Втрата нюху чи смаку — не єдиний симптом COVID-19, який не вписується у звичну клінічну картину ГРВІ. Дерматологи з різних країн світу збирають дані про ті прояви недуги, які донедавна не потрапляли у поле зору науковців — від висипань на шкірі до псевдообморожень.
Лікарі наголошують: потрібно провести ще багато досліджень. Проте вже сьогодні зрозуміло: SARS-CoV-2 (вірус, який викликає COVID-19) може також уражати найбільший орган нашого тіла — шкіру. В деяких випадках це перший прояв зараження SARS-CoV-2, тому дерматологам необхідно особливо уважно ставитися до своїх пацієнтів під час пандемії. Серйозні шкірні прояви спостерігаються при важкому перебігу хвороби, їх можна використовувати для діагностики стадії хвороби.
Наші колеги з Іспанської академії дерматології проаналізували 375 випадків шкірних уражень при COVID-19. За їхніми висновками серед пацієнтів з COVID-19, в яких спостерігаються ураження шкіри:
– у 19% виявляють акральні (розташовані на кінцівках) ділянки еритеми (почервоніння) з везикулами (пухирцями) або пустулами (гноячками);
– у 9% – інші везикулярні прояви;
– у 47% – макулопапулярні (плямисті) ураження;
– у 19% – сітчасте ліведо (короткочасне збліднення або плямистість шкіри, як результат спазму її судин);
– у 6% – некрози шкіри.
Від ГРВІ ми очікуємо насамперед респіраторних симптомів, але шкірні прояви — типові для вірусних інфекцій. Вітряна віспа, кір чи герпес — усі ці захворювання викликані вірусами. Крім температури, іноді саме висипка може бути єдиним симптомом хвороби і головним критерієм для встановлення діагнозу, особливо у дітей.
Інформація про епідеміологічні та клінічні особливості COVID-19 постійно оновлюється і доповнюється. У міру поширення інфекції та збільшення обсягу клінічних спостережень дедалі частіше стали надходити повідомлення про шкірні прояви і зміни слизових оболонок у пацієнтів із COVID-19. Так, за даними різних авторів, їх частота коливається від 0,2 % (Китай) до 20,4 % (Італія) випадків.
Висипання на шкірі можуть з’являтися в різні терміни захворювання: від перших годин до середини 2-го тижня хвороби.
Причина та патогенез:
– інфекційно-алергічне ураження судин;
– високий рівень прозапальних цитокінів;
– на тлі комбінованої медикаментозної терапії зростає ризик виникнення лікарських алергічних реакцій.
Перша група – 19 % випадків. Були віднесені заражені з почервонінням, пузирями і гнійниками на пальцях рук і ніг (акральні ділянки набряклої еритеми). Особливо варто відзначити, що такі симптоми з’являлися у більш молодих пацієнтів, а також у пацієнтів із легким перебігом хвороби. Дані ураження могли викликати біль або свербіж. З 71 пацієнта з псевдо-обмороженням тільки у одного з них воно спостерігалося раніше в клінічній історії. У таких пацієнтів відсоток підтвердженої присутності SARS-CoV-2 в організмі був нижчим, ніж в інших групах.
На пальцях рук та ніг людей з підтвердженим коронавірусом з’являються червоні або ж рожеві горбики. Вони не викликають свербіжу, проте можуть бути досить болючими. Через деякий час висип на шкірі проходить, однак на його місці починає відлущуватися шкіра.
Вчені дослідили, що симптом «ковідних пальців» зберігається протягом двох тижнів, але були поодинокі випадки, коли висип зберігався на шкірі впродовж 130-150 днів. Численні дослідження підтвердили, що існує тісний зв’язок між COVID-2019 та болючим висипом на пальцях. Зазвичай причиною його виникнення є пошкодження ендотелію, яке викликав вірус. Ці пошкодження описані також як псевдовідмороження.
Друга група – 9 % пацієнтів – везикулярний висип. У них спостерігалася поява невеликих пухирів на тулубі та інших частинах тіла.
Третя група – уртикарні висипання – 19 % випадків. Виявляються переважно на торсі, але можуть поширюватися і на інші частини тіла. У деяких випадках виявлялися на поверхні кисті. У групі з уртикарними і макулопапульозними висипаннями пацієнти частіше отримували медикаментозне лікування, ніж у групах псевдо-обмороження чи везикулярних уражень, але менше, ніж у групі з ліведо релевантно тяжкості перебігу захворювання.
Четверта група — найчастіше найчастіше зустрічається – 47 % випадків. У хворих з’являвся плямисто-папульозний висип – невеликі червоні папули, які мають схожість із рожевим лишаєм. Іноді висипання супроводжувалися пурпурою.
Ліведо або некроз – 6 % випадків. Дана група пацієнтів продемонструвала різні ступені ураження шкіри, що побічно вказують на оклюзивні судинні захворювання, включаючи ішемію магістральних і периферійних судин. У даній групі знаходяться важко хворі пацієнти.
На тлі зараження COVID-19 у дерматологічних пацієнтів можуть загострюватися їх хронічні дерматози або ускладнюватися під час перебігу захворювання.
Псоріаз – поширений хронічний дерматоз. Його ускладненнями при зараженні COVID-19 можуть бути:
– загострення хронічного перебігу хвороби, перехід у прогресуючу стадію;
– псоріатична еритродермія. Функції епідермісу при цьому сильно порушені, потові і сальні залози погано працюють і виникає великий ризик приєднання вторинних інфекцій;
– псоріатичний артрит. У хворих спостерігається підвищення больового синдрому в суглобах, лихоманка, нездужання. С-реактивний білок найчастіше підвищений і відображає активність запального процесу. Перебіг псоріазу на шкірі не пов’язаний із перебігом артриту. Участь імунологічних чинників у патогенезі псоріатичного артриту робить опосередкованим прояви ускладнень псоріазу при присутності SARS-CoV-2 в організмі;
Атопічний дерматит – запальне ураження шкіри, що характеризується гіперчутливістю до алергенів, а також неспецифічних подразників, що робить його вразливим до вірусних інфекцій. Найпоширенішим проявом є приєднання вторинної інфекції – піодермії. Викликають і підтримують запалення мікроорганізми, які живуть на поверхні шкіри, – грампозитивні бактерії (пропіоніформні, коринеформні, епідермальні стафілококи, мікрококи, стрептококи), дріжджоподібні гриби роду Malassezia і Candida.
Прояви уражень різноманітні – багатоформна еритема, гнійничкові ураження, виразково-некротичні. Вони характеризуються значним погіршенням загального стану хворого, серйозними ускладненнями, аж до сепсису.
Токсидермії. Цей висип напрямую не пов’язаний з коронавірусною інфекцією. Вона виникає внаслідок індивідуальної непереносимості пацієнтами певних лікарських препаратів (медикаментозна алергія).
Трофічні зміни тканин обличчя, які виникають у пацієнтів, що перебувають на ШВЛ та при тривалому перебуванні в лежачому положенні на животі.
Матеріал підготувала: к. м. н. доцент кафедри дерматовенерології Гаєвська М. Ю.
та студентка 4 курсу Новиченко Ю. О.
