16 травня в Україні відзначається професійне свято працівників науки – День науки. Він встановлений Указом Президента від 14 лютого 1997 № 145/97.
На кафедрі психології та філософії Буковинського державного медичного університету було організовано ряд студентських наукових семінарів, круглих столів.
4 травня доцент кафедри психології та філософії Олеся Павлюк провела науковий семінар на тему «The student factor in the modernization of higher education: the grounds of student-centeredness» (Студентський фактор в модернізації вищої освіти: засади студентоцентризму) з нагод Всесвітнього дня науки. У заході взяли участь іноземні студенти 1 курсу спеціальності «Медицина» та викладачі кафедри психології та філософії.
За умов традиційного навчання, роль викладача зводиться до трансляції знань з послідуючим контролем засвоєної інформації. Таким чином, ключові навички у більшості випадків формуються не в процесі навчання, а в процесі практичної діяльності студента як випускника – на робочому місці.
Доц. О. Павлюк зауважила, що за умови використання студентоцентрованого підходу відбувається посилення ролі студента як учасника процесу навчання – від пасивного слухача, до активного, який може частково впливати на процес отримання знань, компетенцій і навичок.
Іноземні студенти дискутували, що з практичної точки зору в основу студентоцентрованого навчання покладено ідею максимального забезпечення студентами їх шансів отримати перше місце на ринку праці, підвищення їхньої «вартості» у працедавців, задоволення тим самим їх актуальних потреб останніх.
Однак, деякі учасники круглого столу звернули увагу, що повна передача права на визначення пріоритетів у навчанні у студентське середовище може становити певну загрозу освітньому процесу, через відсутність досвіду у студентів щодо майбутніх практичних компетенцій, так і щодо ефективних освітніх методик та отримання знань.
За даних умов відбувається перетворення викладача із носія знань у тренера, організатора і консультанта в навчальному процесі, який не просто передає знання, а формує у студента попит на отримання та поглиблення отриманих вмінь і навичок, стимулює процес отримання та усвідомлення інформації.
7 травня 2020 року на кафедрі психології та філософії було проведено студентський науковий семінар онлайн до Дня науки в Україні «Найвідоміші експерименти світової психології» (модератор: к.психол.н., ст. викл. Любов Любіна).
Онлайн зустріч було присвячено аналізу та обговоренню найвідоміших експериментів у світовій психології та їх впливу на розвиток та формування суспільної думки відносно актуальних соціально-психологічних процесів в Україні та світі.
У науковому засіданні взяли участь к.психол.н., старший викладач Любов Любіна, к.психол.н., викладач Вікторія Осипенко та студенти першого курсу, спеціальності 225 «Медична психологія».
Студенти презентували власні роботи, для більшої доступності та цікавості виступів доповіді учасників супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Куземко Ілона підготувала цікаву та насичену презентацію на тему «Стенфордський тюремний експеримент Філіпа Зімбардо», Стойка Владислав представив аудиторії цікаві дані на тему «Вивчення поведінки особистості в групі (вплив типів лідерства на поведінку членів групи) – експеримент Курта Левіна», Проніна Олександра проаналізувала ефект виникнення соціальної ліні, представивши доповідь на тему: «Ефект соціальної ліні (ефект Рінгельмана)». Учасники семінару мали можливість обмінятись думками та враженнями відносно представлених результатів найвідоміших експериментів, а також проаналізували їх значення щодо сучасних проблем теорії та практики психологічної науки.
7 травня 2020 року до Дня науки в Україні доцент Марина Тимофієва разом зі співробітниками бібліотеки БДМУ провели онлайн науково-практичний семінар «Ігри, у які грають люди. Трансактний аналіз Е. Берна», до 110-річчя від дня народження, зі студентами І курсу спеціальності «Медична психологія»
Маша Данилова, Світлана Тулевська підготували презентацію про американського психолога і психотерапевта Еріка Берна, під час якої ознайомили учасників наукового семінару з біографією Всесвітньо відомого психолога, висвітили етапи становлення його як психоаналітика та психотерапевта, закцентували увагу на роках активної роботи та відомих публікаціях.
Світлана Тулевська надала студентам інформацію, щодо наявності літератури (втому числі та електронної) в бібліотеці БДМУ, а також підготувала посилання на сучасні публікації на тему Трансактного аналізу.
Доц. Марина Тимофієва розкрила основні ідеї транзактного аналізу Е.Берна, структуру особистості, яка включає три его-стани «Я»: Батько, Дитина, Дорослий та спеціальну термінологію: гра, погладжування й удари, трансакції, заборони та ранні рішення, життєвий сценарій, життєві установки. Наведена позиція психолога як вчителя та експерта й активна позиція клієнта в корекційному процесі. Розкрито техніку сімейного моделювання, аналіз трансакцій, життєвого сценарію.
Студенти мали можливість закріпити теоретичний матеріал техніками Трансактного аналізу.
Доц. Марина Тимофієва зауважила про когнітивний аспект методик Трансактного аналізу для особистісного росту і які дозволяють студентам вийти за межі неусвідомлюваних шаблонів поведінки і отримати можливість нової довільної поведінки.
Викладачем коледжу БДМУ к. філософ. н., викладачем Анною Слубською проведено науковий семінар на тему: «Психологія релігії крізь призму сучасності» зі студентами 2 курсу спеціальності «Медсестринство» ОР молодший спеціаліст. Студентами були підготовлені презентації, доповіді, реферати на запропоновану тему, загалом було розглянуто такі проблемні питання: «Психологія релігійної моралі», «Психологічні аспекти релігійного культу», «Психологія релігії в контексті психоаналізу З.Фрейда», «Психологія магії та анімізму», «Природа, структура і вияви релігійної віри». Студенти виявили найбільший інтерес до теми: «Релігійність як риса українського національного характеру», адже сьогодні суспільство все більше цікавиться своїм минулим, будуючи правильний ракурс майбутнього своєї держави.
З нагоди Дня науки в Україні на кафедрі біоорганічної і біологічної хімії та клінічної біохімії відбулася онлайн відеоконференція за участю студентів та їхніх кураторів.
У заході взяли участь студенти 48 групи ІІ курсу, спеціальності «Медицина» (куратор: доцент кафедри Кушнір О.Ю.) та 5 групи, ІІ курсу, спеціальності «Медицина» (куратор: доцент Яремій І.М.), а також студентів фармацевтичного факультету.
Під час відеоконференції студент Міт Пател доповіт на тему: «Melatonin – function and it’s benefits», яку підготував за результатами проведеного експериментального дослідження під керівництвом свого куратора, к.мед.н. Кушнір О.Ю.
Доповідь викликала в присутніх неабиякий інтерес та жваво обговорювалася.
Проведення спільних наукових і культурно-пізнавальних заходів відбувається на кафедрі не вперше і, як зазначають самі студенти сприяє їх інтелектуальному збагаченню, спонукає їх до вивчення мов та активізації пізнавальної діяльності, науково-дослідницької роботи, що стає визначальним у їх мотивації до навчання та майбутньої професійної орієнтації.
Мудрість і досвід – основні складники науки
Наука будується із фактів, як дім із цегли; однак нагромадження фактів – це ще не наука, так само, як купа цегли – ще не дім. А. Пуанкаре
Відзначення Днів науки в БДМУ цьогоріч було нетрадиційним – в онлайн-форматі. Однак дистанційна площина спілкування не завадила студентам гідно підготуватися до наукових перегонів та продемонструвати свої знання, вміння і практичні навички ораторського мистецтва.
Так, для студентів І курсу медичного факультету №1 (спеціальність «Медицина», групи – 3, 4, 8, 11, 14) 14 травня 2020 року в позаурочний час (15:00 – 17:30) організовано й проведено наукові читання «Мудрість і досвід – основні складники науки» (організатор – доцент кафедри суспільних наук та українознавства Алла Ткач).
Усі виголошені доповіді учасників виявились сучасними і змістовними, відзначилися новизною та практичною значущістю, супроводжувалися цікавими мультимедійними презентаціями. Зокрема, студенти працювали над такою тематикою:
- Мова – генетичний код нації.
- Видатний український лікар.
- Українські письменники-медики.
- Русифікація як інструмент експансії і тоталітаризму.
- Голод, репресії, терор, війни як засоби нищення української нації.
Творча атмосфера сприяла жвавому обміну думками й окресленню перспектив досліджень, плідній науковій дискусії про сучасні проблеми української лінгвістики, історії й медицини.
Досвід проведеної роботи переконував студентів, що «наука ніколи не була і не буде прочитаною книгою. Кожен важливий успіх окреслює нові питання» (Альберт Ейнштейн).
Як відомо, найвища нагорода для педагога – досягнення перемоги його вихованців. Отож, пишаємося вами, шановні студенти, і бажаємо подальшої плідної праці, творчого зростання, безмежних можливостей і щоденного оптимізму.
