• Українська
  • English
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
Share on facebook
Share on twitter
Share on telegram
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення

Наслідки аварії для ліквідаторів та населення

Цього дня, 26 квітня 2021 року,  Україна та світ відзначає 35 роковини з дня аварії на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 1986 року сталася найбільш серйозна техногенна катастрофа в історії цивільної ядерної енергетики – о 1 год. 23 хв. за київським часом з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

    На занятті з ендокринології студентами 27 групи IV курсу медичного факультету №2 під керівництвом доцента Піддубної А.А. було проведено інформаційну годину на тему: «День пам’яті Чорнобильської трагедії. Наслідки аварії для ліквідаторів та населення».

    Під час обговорення було представлено презентації, які підготували  студенти групи – Бреславець Олена, Бузиль Анна, Горай Оксана, Садовнік Аліна, Труфин Ольга, Чаглій Тетяна на відповідні теми – «Медичні наслідки впливу радіації після аварії на ЧАЕС у ліквідаторів та населення», «Історія Чорнобильської катастрофи», «Вплив аварії на ЧАЕС на розвиток раку щитоподібної залози», «Ризик виникнення лейкемії серед учасників ліквідації наслідків», «Роль аварії на ЧАЕС у розвитку патології щитоподібної залози».

     Чорнобильська аварія належить до глобальних катастроф. Це пов’язано як з масштабами наслідків, так і з їх комплексним характером. Чисельні території зазнали значного радіоактивного забруднення: воно реєструвалося навіть у країнах Центральної Європи, Скандинавського та Балканського півостровів. Таке масштабне забруднення спричинило радіоекологічні, медичні, а також значні соціально-економічні наслідки.

    В Україні, за офіційною статистикою, станом на 1 січня 2016 року людей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, налічується майже два мільйони осіб. Щороку кількість чорнобильців зменшується і щороку виявляють у них нові захворювання (здебільшого це онкологічні захворювання). І якщо впродовж минулих років у постраждалих від Чорнобильської катастрофи розвивався рак щитоподібної залози, рак молочної залози та лейкемія, то зараз – через 30 років після аварії – у чорнобильців очікують і розвиток онкологічних захворювань органів травлення.

    Масивний викид радіоактивного йоду, який відбувся на момент аварії, та майже повна відсутність йодної профілактики серед населення і учасників ліквідації наслідків аварії спричинили високу актуальність для жителів та медиків України проблеми раку щитоподібної залози. Аналізуючи ситуацію, яка складалася протягом останніх 25 років, можна абсолютно чітко стверджувати, що підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози, яке спостерігається в Україні, Білорусі та в Росії, напряму пов’язане з викидом радіоактивного йоду внаслідок аварії на ЧАЕС. Серед дітей, вік яких на момент аварії становив до 14 років, збільшення кількості випадків розвитку раку щитоподібної залози відбувалося у 3,5–4 рази. Найбільш чутливими були діти віком до 4 років. Навіть через 25 років після аварії захворюваність на рак щитоподібної залози у найбільш постраждалих регіонах залишається значно вищою, ніж у середньому по країні. На кінець 2020 року тільки в Україні було прооперовано 10 тисяч 600 дітей – тих, хто був опромінений в дитячому або підлітковому віці.

     Ендокринна система українців послаблена не лише наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Також дається взнаки те, що три з чотирьох українців мають дефіцит йоду. Без достатньої його кількості в раціоні збільшується ризик захворювань, передусім збільшення щитовидної залози. Щодня лікарі радять вживати близько двох десятих міліграма цього елементу. Щоб не хворіти на недуги, викликані браком йоду, достатньо їсти харчі, що містять цей елемент: рибу, морську капусту, йодовану сіль. Йододефіцит – не лише шлях до проблем зі щитоподібною залозою. Він може також призвести до зменшення рівня інтелекту, навіть розумової відсталості.

    Вживання населенням препаратів стабільного йоду (йодна профілактика) є дуже ефективним і організаційно простим заходом попередження уражень щитоподібної залози радіойодом. Найвища ефективність йодної профілактики досягається при завчасному вживанні препаратів стабільного йоду і значно зменшується при затримці їх вживання навіть на декілька годин після початку надходження радіоізотопів йоду в організм.  Своєчасний прийом препаратів стабільного йоду практично виключає опромінення щитоподібної залози у радіологічно значимих дозах.

Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
37801
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
89038
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
75677
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
59112
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
57640
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
52408
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
48865
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
46329
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
43043
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
42350
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
37481
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
29574
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
18241
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
16675
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
16189
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
15624
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
15383
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
8742
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення
5790

Корисно знати