• Українська
  • English
Наслідки аварії для ліквідаторів та населення

Наслідки аварії для ліквідаторів та населення

Цього дня, 26 квітня 2021 року,  Україна та світ відзначає 35 роковини з дня аварії на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 1986 року сталася найбільш серйозна техногенна катастрофа в історії цивільної ядерної енергетики – о 1 год. 23 хв. за київським часом з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

    На занятті з ендокринології студентами 27 групи IV курсу медичного факультету №2 під керівництвом доцента Піддубної А.А. було проведено інформаційну годину на тему: «День пам’яті Чорнобильської трагедії. Наслідки аварії для ліквідаторів та населення».

    Під час обговорення було представлено презентації, які підготували  студенти групи – Бреславець Олена, Бузиль Анна, Горай Оксана, Садовнік Аліна, Труфин Ольга, Чаглій Тетяна на відповідні теми – «Медичні наслідки впливу радіації після аварії на ЧАЕС у ліквідаторів та населення», «Історія Чорнобильської катастрофи», «Вплив аварії на ЧАЕС на розвиток раку щитоподібної залози», «Ризик виникнення лейкемії серед учасників ліквідації наслідків», «Роль аварії на ЧАЕС у розвитку патології щитоподібної залози».

     Чорнобильська аварія належить до глобальних катастроф. Це пов’язано як з масштабами наслідків, так і з їх комплексним характером. Чисельні території зазнали значного радіоактивного забруднення: воно реєструвалося навіть у країнах Центральної Європи, Скандинавського та Балканського півостровів. Таке масштабне забруднення спричинило радіоекологічні, медичні, а також значні соціально-економічні наслідки.

    В Україні, за офіційною статистикою, станом на 1 січня 2016 року людей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, налічується майже два мільйони осіб. Щороку кількість чорнобильців зменшується і щороку виявляють у них нові захворювання (здебільшого це онкологічні захворювання). І якщо впродовж минулих років у постраждалих від Чорнобильської катастрофи розвивався рак щитоподібної залози, рак молочної залози та лейкемія, то зараз – через 30 років після аварії – у чорнобильців очікують і розвиток онкологічних захворювань органів травлення.

    Масивний викид радіоактивного йоду, який відбувся на момент аварії, та майже повна відсутність йодної профілактики серед населення і учасників ліквідації наслідків аварії спричинили високу актуальність для жителів та медиків України проблеми раку щитоподібної залози. Аналізуючи ситуацію, яка складалася протягом останніх 25 років, можна абсолютно чітко стверджувати, що підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози, яке спостерігається в Україні, Білорусі та в Росії, напряму пов’язане з викидом радіоактивного йоду внаслідок аварії на ЧАЕС. Серед дітей, вік яких на момент аварії становив до 14 років, збільшення кількості випадків розвитку раку щитоподібної залози відбувалося у 3,5–4 рази. Найбільш чутливими були діти віком до 4 років. Навіть через 25 років після аварії захворюваність на рак щитоподібної залози у найбільш постраждалих регіонах залишається значно вищою, ніж у середньому по країні. На кінець 2020 року тільки в Україні було прооперовано 10 тисяч 600 дітей – тих, хто був опромінений в дитячому або підлітковому віці.

     Ендокринна система українців послаблена не лише наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Також дається взнаки те, що три з чотирьох українців мають дефіцит йоду. Без достатньої його кількості в раціоні збільшується ризик захворювань, передусім збільшення щитовидної залози. Щодня лікарі радять вживати близько двох десятих міліграма цього елементу. Щоб не хворіти на недуги, викликані браком йоду, достатньо їсти харчі, що містять цей елемент: рибу, морську капусту, йодовану сіль. Йододефіцит – не лише шлях до проблем зі щитоподібною залозою. Він може також призвести до зменшення рівня інтелекту, навіть розумової відсталості.

    Вживання населенням препаратів стабільного йоду (йодна профілактика) є дуже ефективним і організаційно простим заходом попередження уражень щитоподібної залози радіойодом. Найвища ефективність йодної профілактики досягається при завчасному вживанні препаратів стабільного йоду і значно зменшується при затримці їх вживання навіть на декілька годин після початку надходження радіоізотопів йоду в організм.  Своєчасний прийом препаратів стабільного йоду практично виключає опромінення щитоподібної залози у радіологічно значимих дозах.

37801
89038
75677
59112
57640
52408
48865
46329
43043
42350
37481
29574
18241
16675
16189
15624
15383
8742
5790

ПРИВАТБАНК

Отримувач платежу
Мельничук Олександр Миколайович
Картка
4731 1856 3202 3484
IBAN:
UA593052990262086400936203888
Рахунок отримувача:
262086400936203888
Приват24 – https://www.privat24.ua/send/a1v11

МОНОБАНК

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7xFpdiBGs
💳Номер картки банки
5375 4112 0409 0778

Корисно знати