У Буковинському державному медичному університеті з метою формування всебічно розвиненої особистості майбутнього фахівця, а також задля популяризації надбань українського народу й ствердження української нації у світовій спільноті систематично організовують виховні заходи зі студентами різних факультетів і різних національностей.
Так, напередодні відзначення 150-ї річниці з дня народження видатної письменниці та перекладачки Лесі Українки, викладачі кафедри суспільних наук та українознавства (доценти: доктор педагогічних наук Марія Цуркан, кандидат філологічних наук Галина Навчук; викладачі: аспіранти Ірина Каізер, Ольга Настенко) провели низку онлайн-заходів (круглий стіл «Нескорена й нескоренна Дочка Прометея», тематичну годину спілкування «Леся Українка: ну, як-таки, щоб воля – та пропала?», філологічний квест «Її слова – то перли стоголосі», конкурс творчих робіт на тему «Геніальна Українка»).
Майбутні медичні фахівці, зокрема студенти медичних факультетів № 1, 2, 3, 4, стоматологічного і фармацевтичного (спеціальності: «Медицина», «Медична психологія», «Стоматологія», «Фармація», магістр; «Медсестринство», бакалавр), розповідали цікаві факти з життя цієї нескореної духом жінки, обговорювали глибинність і злободенність її ідей, декламували поезію. Особливо зворушливо звучали крилаті рядки «Contra sрem sрero» («Без надії сподіваюсь»), у яких авторка лаконічно передала стійкість, незалежність, тверду віру в перемогу перш за все над собою:
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
У контексті нещодавнього свята – Міжнародного дня рідної мови (21 лютого) – було згадано і про вплив Лесиного слова на розвиток української літературної мови, зокрема наголошувалося на тому, що ГЕНІАЛЬНА УКРАЇНКА тісно спілкувалася з інтелектуальною елітою свого часу, під впливом і безпосередньої участі якої відбувався процес становлення української медичної термінології. Це, зокрема, її земляк, лікар-письменник, педагог, поліглот Модест Левицький, а також директор Інституту української наукової мови АН України, знавець понад 60 мов світу Агатангел Кримський та ін.
Наведені нижче цитати з творчих робіт, а також міркування студентів щодо актуальності ідей письменниці та значущості її творів не лише в літературному доробку нації загалом, а й у житті кожного українця, висловлені під час круглого столу, свідчать про те, що у стінах БДМУ виховують гідну національну еліту:
«Вірші «Україно! Плачу слізьми над тобою…» з циклу «Сльози-перли», «Сторононько рідна, коханий мій краю!» обрала для декламування недаремно, оскільки вони відчутно перегукуються із сьогоденням. Як не прикро, і нині актуальним для нас є питання мови та втрати національної ідентичності, які порушувала поетеса у своїх творах», – зазначила Дар’я Тарасюк, студентка-першокурсниця із Рівненщини.
«Нам, українцям, є ким пишатися і на кого рівнятися. Упевнена, що Лесині твори таки виховають плеяду справжніх громадсько-активних патріотів, якою була вона сама», – такий висновок робить Божена Гарматіна, студентка-першокурсниця із Херсонщини.
«Життя Лесі Українки – це справжній подвиг, вартий подиву й пошани. Адже 33 роки (з відміряних їй долею 42) були сповнені надлюдських страждань і невимовної гіркоти внаслідок невиліковної хвороби – туберкульозу кісток. Недаремно її назвали Дочкою Прометея», – пише студентка-першокурсниця із Чернівців Софія Федоряк.
«Аж тепер сповна збагнула влучність вислову Максима Рильського: «Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом, – то найвідповідніше слово було б – боротьба». Ця жінка особлива не тільки своїм надзвичайним літературним обдаруванням – все її життя було подвигом, прикладом справжньої мудрості та незламності волі», – зізнається Адріяна Костинян, теж першокурсниця.
«Ніяк не збагну, як така тендітна, фізично слабка, виснажена невиліковною хворобою жінка змогла так багато зробити за своє коротке життя. Це не під силу звичайній, навіть здоровій людині. Неймовірно!» – ділиться своїми враженнями Ахмед Хасан, студент-третьокурсник з Єгипту.
Тож берімо приклад з цієї СЛАВЕТНОЇ УКРАЇНКИ та надихаймося її творами!
Інформацію підготували:
Марія Цуркан, д. педагог. н., доцент,
Галина Навчук, к. філол. н., доцент,
кафедра суспільних наук та українознавства БДМУ
