На кафедрі гігієни та екології в рамках засідання студентського наукового гуртка кафедри відбувся круглий стіл «Плюси та мінуси нетрадиційних видів харчування», на якому студенти представили цікаві презентації та обговорили позитивні аспекти та можливі негативні наслідки вегетаріанства, макробіотики, сироїдіння, харчування за Аюрведою.
Анастасія Бондарчук (26 група, медичний факультет №2) розповіла про історію вегетаріанства, його поширеність, різновиди, основні причини переходу на вегетаріанський раціон та його позитивні аспекти.
Доповідач зазначила, що лактовегетаріанство і лактоововегетаріанство не протирічать основним принципам раціонального харчування, а молочно-рослинна спрямованість раціону може бути доцільною для літніх людей.
Микола Шевчук (26 група, медичний факультет №2) розповів про можливі ризики вегетаріанства. Зокрема, у харчовому раціоні суворих вегетаріанців (веганів) має місце дефіцит повноцінних білків, вітамінів В2, В12, А і D. Вміст кальцію, заліза, цинку і міді у продуктах рослинного походження кількісно може бути достатнім, але засвоюваність їх з рослинної їжі низька.
У дітей, які тривало перебувають на рослинній дієті частіше спостерігається відставання у фізичному розвитку, зростає ризик виникнення рахіту, анемії.
Також веганство не може забезпечити підвищену потребу в легкозасвоюваному кальції у літніх людей, особливо коли на фоні дефіциту вітаміну D зростає ризик розвитку остеопорозу. Під час обговорення даного виду харчування студенти зійшлися на думці що молочно-рослинна спрямованість раціону може бути корисною при проведенні розвантажувальних днів за потреби корекції надлишкової маси тіла, наявності закрепів, подагри, серцево-судинної патології, цукрового діабету ІІ типу. Веганство ж не є раціональним для організму дітей і підлітків, вагітних жінок, осіб важкої фізичної праці та спортсменів.
Чорний Валентин (23 група, медичний факультет №2) розповів, що при сироїдіння як крайній варіант суворого вегетаріанства («вітаріанізм»), його основні теоретичні концепції. Присутні погодилися з тим, що абсолютне й постійне сироїдіння безумовно протипоказане дітям, вагітним, годуючим матерям, особам, що зайняті важкою фізичною працею.
Поштак Євгенія (12 група, медичний факультет №1) розповіла про особливості системи харчування яка виникла в Японії на початку ХХ століття.
Макробіотика передбачає регуляцію функцій організму за допомогою двох інформаційних основ їжі з протилежними властивостями – інь та янь.
Євгенія навела приклади стандартних раціонів макробіотики, розповіла про рекомендації прихильників даного виду харчування щодо обмеження тваринних жирів, цукру, солі, рафінованих продуктів, кави, алкоголю. Під час обговорення студенти прийшли до спільної думки що тривале перебування на макробіотичних раціонах може призводити до білкової та вітаміно-мінеральної недостатності.
Юлія Кисиличак (12 група, медичний факультет №1) розповіла про Аюрведу – найдревніше медичне вчення, що зародилося в Індії. Згідно з цим вченням, визначення конституційного типу тіла вважається першим кроком до здоров’я, оскільки дає змогу проводити профілактику захворювань шляхом індивідуального підбору продуктів харчування, фізичних вправ, режиму дня тощо. Студенти мали можливість визначити свій конституційний тип (доші Вата, Піта, Капха чи їх комбінації) та почути рекомендації щодо його врівноваження.
Присутні зазначили, що позитивним у харчових рекомендаціях Аюрведи є відсутність так званого «харчового фанатизму», тобто вказівок на «абсолютно шкідливі» для здоров’я продукти чи способи приготування їжі, однак вплив харчування на основі доші на стан здоров’я людини науково не підтверджений.
Студентки Ганчук Ірина (8 група, медичний факультет №1) та Дебелюк Наталія (16 група, медичний факультет №2) представили цікаву вікторину, яка допомогла присутнім перевірити свої знання щодо історичних аспектів та базових положень нетрадиційних видів харчування.
Керівник гуртка, старший викладач Оксана Кушнір підвела підсумки та поінформувала, що з позиції трофогігієни для здорових людей оптимальним є змішане харчування: достатнє споживання овочів, фруктів, різних вегетаріанських страв та помірне споживання м’яса та риби. Це обумовлено тим, що змішаний раціон більш збалансований за вмістом есенційних нутрієнтів і створює кращі можливості для пристосування до індивідуальних біохімічних процесів. Однак, нині переглянуто деякі положення вчення про збалансоване харчування, зокрема, визнано, що «ідеальний» кількісно та якісно збалансований харчовий раціон може сприяти розвитку метаболічної гіподинамії – своєрідному зниженню активності систем, які беруть участь у регуляції обмінних процесів.
Тому, у межах коротких періодів часу (від 1-го до кількох днів) відхилення від раціонально харчування (пости розвантажувальні дні) припустимі для здорових людей, а для хворих – повинні узгоджуватися з рекомендаціями лікаря.
Проаналізовані різновиди нетрадиційного харчування можуть бути використані в дієтотерапії при наявності чітких показань з урахуванням віку, статі, загального стану здоров’я, особливостей метаболічних порушень. Запорукою їх успішного застосування у традиційній медицині є індивідуальний підхід, поєднання з адекватною фармакотерапією та розумний принцип помірності з відмовою від крайностей.
