АСТМА У ДІТЕЙ. Бронхіальна астма є серйозною глобальною проблемою системи охорони здоров’я. Люди різних вікових категорій страждають на це хронічне захворювання дихальних шляхів, яке при недостатньо ефективному лікуванні може значно обмежити повсякденну активність пацієнтів та погіршувати якість їх життя.
За наявності бронхіальної астми в дитини, спеціалістом підбирається протизапальне профілактичне лікування, що дозволить зменшити кількість симптомів астми та досягти разом з пацієнтом контролю над захворювання.
Наразі в світі близько 300 млн. людей страждають на бронхіальну астму. Поширеність хвороби в дітей в різних країнах варіює від 10 до 15%. Загалом встановлено, що поширеність алергічної патології зростає з кожним роком і, за даними епідеміологічних міжнародних досліджень, кожні 10 років подвоюється. Приблизно кожна 4-5 дитина в світі має ті чи інші алергічні прояви. Згідно прогнозу ВООЗ, якщо така тенденція буде зберігатися, то до 2015 року до половини мешканців Європейського континенту буде страждати алергічними захворюваннями.
Пам’ятаючи про медико-соціальне значення проблеми бронхіальної астми, в суспільстві щорічно проводиться Всесвітній день боротьби з бронхіальною астмою, що відзначається 30 травня 2013р. разом із Всесвітнім днем хворого на алергію, який був започаткований ще 1998р. за рекомендацією ВООЗ.
Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що призводить до бронхіальної гіперреактивності та проявляється рецидивними симптомами свистячого дихання, нападами ядухи, відчуттям стиснення у грудях і кашлем, особливо у нічний та ранковий час.
Фактори ризику
Наразі виявлена велика кількість факторів ризику розвитку бронхіальної астми в дітей. Насамперед – це спадкова схильність до алергічної патології. Дитина має 40-60% шансів захворіти на бронхіальну астму за наявності алергічного анамнезу в обох батьків. Ураження одного й того самого органа-мішені по обох лініях підвищує ризик захворювання до максимального – 60–80%. Наявність клінічних проявів алергії в одного з батьків або у брата чи сестри хворого становить 20-40% ризику.
У ранньому віці частіше хворіють хлопчики, ніж дівчатка, проте у підлітковому віці частота бронхіальної астми стає однаковою в осіб обох статей, навіть вищий ризик спостерігається у дівчаток. У міських мешканців бронхіальна астма реєструється частіше, ніж у сільських дітей. Більша поширеність бронхіальної астми відзначається у регіонах з вологим і теплим кліматом, менша частота захворювання – у гірській місцевості, що пов’язано з різним рівнем насичення повітря аероалергенами.
Встановлено також, що фактором ризику виникнення бронхіальної астми є ожиріння, що пов’язано з порушенням функціонування дихальних шляхів у таких дітей, та підвищенням вірогідності виникнення астми.
Фактори довкілля і спосіб життя відіграють велике значення в якості провокуючих чинників щодо реалізації проявів бронхіальної астми в дітей.
Якщо в ранньому віці домінуючу роль відіграють харчові алергени (переважно у дітей до 2 років, наявність харчової алергії – фактор ризику розвитку бронхіальної астми у дітей старше 4 років), то в старшому віці – це інгаляційні та побутові алергени (алергени кліщів хатнього пилу, домашніх тварин, тарганів, грибків приміщень). Клінічні прояви у зв’язку з їх дією розвиваються з віком, пізніше приєднуються ефекти внаслідок контакту з пилковими алергенами та алергенами цвілевих грибків.
При тривалому контакті з алергенами ефекти алергії продовжуються навіть після видалення алергену, оскільки залишається ушкодження тканин внаслідок його дії.
Вплив інфекційних факторів (респіраторні вірусні інфекції) є важливими чинниками розвитку як дебюту бронхіальної астми, так і її наступних загострень протягом всього дитинства.
Також слід враховувати дію таких неспецифічних подразників як тютюновий дим, вихлопні гази, промислові полютанти, подразники (парфуми, пил, хлор), фізичне навантаження, медикаменти.
Клінічні прояви астми
Клінічно бронхіальна астма проявляється нападами ядухи переважно ввечері та вночі, свистячими хрипами, кашлем та відчуттям стиснення в грудній клітці. На користь бронхіальної астми свідчить те, що симптоми захворювання з’являються після контакту з алергеном, загострення відбуваються переважно в осінньо-весняний період та наявна обтяжена спадкова схильність по бронхіальній астмі та алергії. Бронхіальна астма може поєднуватися з проявами алергічного риніту та загострюватися в період цвітіння рослин.
При перших проявах бронхіальної астми в дитини необхідно звернутися до лікаря, оскільки тільки спеціаліст зможе правильно оцінити тяжкість стану дитини та обрати лікувальну тактику.
Діагностика та лікування
Діагностика та лікування бронхіальної астми в дітей потребують уважного, грамотного, індивідуального підходу, що впродовж багатьох років проводиться лікарями пульмоалергологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці та співробітниками кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету. Засновником педіатричної алергологічної школи на Буковині слід по праву вважати доктора медичних наук, професора Леоніда Олексійовича Безрукова. За його ініціативи обстеження та лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, проводяться на сучасному професійному рівні.
Безумовно досягти контролю над астмою можливо лише за наявності тісної співпраці лікаря, пацієнта (дитини) та її батьків. В пульмоалергологічному відділенні ОДКЛ постійно й успішно проводяться заняття з пацієнтами астма-школи, під час яких пояснюються основні принципи надання невідкладної допомоги під час нападу астми, основні етапи профілактичного протизапального лікування та неспецифічні профілактичні заходи по зменшенню антигенного навантаження для дітей.
Профілактика захворювання
Пам’ятай про профілактичні заходи щодо розвитку бронхіальної астми в дітей:
Раціональне вигодовування – переважно грудне вигодовування на першому році життя.
Правильне та своєчасне введення прикорму (не раніше 6 міс.).
Обмеження вживання високоалергенних продуктів: мед, шоколад, яйця, горіхи, цитрусові, ракоподібні, цільне коров’яче молоко.
Забезпечення задовільних побутових умов: обмеження колекторів пилу в приміщенні (килимів, м’ких іграшок, тощо), часте вологе прибирання (на період прибирання дитину бажано вивести з приміщення), запобігання появи цвілі, тарганів, комах в помешканні.
Обмежити перебування домашніх тварин, птахів, риб в приміщенні, де мешкає хвора дитина.
Регулярно змінювати подушки та ковдри, що містять гіпоалергенні наповнювачі.
Вчасно виявляти і лікувати бронхіт, синусит, тонзиліт, аденоїди, тощо.
Обмежити вплив тютюнопаління та інших хімічних речовин.
При наявності загострень захворювання в період цвітіння рослин на прогулянку з дитиною краще виходити після дощу, ввечері або вранці, коли в повітрі зменшиться концентрація пилку.
За наявності бронхіальної астми в дитини, спеціалістом підбирається протизапальне профілактичне лікування, що дозволить зменшити кількість симптомів астми та досягти разом з пацієнтом контролю над захворювання.
Матеріал підготувала: Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
