Згідно з опитуванням, відсоток українських мам,
які вважають поліомієліт небезпечним захворюванням ледь сягає 18%, і лише 27% з опитаних знають про те, що він викликає паралічі у дітей.
Поліомієліт – це небезпечне гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту, найбільш небезпечним з яких є «дикий» поліовірус 1 типу, що сприяє розвитку гострого паралітичного поліомієліту. Назва хвороби походить від латинських коренів: polios – сірий, myelos – спинний мозок.
Джерелом інфекції є хворі на паралітичні та непаралітичні форми поліомієліту або вірусоносії. Передача збудника поліомієліту відбувається від людини до людини. Основний механізм передачі вірусу – фекально-оральний (вірус потрапляє в організм через рот і розмножується у кишківнику). Вірус може передаватися через брудні руки, іграшки, носові хустинки, одяг, постільну білизну, інфіковану воду та їжу, а також може передаватися переносниками – мухами.
Слід пам’ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі – до 3-4 місяців у воді, до 6 місяців – з фекаліями у ґрунті. Також можлива передача вірусу повітряно-крапельним шляхом. Інфікування вірусом поліомієліту відбувається при контакті з виділеннями з верхніх дихальних шляхів та випорожненнями хворого або вірусоносія. Найбільш інтенсивне виділення вірусу від хворого відбувається у перші два тижні захворювання, але може продовжуватися до 4-6 тижнів.
Захворювання трапляється у дітей усіх вікових груп, але найбільш часто серед дошкільнят.
Найвищий ризик інфікування мають діти віком до 5 років, які не щеплені проти цієї інфекції. Вірус AA потрапляє в організм через дихальні шляхи або шлунково-кишковийAA тракт. Розмноження поліовірусу відбувається в лімфоїдній тканині, яка покликана захищати організм людини від інфекції. У випадку поліомієліту вона не тільки виявляється безпорадною, але і являє собою живильне середовище для вірусів. Пізніше вірус потрапляє в кров, а згодом – у нервову систему, де найчастіше вражає сіру речовину передніх відділів спинного мозку. Можуть страждати і інші відділи спинного та головного мозку. Уражені вірусом поліомієліту нервові клітини гинуть, що призводить до розвитку парезів та паралічів. А як відомо, нервові клітини не відновлюються, тому і паралічі при цьому захворюванні залишаються на все життя, призводячи до інвалідизації хворого. Іноді уражається серцевий м‘яз: формується його – поліовірусний міокардит.
Клінічні прояви поліомієліту різноманітні (поліморфні). Інкубаційний період захворювання (період від інфікування до появи проявів захворювання) триває від 2 до 35 днів. AA У більшості інфікованих дітей даний період є безсимптомним, тому скарг дитина не пред‘являє. І хоча клінічні ознаки захворювання відсутні, такі хворі виділяють вірус в оточуюче середовище, що є вкрай небезпечними для неімунних (невакцинованих) дітей. AA
Найбільш тяжкою та загрозливою є паралітична форма захворювання з ураженням мотонейронів клітин переднього рогу спинного мозку з наступним стійким випадінням їх функцій, розвитком незворотніх (залишаються на все життя) паралічів і парезів (зазвичай ніг або рук). 5-10 % із числа таких паралізованих помирають у результаті паралічу дихальної мускулатури. Зазвичай ця форма AA захворювання починається з проявів загально-інфекційного синдрому (препаралітичний період): високої температури, головного болю, болю у горлі, нежиті, нудоти, блювання таAA проносу, підвищеної пітливості, AA напруження м’язів шиї і болі у кінцівках. У термін часу від декількох годин до 5 –ти днів виникають паралічі. Частіше страждають проксимальні (верхні) відділи кінцівок, парези і паралічі мають асиметричне «мозаїчне» розташування, спостерігається знижений тонус м’язів, зміна постави, знижені сухожильні рефлекси, чутливість збережена, швидко розвивається атрофія м’язів. Найбіш загрозливим є параліч дихальної мускулатури, що може призвести до смерті хворого.
Атипова форма поліомієліту може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції (підвищується температура тіла, з’являється головний біль, кашель, нежить, біль у горлі) AA або гострої кишкової інфекції (нудота, блювання, болі в животі, рідкий стілець). Іноді AA розвивається серозний менінгіт (враження оболонок мозку).
Важливо знати, що більшість випадків поліомієліту можуть перебігати БЕЗСИМПТОМНО, що становить велику небезпеку для оточуючих дітей і дорослих (особливо НЕЩЕПЛЕНИХ!), оскільки таки хворий активно виділяє вірус назовні.
Звідси велике значення у захисті дитини від поліомієліту відіграє дотримання правил особистої гігієни. Батькам слід навчити дітей постійно мити руки з милом. Частіше проводити вологе прибирання в оселі, провітрювати приміщення декілька разів за добу. Вживати тільки кип’ячену або спеціальну воду для пиття (бутильовану). Овочі і фрукти перед вживанням необхідно ретельно мити під проточною водою і ополіскувати кип’яченою або бутильованою водою. При купанні у водоймах запобігати потраплянню води у ротову порожнину.
При появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, неможливість стати на ніжки, пітливість) необхідно звернутись до лікаря. Хворого госпіталізують в інфекційне відділення, виділяють окремий посуд, рушники, предмети особистої гігієни. У приміщеннях, в яких перебувала хвора дитина, проводять вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ, що на даний час ліків від поліомієліту не існує. Поліомієліту можна запобігти тільки за допомогою імунізації.
З метою профілактики захворювання дітям необхідно робити профілактичні щеплення, які входять до Національного календаря щеплень. Календарем передбачена вакцинація дітей проти поліомієліту у віці 2,4,6 місяців, з наступною ревакцинацію у віці 18 місяців, 6 років та 14 років.
Завдяки високому охопленню щепленнями протиAA поліомієліту (близько 95%), Україна довгий час була вільна від цієї тяжкої недуги. У 2002 році Україна була сертифікована ВООЗ як територія, вільна від циркуляції «дикого поліовірусу». Але масові відмови від щеплень протягом останніх років та серйозні перебої у постачанні вакцин призвели до значних прогалин в імунному прошарку – захисному бар’єрі населення (так, за І півріччя 2015 р. він склав лише 14,1% дітей, які повинні були щепитися).
Через низький рівень імунізації стала можливою й циркуляція мутованого вірусу поліомієліту, спорідненого з вакцинним штамом. Так, доволі прогнозованою виявилась новина у вересні 2015 року щодо виявлення у Закарпатській області 2-х випадків захворювання, викликаних вірусом спорідненим з вакцинним штамом. Результати досліджень, проведені декількома лабораторіями світу, свідчать про «мовчазну» циркуляцію поліовірусу типу 1 в Україні впродовж не менше 2-х років поспіль, тобто фактично про спалах поліомієліту.
Наразі в Україні розпочата додаткова імунізація, у зв’язку зі спалахом поліомієліту, який зафіксовано та підтверджено ВООЗ та Центрами з контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) — найбільш авторитетними світовими організаціями, які здійснюють нагляд за поліомієлітом. Заплановано проведення 3 раундів імунізації в національному масштабі з використанням оральної поліовакцини (ОПВ) для всіх дітей віком від 2 міс до 6 років. До 3-го раунду включатимуться ще діти віком від 6 до 10 років.AA Діти, які не отримали жодної дози вакцини проти поліомієліту до моменту проведення додаткової вакцинації, насамперед отримають 1-у дозу інактивованої поліовакцини (ІПВ) та можуть бути далі вакциновані ОПВ (через рот). Тривалість 1-го раунду вакцинації ОПВ становить 3 тижні, наступних раундів вакцинації (2-го та 3-го) — 2 тижня. Інтервал між раундами вакцинації ОПВ складає 1 місяць (30 діб).
Насамкінець зауважимо на тому, що у першу чергі повинні знати батьки про вакцинацію від поліомієліту:
– оральна поліовакцина (ОПВ) здатна зупинити спалах;
– вакцина ефективна і безпечна;
– користь від вакцини в 2,5 млн. разів перевищує ризик побічних ефектів;
-щеплення захищають дітей від інвалідності та смертності.
Матеріал підготували: д.мед.н., професор кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Іванова Лорина Алімівна, лікар-інфекціоніст дитячий вищої категорії.
