ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ. До найбільш ефективних методів запобігання небажаної вагітності відносяться комбіновані оральні контрацептиви. В теперішній час біля 100 млн. жінок у всьому світі користуються даним методом контрацепції. Але частота їх використання відрізняється в різних країнах. Аналіз вікового складу користувачів показав, що молоді жінки віддають перевагу оральним контрацептивам, а старшого віку – іншим методам контрацепції. Вибір методу є результатом впливу різних факторів: системи планування сім’ї, політики уряду, освіти, релігійних переконань та інших культурних характеристик народу, а також, ставлення медиків до цієї проблеми.
Особливу цінність для клінічних спеціалістів та пацієнток мають лікувально-профілактичні, онкопротекторні властивості гормональних контрацептивів: зниження ризику позаматкової вагітності (на 90%), ризику раку яєчників та ендометрію (на 40-80%), ризику розвитку доброякісних захворювань молочної залози (на 40%). Монофазні комбіновані оральні контрацептиви знижують ризик розвитку фолікулярних кіст яєчників більше, ніж у 2 рази, має місце позитивний вплив при ризику розвитку кіст жовтого тіла (до78%).
Ряд досліджень показали лікувальні та профілактичні ефекти комбінованих оральних контрацептивів при ендометріозі, міомі матки, дисфункціональних маткових кровотечах та гіперпластичних процесах ендометрію, деяких формах аменореї, передменструального синдрому, гіпо- та гіперфункції щитоподібної залози, ревматоїдному артриті, остеопорозі, колоректальному раці. Протективний вплив даних препаратів продовжується не менше 10 років після їх відміни.
Механізм дії
Разом з тим, вивчення механізмів дії комбінованих оральних контрацептивів, їх вплив на жіночій організм, побічні ефекти і ускладнення, які виникають під час прийому, дозволяють зробити висновок, що призначення цих препаратів – це не проста справа. Вищезазначені препарати повинні призначатися гінекологами-ендокринологами високої кваліфікації після попереднього вивчення усіх органів і систем пацієнтки. Крім того, потрібен постійний контроль за станом усіх систем на тлі прийому контрацептивів.
Сучасні оральні контрацептиви можна розділити на 2 групи: комбіновані та однокомпонентні (міні-пілі). У свою чергу, серед комбінованих розрізняють одно-, дво- і три- фазні.
В монофазних кожна таблетка містить однакову кількість естрогену та прогестерону. Двофазні таблетки містять 2 різні комбінації естрогену та прогестерон. А трифазні – 3 різні комбінації.
Механізм дії комбінованих оральних контрацептивів полягає у пригніченні овуляції, згущенні цервікального слизу, зміні ендометрію, зменшенні руху сперматозоїдів у фаллопієвих трубах.
Переваги. Основними перевагами даного методу контрацепції є висока ефективність (0,3 вагітності на 100 жінок), зручність у використанні. Дані препарати сприяють зменшенню менструальної кровотечі і болю, зниженню анемії, встановленню регулярного менструального циклу, знижують ризик розвитку раку яєчників та ендометрії, доброякісних пухлин молочної залози та кіст яєчників. Запобігають ектопічній вагітності.
Недоліки. Недоліками даного методу контрацепції є: необхідність постійного прийому таблеток, наявність побічного ефекту (нудота, запаморочення, незначний біль у молочних залозах, головний біль, незначна кровотеча). Ефективність може знижуватись при одночасному вживанні деяких протисудомних або протитуберкульозних ліків. Можлива затримка в поверненні фертильності після припинення вживання. Можливі, хоча й рідко, серйозні ускладнення (такі як інфаркт, інсульт, тромби в легенях чи мозку, пухлини печінки). Можливі короткочасні зміни психоемоційного фону (настрою, лібідо) і маси тіла.
Протипокази. Абсолютними протипоказами до прийому комбінованих оральних контрацептивів є: гормонозалежні пухлини, наявність вагітності, гострі захворювання печінки і нирок, гострі тромбофлебіти та тромбоемболічні захворювання, холестатична жовтяниця вагітності в анамнезі, гіпопітуітризм, порушення гемопорезу.
Протизаплідні таблетки прогестеронового ряду. Механізм дії
Протизаплідні таблетки прогестеронового ряду містять 0,5 мкг лінестренолу. Механізм дії: згущують цервікальний слиз, змінюють ендометрій, зменшують рух сперматозоїдів у фаллопієвих трубах, пригнічують овуляцію. Переваги і недоліки даного виду контрацепції такі, як при використанні комбінованих оральних контрацептивів. Але, протизаплідні таблетки прогестеронового ряду можуть застосовуватись при протипоказах до призначення естрогену. Вони не підвищують ризик виникнення ускладнень та побічних ефектів, пов’язаних з естрогенами.
Недоліки.
Разом з тим протизаплідні таблетки прогестеронового ряду мають такі недоліки: викликають зміни в характері менструальних виділень майже у всіх жінок; порівняно з першою групую не мають деяких профілактичних та лікувальних ефектів (не доведено зменшення ризику раку і кіст яєчників, відсутній позитивний вплив при гіперандрогенних станах); можливе деяке збільшення або втрата ваги.
Протипокази.
Застосування протизаплідних таблеток прогестеронового ряду протипоказано при: вагітності, наявності невстановлених вагінальних кровотеч, вживанні протисудомних або протитуберкульозних препаратів; жінкам, що мали рак молочної залози та при наявності алергії на компоненти таблеток.
Ін’єкційні контрацептиви
Ін’єкційний метод контрацепції застосовують більше 18 мільйонів жінок у всьому світі. До складу цих препаратів входять прогестини пролонгованої дії – депо-медроксипрогестерону ацетат й комбіновані естрогенно-гестагенні ін’єкційні контрацептиви.
Механізм дії: пригнічують овуляцію, підвищують в’язкість слизу цервікального каналу, порушують рівень ферментів, “відповідальних” за процес запліднення, сприяють перетворенням в ендометрії, що перешкоджають імплантації.
Загальні побічні ефекти
Порушення менструального циклу (особливо в перші місяці контрацепції); галакторея; запаморочення, головний біль, втома; роздратованість; депресія; збільшення ваги; збільшення лібідо.
Комбіновані ін’єкційні контрацептиви вводять внутрішньом’язево один раз на місяць.
Переваги методу
Висока ефективність (0,05-0,3 вагітностей на 100 жінок), негайна ефективність, метод не пов’язаний із статевим актом, сприяють зменшенню менструальної кровотечі та болю, сприяють зниженню анемії, знижують ризик розвитку раку яєчників, ендометрія, доброякісних пухлин молочної залози та кіст яєчників, запобігають ектопічній вагітності.
Протипокази до використання
Вагітність, годування груддю 6-8 тижнів після пологів, незрозумілі вагінальні кровотечі, активні захворювання печінки (вірусний гепатит), паління, інфаркт, інсульт або підвищений АТ(? 180/110) в анамнезі, порушення згортання крові або ускладнене протікання діабету, мігрені та осередкові неврологічні симптоми, рак молочної залози.
Застосування чисто прогестинових ін’єкційних контрацептивів показано в період лактації (через 6-8 тижнів після пологів), у пізньому репродуктивному віці, при підвищеному ризику ускладнень, пов’язаних з прийомом оральних контрацептивів, при ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.
Найбільш частими ускладненнями при застосуванні вище зазначених препаратів є тривала аменорея і між менструальні кров’яні виділення. Інші побічні реакції – головний біль, зниження лібідо, біль в області хребта, прибавка ваги (2-4 кг/рік), коливання артеріального тиску носять транзиторний характер.
При використанні імплантатів спостерігаються менструальні кровотечі, незначне збільшення або втрата ваги. Ефективність може знижуватись при одночасному вживанні деяких протисудомних чи протитуберкульозних ліків.
Необхідно зазначити, що порушення менструального циклу при застосуванні пролонгованих контрацептивів є одною з причин відмови від даного виду контрацепції. Тому рекомендується призначати цім жінкам корегуючи терапію. У випадку міжменструальних кров’яних виділень – гестагени, а при аменореї – комбіновані монофазні препарати впродовж 1-2 циклів.
Метод лактаційної аменореї
Методом лактаційної аменореї називається використання грудного годування як тимчасового методу запобігання від вагітності. Він базується на фізіологічному ефекті, який полягає у пригніченні овуляції завдяки ссанню дитиною груді матері. Тривалість ановуляції варіює від 4 до 24 місяців після пологів, хоча у деяких жінок овуляція поновлюється на другому місяці післяпологового періоду. Згідно даних “Консенсусу в Белладжіо” (Італія, 1988 рік), жінки, які не користуються методом контрацеції, але повністю або майже повністю годують груддю і в яких спостерігається аменорея, мають дуже малий ризик (менше 2%) завагітніти в перші 6 місяців після пологів. Використання методу лактаційної аменореї дуже корисне для здоров’я матері і дитини, зменшує післяпологові втрати крові, не потребує грошових витрат.
Контрацепція у післяпологовому періоді
Як було зазначено вище, в цей час можна використовувати метод лактаційної аменореї за певних умов. Крім того можна застосовувати протизаплідні засоби прогестеронового ряду (імпланти, протизаплідні таблетки прогестеронового ряду або чисто прогестеронові ін’екційні контрацептиви). При використанні метод лактаційної аменореї відкласти застосувану контрацептивів до 6 місяців після пологів.
Внутрішньоматкові контрацептиви можуть вводитися постплацентарно, після кесаревого розтину або в післяпологовому періоді (протягом 48 годин після пологів). Також це можна зробити через 4-6 тижнів після пологів. Якщо при годуванні груддю у жінки поновились менструації, внутрішньо маткові контрацептиви можна ввести в будь який день циклу.
Добровільна хірургічна стерилізація може бути проведена відразу після пологів, при виконанні кесарева розтину або протягом 48 годин після пологів. Якщо це не було зроблено, то дану процедуру відкладають до 6 тижнів після пологів. Необхідно зауважити, що в інтересах матері та дитини післяпологову міні-лопаротомію краще проводити під місцевою анестезією. Після проведення вазектомії у чоловіка необхідно користуватись тимчасовим методом контрацепції в перші 3 місяці, адже ефект не настає негайно.
Бар’єрні методи контрацепції можуть використовуватись у будь-який час. Вони не впливають на кількість і якість грудного молока. Необхідно пам’ятати, що діафрагми і ковпачки можна вводить тількі через 6 тижнів після пологів.
Комбіновані оральні контрацептиви не рекомендуються для годуючих жінок у перші 6 місяців після пологів. Якщо жінка не годує груддю, то комбіновані оральні контрацептиви можна використовувати не раніше, ніж через 3 тижні після пологів, тому що в цей період вони підвищують ризик тромбоутворення.
Природний метод контрацепції не рекомендується починати до відновлення регулярних менструацій.
Матеріал підготувала: Світлана Косілова, доцент кафедри акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти
