НАУКА-ПРАКТИЦІ. Псоріаз – поширений дерматоз, на який страждає 1,2 – 5% населення світу. В Україні нині на псоріаз хворіє 1,5 млн. людей, а в Чернівецькій області – більше 2 тис. осіб, хворих на псоріаз. Для псоріазу характерним є тривалий перебіг з частими рецидивами, розвитком ускладнень (ураження суглобів, внутрішніх органів) з тимчасовою чи, нерідко, й стійкою втратою хворими працездатності та соціальної активності, що визначає важливе медичне та соціальне значення дерматозу.
В останні роки співробітники кафедри дерматовенерології БДМУ продовжують наукові дослідження, спрямовані на вивчення патогенетичних чинників та оптимізацію лікування ускладнених форм псоріазу, зокрема артропатичного псоріазу, що має вагоме наукове та практичне значення в плані підвищення лікування даної категорії пацієнтів.
“На кафедрі дерматовенерології Буковинського державного медичного університету упродовж останніх років проводяться наукові дослідження з вивчення патогенетичних ланок псоріазу, які розширюють і поглиблюють знання про механізми розвитку та перебігу даного дерматозу, а також срияють підвищенню ефективності лікування таких пацієнтів,” – розповідає професор Ольга Денисенко, завідувач кафедри дерматовенерології БДМУ.
У 2001 р. асистент кафедри Марина Гаєвська захистила кандидатську дисертацію “R – білки та циркулюючі імунні комплекси у хворих на псоріаз” (науковий керівник – професор Володимир Коляденко), за результатами якої було розроблено й доведено клінічну ефективність комплексного методу лікування хворих на псоріаз із застосуванням імунотропних препаратів: ербісолу, тималіну, Т-активіну та спленіну.
Впродовж 2001-2006 рр. спіробітники кафедри дерматовенерології БДМУ виконували планову науково-дослідну роботу “Оптимізація лікування хронічних дерматозів (екзема, псоріаз, піодерміти)” (науковий керівник – доцент Ольга Денисенко; виконавці: доцент Михайло Перепічка, кандидати медичних наук Світлана Трефаненко, Марина Гаєвська, асистент Артем Приймак). У процесі виконання НДР у хворих на псоріаз встановлено зміни показників про- й антиоксидантної систем крові, доведено їх залежність від характеру клінічного перебігу дерматозу, розроблено комплексний метод лікування хворих на псоріаз з використанням лазерного фотофорезу.
За результатами НДР у 2007 р. асистент кафедри Артем Приймак захистив кандидатську дисертацію на тему “Оптимізація комплексного лікування псоріазу з використанням хронодетермінованої антиоксидантної терапії та лазерного фотофорезу” (науковий керівник – доцент Ольга Денисенко). У процесі виконання дисертаційної роботи у хворих на псоріаз вперше встановлено дисбаланс та десинхроноз циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, розроблено та доведено клінічну ефективність нового методу лікування хворих на псоріаз, який передбачає на тлі стандартної терапії хронодетерміноване застосування антиоксидантного засобу віта-мелатоніну та диференційованого лазерного фотофорезу.
У 2006-2010 рр. спіробітники кафедри дерматовенерології БДМУ виконували планову науково-дослідну роботу “Оптимізація лікування та профілактики алергічних, еритемо-сквамозних та інфекційних дерматозів у міських та сільських жителів біогеохімічного регіону з природною недостатністю йоду (епідеміологічні та клініко-лабораторні дослідження)” (науковий керівник – доктор медичних наук Ольга Денисенко; виконавці: доцент Михайло Перепічка, кандидати медичних наук – Марина Гаєвська та Артем Приймак, асистенти: Надія Бродовська, Тетяна Височанська, Юлія Карвацька).
За результатами планової НДР асистент кафедри Тетяна Височанська у 2012 р. захистила кандидатську дисертацію “Клініко-епідеміологічні аспекти хронічно-рецидивуючих дерматозів (екземи, псоріазу) у хворих із різних фізико-географічних районів Чернівецької області (Північної Буковини” (науковий керівник – професор Ольга Денисенко). Дисертантом вперше у біосубстратах хворих на псоріаз – мешканців різних ландшафтних (рівнинних, передгірних, гірських) регіонів визначено вміст есенційних макро- й мікроелементів (кальцію, заліза, цинку, марганцю), доведено їх кореляційні зв’язки з вмістом у питній воді та грунті цих регіонів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що автором вперше розроблено патогенетично обгрунтовані способи лікування псоріазу у хворих із рівнинних, передгірних та гірських регіонів із диференційованим та поетапним застосуванням елементовмісних препаратів, що сприяє нормалізації вмісту досліджуваних есенційних елементів у біосубстратах пацієнтів, а також покращує найближчі та віддалені результати їх лікування. Результати роботи були представлені на наукових конференціях, у тому числі й міжнародних (м. Познань, Польща; м. Берлін, ФРН; м. Крайова, Румунія).
