ФАХІВЦІ БДМУ РОЗ?ЯСНЮЮТЬ. ВІЛ-інфекція/СНІД на сучасному етапі є найбільш актуальною медичною та соціальною проблемою. Щорічно кількість хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД продовжує зростати у всіх країнах світу. За даними ВООЗ, щоденно у світі вірусом імунодефіциту людини інфікуються 15 тисяч осіб, або 5 осіб – за 1 хвилину.
З кожним роком зростає кількість осіб з термінальними стадіями ВІЛ-інфекції (власне СНІД), які є причиною смертності. Тому для зменшення кількості хворих на СНІД та попередження поширення інфекції серед населення важливе значення має своєчасне виявлення й лікування ВІЛ-інфікованих осіб, особливо на ранніх стадіях захворювання, чому сприяє їх діагностика за проявами ВІЛ-інфекції/СНІДу на шкірі.
Згідно класифікації ВООЗ (2006 р.), у перебігу ВІЛ/СНІДу розрізняють чотири стадії з наступними проявами на шкірі:
Клінічна стадія І:
Безсимптомний перебіг.
Персистуюча генералізована лімфоаденопатія.
Клінічна стадія ІІ:
Помірне немотивоване зменшення маси тіла (до 10%).
Оперізувальний герпес.
Папульозний сверблячий дерматит.
Себорейний дерматит.
Грибкові ураження нігтів.
Клінічна стадія ІІІ:
Зменшення маси тіла (> 10%), хронічна діарея, гарячка, анемія, тяжкі бактеріальні інфекції (пневмонії, менінгіт, гінгівіт тощо).
Кандидоз порожнини рота.
Волосиста лейкоплакія язика.
Клінічна стадія ІV:
Синдром виснаження (ВІЛ-кахексія).
Саркома Капоши.
Хронічна вірусна інфекція.
Після інфікування вірусом імунодефіциту захворювання, зазвичай, тривалий час має безсимптомний перебіг. Проявами першої клінічної стадії може бути збільшення лімфатичних вузлів (генералізована лімфоаденопатія) без порушення загального стану інфікованих осіб.
За умови розвитку другої клінічної стадії ВІЛ-інфекції на шкірі та слизових оболонках виникають характері зміни, які є проявами інфекційних та неіфекційних дерматозів. Так, найбільш ранньою й частою ознакою ВІЛ-інфекції є оперізувальний герпес – вірусне захворювання шкіри, яке у ВІЛ-інфікованих осіб проявляються значною кількістю міхурів, які виникають на тлі почервоніння й набряку шкіри, супроводжуються різкою болючістю, мають тенденцію до поширеного ураження шкіри, часто нагноюються, тяжко піддаються лікуванню, можуть виникати повторно, залишаючи рубцеві зміни шкіри.
Одним із ранніх проявів ВІЛ-інфекції може бути папульозний сверблячий дерматит у вигляді поширених (на тулубі, кінцівках) дрібновузликових елементів рожево-червоного кольору з кров?янистою кірочкою в центрі, які супроводжуються свербежем.
Першим симптомом ВІЛ-інфекції може стати себорейний дерматит обличчя у вигляді почервоніння й лущення на лобі, щоках й носі у вигляді “метелика”. Надалі дерматоз може поширюватися на інші ділянки (тулуб, сідниці, стегна) з ускладненням гноячковою висипкою.
Раннім проявом ВІЛ-інфекції є грибкове ураження нігтів – оніхомікоз. Нігтьові пластинки тьмяніють, потовщуюються, стають крихкими. На тлі імунодефіциту відбувається швидке ураження всіх нігтьових пластинок як ступнів, так і кистів.
Впродовж третьої клінічної стадії у кожної другої ВІЛ-інфікованої особи реєструють кандидоз порожнини рота, який розвивається у вигляді білуватих нашарувань на слизових оболонках язика та щік, характеризується резистентністю до засобів фунгіцидної терапії.
Одним із найбільш характерних проявів ВІЛ-інфекції вважають волосисту лейкоплакію язика, яка виникає на бокових поверхнях язика у вигляді поодиноких сіро-білих бляшок до3 смв діаметрі з тонкими кератотичними відростками (у вигляді волосків) на їх поверхні.
На завершальній (четвертій) стадії ВІЛ-інфекції, яку власне й називають СНІДом – синдромом набутого імунодефіциту, на шкірі й слизових оболонках, поряд з хронічною вірусною інфекцією (рецидивуючий герпес обличчя, статевих органів тощо), розвивається саркома Капоші у вигляді бляшок і вузлів насиченого темно-синюшного, коричневого чи чорного забарвлення з гладкою блискучою поверхнею. Особливостями саркоми Капоши у хворих на СНІД є розташування висипки на верхній частині тулуба, верхніх кінцівках, обличчі, слизових рота, а також схильність до швидкого розпаду з утворенням виразок та раннє метастазування у внутрішні органи.
Таким чином, дерматологічними проявами ВІЛ-інфекції/СНІДу можуть бути різноманітні інфекційні та неінфекційні дерматози, які на тлі імунодефіциту набувають тяжкого клінічного перебігу. З метою раннього виявлення та своєчасного лікування ВІЛ-інфікованих осіб знання дерматологічних проявів ВІЛ/СНІДу необхідне не лише лікарям-інфекціоністам і дерматовенерологам, але й лікарям загальної практики – сімейної медицини та іншим медичним фахівцям.
Матеріал підготували: професор Ольга Денисенко, завідувач кафедри дерматовенерології БДМУ та доцент Марина Гаєвська
