ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. Одним з найбільш серйозних захворювань у дітей раннього дитячого віку є загорловий (заглотковий) абсцес. Так як, прогноз в разі несвоєчасної діагностики в зв’язку з ускладненнями несприятливий і може закінчуватися летальним наслідком.
Заглотковий абсцес являє собою гнійне запалення лімфовузлів, які містяться в рихлій клітковині заглоткового простору. Захворювання спостерігається в новонароджених (перших днів життя) і дітей перших 4 років життя.
У дітей віком понад 5–6 років заглоткового абсцесу практично не буває, тому що відбувається зворотний розвиток загорлового простору.
Заглотковий абсцес виникає внаслідок ускладнення гострого ринофарингіту, ГРВІ, ангіни або травми задньої стінки горла стороннім тілом, твердою їжею, лікарськими маніпуляціями і операціями в ротоглотці. У заглотковий простір інфекція проникає гематогенним чи лімфогенним шляхом.
Перебіг захворювання
Перебіг даного захворювання характеризується загальними і місцевими симптомами. Головними місцевими ознаками є біль під час ковтання, утруднене дихання. Звичайно, місцеві симптоми залежать від локалізації абсцесу. Так, якщо абсцес локалізується в носовій частині глотки, спостерігається утруднене носове дихання, а в разі локалізації в ротовій частині – утруднене дихання через рот, причому як в горизонтальному, так і у вертикальному положенні. Наростає салівація, слина витікає через кут рота. Порушується голосова функція – голос стає глухим з гугнявим відтінком.
Температура тіла спочатку підвищується до 38–40 °С, а пізніше може бути субфебрильною. У зв’язку з порушенням акту ковтання дитина худне, розвивається гіпотрофія. Голова спочатку відкидається назад, а згодом нахиляється у хворий бік. Регіонарні шийні лімфовузли збільшуються, стають болючими під час пальпації. Але домінуючими ознаками даного захворювання є утруднене дихання з характерним храпом, гіпертермія, інтоксикаційний синдром та повна відмова від їжі.
Під час фарингоскопії виявляють однобічне випинання на задній стінці горла м’якої, еластичної консистенції. Воно може протягом 2 тижнів не прориватися, спричиняючи сильну інтоксикацію. Після спонтанного прориву загорлового абсцесу гній може потрапити в гортань, викликати асфіксію, гострі захворювання нижніх дихальних шляхів. Нижні відділи горла оглядають під час непрямої ларингоскопії.
Діагностика
У дітей оглянути глотку часто буває дуже важко, тому необхідно зробити пальцьове її обстеження. Під час пальпації виявляється утворення м’якої еластичної консистенції, часто з флюктуацією, у вигляді подушкоподібного випинання. Це є незаперечним доказом наявності асбцесу.
Можна зробити рентгенологічне дослідження. На рентгенограмах видно тінь м’яких тканин у передхребетній ділянці, внаслідок чого є значне збільшення відстані від хребта до задньої стінки горла.
Диференціальна діагностика проводиться з туберкульозним спондилітом, для якого характерним є натічний абсцес. Під час огляду горла виявляють дифузне припухання його задньої стінки, флюктуацію визначити важко. Пункцію абсцесу роблять тільки зовні, через м’які тканини бічної поверхні шиї. Пункція через горло не показана, щоб уникнути утворення нориці. Слід зазначити, що у дітей туберкульозний спондиліт зустрічається дуже рідко.
Прогноз у хворих із заглотковим абсцесом дуже серйозний. Несвоєчасна діагностика абсцесу може призвести до проникнення інфекції в середостіння і виникнення гнійного медіастиніту. Можлива асфіксія і в разі розкриття абсцесу попадання інфекції в нижні дихальні шляхи: аспіраційна пневмонія, сепсис, раптова зупинка серця.
У ранніх стадіях абсцесу призначають антибіотики широкого спектру дії парентерально, аерозолі з антисептиками і антибіотиками, антигістамінні препарати. Якщо утворився гнояк, показано тільки хірургічне лікування у поєднанні з антибіотикотерапією, десенсибілізуючою і дезінтоксикаційною терапією. Наступні 2-3 дні проводять розведення країв розрізу для кращого випорожнення гнояка. При своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні одужання наступає на протязі 7-10 днів. В плані профілактики і своєчасної діагностики маленькі діти з гіпертермією, інтоксикаційним синдромом, утрудненим диханням, відмовою від їжі повинні щоденно оглядатися дитячим отоларингологом і дітям грудного віку категорично протипоказано проводити змащування задньої стінки глотки різними лікарськими засобами.
Матеріал підготував: завідувач курсу отоларингології, доцент Олександр Плаксивий
