ФАХІВЦІ БДМУ КОНСУЛЬТУЮТЬ. За статистикою ВООЗ у світі 2 млрд людей в організмі мають гельмінти. За поширеністю кишкові гельмінтози посідають 2-ге місце після туберкульозу. У світі їх більше, аніж гострих респіраторних захворювань. З 250 видів гельмінтів, які здатні паразитувати в організмі людини, в Україні зафіксовано 30 видів. В Україні щороку офіційно реєструється понад 600 випадків гельмінтозів на 100 тис. населення, 80% яких припадають на дітей. Але справжня кількість хворих на гельмінтози в Україні значно більша.
Почастішали випадки й токсокарозу, збудником якого є собачі аскариди. Відомо, що тільки в1 гсобачих фекалій міститься 40 млн яєць токсокар. Гельмінтоз Toхocara canis (родина псових) та Тохосаrа cati (родина кошачих) серед собак та котів поширений у всіх кліматичних зонах, є убіквітарно розповсюдженим.
Як проявляється ця недуга у тварин?
Якщо тварина уражена токсокарами, особливо цуценята, – відстають в рості, погано їдять, кволі, малорухливі, кашляють, мають запалення бронхів та легень, в них спостерігають блювання, кишкові коліки, діареї, судоми.
Хто ризикує інфікуватися гельмінтозом?
Є кілька груп населення, які за всіма ознаками ризикують захворіти на гельмінтоз. До них належать діти, які відвідують дитячі установи; мешканці сільської місцевості; люди, які утримують домашніх тварин; рибалки; особи, які полюбляють їсти рибу чи м’ясо в сирому вигляді; люди, які приїхали з-за кордону.
Частота ураження гельмінтами залежить від індивідуальних заходів профілактики, сили імунітету, віку людини. Це пояснюється тим, що після багаторазових заражень цими збудниками в людини розвивається специфічний імунітет.
Які механізми патогенного впливу паразитів?
Насамперед це: механічне ушкодження слизової оболонки; подразнення нервових закінчень слизової оболонки та стимуляція патологічних рефлексів; виділення нейропептидів; запалення слизової оболонки (вивільнення протеолітичних ферментів, гіалуронідази); порушення процесів травлення, всмоктування; розвиток дисбіозу кишечника; формування гіповітамінозу і гіпоферментозу (лактази, інвертази тощо); сенсибілізація організму «господаря» антигенними субстанціями; розвиток алергійних і аутоалергійних реакцій в органах і тканинах (у тому числі у слизовій оболонці кишечника); збільшення місцевої і загальної імуносупресії (метаболіти паразитів мають імуносупресивну дію); формування ендогенної інтоксикації; потенціювання алергійних реакцій на продукти харчування (нехарчова алергія); затримка росту, схуднення.
Як перебігає стан інфікування токсокарами у людини?
У дітей недуга перебігає в субклінічній формі. У підлітків та дорослих хвороба перебігає переважно з гарячкою, кашлем. Частими проявами є зниження апетиту, слабість, втомлюваність, підвищення температури тіла, нездужання, болі голови, ломота у тілі, абдомінальний дискомфорт та аденопатії (збільшення периферичних лімфовузлів). Тому, в залежності від того, які переважають симптоми, виділяють наступні форми: шкірна форма токсокарозу; вісцеральна форма токсокарозу, неврологічна форму токсокарозу, очна форма токсокарозу.
У малих дітей часто токсокароз перебігає у субклінічній формі.
Шкірна форма проявляється алергічними проявами у вигляді уртикарного висипу (кропив’янки), набряку, свербіжу шкіри.
Вісцеральна форма або синдром мігруючих личинок відбувається в результаті запальної реакції у відповідь на циркуляцію паразитів. Перебігає з гарячкою, головним болем, кашлем, порушенням сну. Турбує нудота, блювання, біль в животі, діарея. Спостерігається гепатомегалія, лімфаденопатія, в тяжких випадках може розвиватися міокардит з гострою серцевою чи гострою дихальною недостатністю.
Очна форма токсокарозу супроводжується зниженням зору, почервонінням очей, сльозотечею, косоокістю. У сітківці ураженого ока знаходять гранульоми, внаслідок чого людина можлива втрата зору.
Неврологічна форма переважно зустрічається у дітей. Токсокара вражає і головний мозок, виявляють ознаки ураження центральної нервової системи, тому діти гіперактивні, неуважні.
Як діагностувати недугу в організмі людини
Крім клінічних проявів хвороби для підтвердження діагнозу використовують імуноферментний аналіз, який визначає наявність специфічних антитіл (імуноглобулінів класу М до Toxocara cani, Toxocara cati) як показник гострого паразитарного процесу. В загальному аналізі крові – еозинофілія, гіпергамаглобулінемія.
Лікування хвороби
При лікуванні токсокарозу використовують протигельмінтні медикаменти – препарати альбендазолу, мебендазолу, тіобендазолу, які призначають один раз на добу впродовж місяця в добовій та курсовій дозах згідно маси тіла та віку. Офтальмологи використовують лазерокоагуляцію для руйнування токсокарних гранульом.
Основні превентивні заходи
Своєчасне лікування і ветеринарний контроль за тваринами: якщо ви вирішили придбати домашнього улюбленця, то обов’язково перевірте його на наявність гельмінтів. Слідкуйте за тим, щоб собак не вигулювали на дитячих ігрових майданчиках, скверах, муніципальних паркових зонах, пляжах тощо. Ретельне миття рук після контакту з грунтом, тваринами та промивання овочів, фруктів під проточною водою, занурення їх на декілька хвилин в окріп теж попередять інвазію. Виконуючи ці прості правила ви зможете уникнути такого захворювання як токсокароз. Будьте здорові!
Матеріал підготували: асистенти Анюта Сидорчук, Нонна Богачик та Ядвіга Венгловська, кафедра інфекційних хвороб та епідеміології
