Репродуктивний період охоплює вік від завершення статевого дозрівання
та встановлення повноцінного (двофазного) менструального циклу до згасання менструальної функції. Нормально тривалість репродуктивного періоду – 15 до 49 років – характеризується ритмічним дозріванням яйцеклітин та активною гормональною функцією системи гіпоталамус-гіпорфіз-яєчники.
Під дією гонадотропних гормонів гіпоталамо – гіпофізарної системи відбувається ріст і розвиток фолікулів, утворення і функціонування жовтого тіла. Фолікулярний епітелій посилено розмножується, перетворюючись у зернисті клітини, і утворює зернистий шар фолікула (stratum granulosum). Ці клітини виділяють секрет, який накопичується у товщі зернистого шару. Розмір яйцеклітини поступово збільшується до 55-90 мкм у діаметрі. У процесі дозрівання стінки фолікула розтягуються, яйцеклітина збільшується до 100-180 мкм у діаметрі. Такий стан фолікула називається граафовим міхурцем, або великим зрілим фолікулом. Процес дозрівання фолікула триває 10-14 днів.
Овуляція – розрив великого зрілого фолікула з виходом яйцеклітини, оточеної трьома-чотирма шарами епітелію, в очеревину, а потім – в ампулу маткової труби. Якщо запліднення не відбулося, яйцеклітина через 12-24 години руйнується. Як правило, протягом менструального циклу дозріває один фолікул, останні підлягають атрезії, при цьому фолікулярна рідина розсмоктується, а порожнина фолікула заповнюється з’єднувальною тканиною. За репродуктивний період жінка овулює близько 400 яйцеклітин, останні піддаються атрезії.
Лютеїнізація – перетворення фолікула після овуляції в жовте тіло. Під час деяких патологічних станів лютеїнізація фолікула можлива без овуляції.
Жовте тіло – це клітини зернистого шару фолікула, що піддається овуляції, які розмножилися і зафарбувалися жовтим кольором внаслідок накопичення в них ліпохромного пігменту. Якщо запліднення не відбулося, жовте тіло існує 10-14 днів, проходячи за цей час стадії проліферації, васкуляризації, розвитку та регресу. Пізніше, через 1-2 місяці, на місці жовтого тіла утворюється біле тіло, яке поступово повністю розсмоктується.
В яєчниках здійснюється біосинтез трьох груп стероїдних гормонів – естрогенів, гестагенів і андрогенів. Естрогени виділяються клітинами внутрішньої оболонки фолікула. У невеликій кількості вони утворюються також у жовтому тілі та корковій речовині надниркової залози. Основними естрогенами яєчників є естрадіол, естрон і естріол, причому синтезуються переважно перші два гормони.
Естрогени специфічно впливають на жіночі статеві органи: стимулюють розвиток вторинних статевих ознак, викликають гіпертрофію і гіперплазію ендометрію та міометрію, покращують кровообіг матки, сприяють розвитку вивідної системи молочних залоз та росту секреторного епітелію в молочних ходах. Дія екзогенних естрогенів на яєчники залежить від дози: великі дози гальмують продукцію гормонів, впливаючи на тканину яєчника безпосередньо або через гіпофіз-гіпоталамус, надмірні дози естрогенів викликають атрофію яєчників.
Гестагени є секретом лютеїнових клітин жовтого тіла, а також лютеїнізуючих клітин зернистого шару та оболонок фолікулів. Крім того, вони синтезуються корковою речовиною надниркових залоз. Основний гестаген яєчників прогестерон. На статеві органи гестагени впливають переважно після естрогенної стимуляції: пригнічують проліферацію ендометрію, викликану естрогенами, сприяють переходу слизової оболонки матки у фазу секреції. У разі запліднення яйцеклітини гестагени пригнічують овуляцію та протидіють скороченням матки.
Андрогени утворюються в інтерстиціальних клітинах внутрішньої оболонки фолікулів (у невеликій кількості) і в сітчастій зоні коркової речовини надниркових залоз (основне джерело андрогенів у жінок). Вони стимулюють ріст клітора, викликають атрофіюмалих статевих губ і гіпертрофію великих. У жінок з функціонуючими яєчниками андрогени впливають на матку: за умови достатньої естрогенної насиченості невеликі дози їх викликають передгравідарні зміни ендометрію; великі – його атрофію. Андрогени пригнічують утворення молока у матерів, які годують.
Статеве дозрівання жіночого організму відбувається у віці від 8 до 18 років. Відсутність менструації після 15 років і вторинних статевих ознак після 14 років вважається затримкою статевого розвитку. Поява вторинних статевих ознак, особливо пов’язаних з появою менструальних виділень до 8 років, свідчить про передчасне статеве дозрівання.
Матеріал підготувала: завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Кравченко Олена.
