ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. Надзвичайно важливою медико-соціальною проблемою сучасності є алергія, так звана ”хвороба цивілізації”. Поширеність алергії у всьому світі щороку зростає, кожні десять років захворювання на алергію подвоюється, у кожної третьої людини на Землі виявляють різні прояви алергічних рекцій. За прогнозами ВООЗ до 2015 року половині жителів Європейського континенту загрожує алергія. Алергічна реакція – стан підвищеної чутливості організму до певних речовин у відповідь на повторний контакт із ними, в основі якого лежить патологія імунної системи. Термін “алергія” вперше запропонував відомий австрійський лікар Clement Pirquet (1874-1929) на початку XIX ст.
Одним із досить поширених і важких різновидів алергічних реакцій є алергія на ліки. Серед інших видів побічної дії ліків лікарська алергія становить майже 71%. Від алергії на ліки страждають пацієнти різного віку – новонароджені, діти, доросле населення, люди зрілого та похилого віку.
Лікарська алергія спостерігається у 2 % населення,зростаючи до 17 % в осіб, які часто або тривало лікуються, і до 30% – у медичних та фармацевтичних працівників внаслідок тривалого безпосереднього контакту з ліками (медичні сестри, анестезіологи, хірурги, фармацевтичні працівники підприємств із виробництва фармацевтичної продукції).
Основні причини зростання алергії на ліки
У першу чергу, це стрімке зростання арсеналу ліків на вітчизняному та світовому фармацевтичному ринку. На сьогодні в Україні зареєстровано понад 20 тисяч брендових, генеричних та комбінованих лікарських препаратів, у світі – понад 200 тисяч найменувань ліків. Поряд із збільшенням кількості лікарських препаратів на полицях аптек значно зростає їх споживання населенням. Ліки як товар серед інших видів товарів за реалізацією в Україні посідають 6-те місце, а харчові продукти на 4-му місці, тобто, можна зробити висновок, що хворий вживає “бутерброд із ліками”. Багато пацієнтів “полюбляють” ліки, приймаючи їх не тільки за призначенням лікаря, а й досить часто самостійно підібравши в аптеці той чи інший безрецептурний лікарський засіб, займаючись самолікуванням і не враховуючи можливої загрози алергізації організму.
Слід пам’ятати, що алергія може виникати як на самі ліки, так і на продукти їх перетворення в організмі, так звані метаболіти (іноді лікарський засіб має понад 40-50 метаболітів). Однією із причин зростання алергії на ліки також є часте застосування 3-5 і навіть більше лікарських засобів одночасно (поліпрагмазія).
Фактори, що підсилюють алергізацію організму
Основна причина лікарської алергії – генетична схильність організму. Відмічено, що при наявності алергічних захворювань у обох батьків симптоми алергії виникають у 75 % дітей. Якщо ж алергічне захворювання має місце у одного з батьків, частота виникнення алергії у дітей знижується до 50 %. З’ясована роль близько 20 генів, що можуть спричинити розвиток алергії. Унаслідується не саме алергічне захворювання, а схильність до алергії (тобто, алергія у потомства може бути як до тих же алергенів, що і в батьків, так і до інших алергенів чи лікарських препаратів).
Серед зовнішніх факторів, які підсилюють алергізацію населення, виділяють зміни стилю життя: обмеження перебування на свіжому повітрі, сидячий спосіб життя, зниження частоти інфекцій раннього дитячого віку, які б стимулювали імунітет, тютюнопаління матері під час вагітності тощо.
Негативно впливає на організм людини забруднення навколишнього середовища та погіршення екології, підвищення радіаційного фону, забруднення повітря вихлопними газами, накопичення в атмосфері озону та інших токсичних речовин. Досліджено, що введення валюти “євро” з високим вмістом нікелю в монетах теж збільшує частоту виникнення алергічного дерматиту та кропив’янки в жителів Європи, особливо, у жінок.
“Найалергічніші” ліки та вироби медичного призначення
Алергію на ліки чи індивідуальну непереносимість може викликати будь-який лікарський препарат. Хоча серед усіх груп ліків є “лідери”. Найчастіше лікарську алергію викликають: антибіотики (у 55% випадків усіх лікарських алергій), особливо, препарати пеніцилінового ряду, нестероїдні протизапальні засоби, зокрема, кислота ацетилсаліцилова, диклофенак натрій, індометацин та інші (понад 25%), сульфаніламіди (майже 10%), вітамінопрепарати, ферменти, місцеві анестетики, рентгеноконтрастні речовини, вакцини та сироватки. Також можливий розвиток алергії на ліки при застосуванні препаратів, які володіють перехресними алергенними властивостями. Так, у хворого з алергією на пеніциліни висока ймовірність виникнення алергії на препарати з подібною хімічною будовою, зокрема, цефалоспорини (цефалексин, цефтріаксонта інші). Близькі антигенні властивості мають також новокаїн і сульфаніламіди, анальгін і теофедрин.
Алергію викликають не тільки препарати в таблетках чи ін’єкціях. Небезпеку складають і деякі лікарські засоби для зовнішнього застосування. Сильними алергенами є препарати йоду (розчин йоду спиртовий, йоддицерин, повідон-йод та інші), а також перев’язувальні матеріали чи пластирі із використанням йоду. У пацієнтів, чутливих до йоду, після його потрапляння на шкіру виникає сильне почервоніння, набряк і може бути навіть опік.
Нерідко алергію як у пацієнта, так і в медичного персоналу,можуть викликати вироби медичного призначення, особливо, з натурального латексу (еластичні бинти, бактерицидні пластирі, катетери, шприци, джгути, дренажі, хірургічні рукавички, масажери для зубів тощо).В натуральному латексі з каучукових дерев налічується понад 15 різних фракцій білків, що мають алергенну активність. Число людей із сенсибілізацією до латексу з року в рік зростає в усьому світі й особливо поширюється серед медичних працівників (у медичних сестер становить 5,5%, у хірургів – близько 7,5%, у стоматологів – понад 12%). Для запобігання алергії на вироби з латексу робляться спроби замінити його іншими гіпоалергенними полімерами.
Що відбувається при лікарській алергії?
Лікарська алергія – це специфічна імунна побічна дія ліків, коли на лікарський антиген в організмі виробляються специфічні антитіла і повторне введення даного препарату незалежно від дози та шляху застосування викликає алергічну реакцію негайного чи уповільненого типу.
Спочатку лікарський засіб як антиген взаємодіє з імунною системою людини за типом антиген-антитіло. Після імунологічної стадії вивільняються медіатори алергії (гістамін, серотонін та інші), які викликають патологічні зміни в організмі, тобто, клінічні прояви алергії: розширення капілярів, почервоніння, висипку, свербіж, набряк, запалення, звуження просвіту бронхів, зниження кров’яного тиску та інші ознаки. Найтяжчим проявом лікарської алергії є анафілактичний шок, який супроводжується різким зниженням тиску, набряком гортані, людина може втратити свідомість.
Профілактика лікарської алергії
Збір алергологічного анамнезу.
Якомога раннє виявлення алергії на ліки та детальний її облік.
Призначення ліків строго за показаннями.
Виписування рецептів на рецептурні ліки та їх відпуск з аптек строго за рецептом.
Проведення проби на індивідуальну переносимість ліків, які викликають алергічні реакції.
Реєстрація побічної дії/побічних реакцій на ліки (ф. № 137/о), в тому числі, алергічного характеру.
Заборона використання ліків в якості консервантів.
Як пацієнту уникнути алергії на ліки?
Якщо після вживання ліків виникають симптоми алергії, потрібно негайно припинити їх прийом.
Звернутися за консультацією до лікаря-алерголога.
Не використовувати лікарські препарати із закінченим терміном придатності, тому що при їх зберіганні можуть утворитися компоненти з алергенним ефектом.
У рекламі нових ліків вбачати не лише переваги, а й розуміти їх потенційну небезпеку.
Не займатися самолікуванням.
Ніколи не приймати ліки, не порадившись із лікарем чи провізором.
Матеріал підготувала: Інна Кишкан, доцент кафедри фармакології
