• Українська
  • English
Сучасні аспекти слухопротезування
Сучасні аспекти слухопротезування

Сучасні аспекти слухопротезування

За даними ВООЗ (Всесвітньої Організації Охорони здоров’я) у світі страждають втратою слуху близько 10% населення.

Поширеність приглухуватості у осіб від 65 до 74 років становить 20% і зростає до 35% у людей старше 75 років.

Дослідження показали, що приблизно 65% людей мають I-II ступінь втрати слуху, 30% – III ступінь, і 5% – IV ступінь або глухоту. Якщо взяти загальносвітову статистику, більше 800 мільйонів людей у всьому світі страждають зниженням слуху. Імовірно, до 2020 року це число досягне 1,4 млрд., що становить приблизно 20% населення Землі на сьогоднішній день. Необхідно відзначити, що з десяти чоловік, яким необхідно носити слуховий апарат, тільки двоє їм дійсно користуються. У середньому, люди з вадами слуху чекають майже десять років, перш ніж починають розуміти важливість слухопротезування і робити якісь кроки до вирішення своєї проблеми.

Порушення слуху прийнято пов’язувати з досягненням людиною похилого віку, і справді, шанси зіткнутися з погіршенням слуху збільшуються саме з віком, але відсоток молодих людей з втратою слуху набагато вище, ніж нам здається. Статистика останніх років показує, що зниженням слуху частіше стали страждати люди молодого і середнього віку, що можна пояснити погіршенням екологічної обстановки, впливом великої кількості існуючих на сьогоднішній день ототоксических препаратів, частотою стресових ситуацій, як невід’ємного атрибуту сучасного суспільства, поширенням комп’ютерів, зростаючим впливом різних шумів і вібрації, що пов’язано з інтенсифікацією промисловості і сільського господарства. Тільки третина людей зі зниженим слухом досягла пенсійного віку. Більша частина – шкільного та працездатного віку.

Навіть при найменших розладах слуху необхідно негайно звертатися до лікаря.

Цілком і повністю відновити слух при гострому процесі можна тільки лише протягом перших десяти днів. Будь-який день затримки чреватий згубними наслідками. Втрата слуху – поступовий процес, і ми часто вже не усвідомлюємо цього доти, поки не стане занадто пізно.

Слухові рецептори не піддаються лікуванню і не відновлюються, процес втрати слуху є незворотнім.

Найголовніше, втрата слуху – це непомітний процес, це має змусити нас ставитися до захисту слуху більш серйозно. 10% людей мають ту чи іншу ступінь порушення слуху. Як це не сумно, але це кожен десятий! У сучасній медичній практиці, завдяки новим технологіям, люди з порушенням слуху мають великі можливості повернути собі комфортне спілкування без обмежень, і отримувати задоволення від сприйняття звуків. І саме їм слухопротезування допомогає заново знайти можливість чути і жити тим життям, до якого вони звикли. Завдання всіх фахівців – оториноларингологів, сурдологів і слухопротезистыв полягає у тому, щоб дати людям можливість повноцінного спілкування.

Будова слухової системи.

     Слуховий аналізатор поділяється на периферичний відділ, провідні шляхи та корковий аналізатор.

     Периферичний відділ слухового аналізатора функціонально поділяється на звукопровідний і звукосприймальний апарати.

До звукопровідного апарату відносяться зовнішнє, середнє вухо, пері- та ендолімфатичний простір внутрішнього вуха, базилярна пластинка і присінкова мембрана завитки. Звукосприймальний апарат – рецептор слухового аналізатора, який представлений спіральним органом. Звукопровідний апарат служить для доставки звуку до рецептора. Звукосприймальний апарат трансформує механічні коливання в нервовий імпульс, який надалі переходить на дендрити біполярних клітин спірального ганглію (перший нейрон слухового шляху). Потім імпульс іде по завитковому корінцю присінково-завиткового нерва і через мосто-мозочковий кут попадає в довгастий мозок. Тут, у вентральному та дорсальному ядрах, лежить другий нейрон. Далі волокна частково перехрещуються у мосту і доходять до оливи (третій нейрон). Аксони третього нейрона ідуть до задніх горбів чотиригорбкових тіл і медіального колінчастого тіла (четвертий нейрон). Волокна четвертого нейрона закінчуються у скроневій долі (41е поле). У зв’язку з тим, що аксони другого нейрона частково перехрещуються, то кожна завитка має двобічний зв’язок з корою. Особливість системи – парність і ієрархічність структур.

Функції системи слуху:

– Сприймає і диференціює звукові подразнення (частотний характер звуку, інтенсивність

  або гучність звуку, тривалість звуку, тембр звуку);

– Визначає напрямок і ступінь віддаленості джерела звуку;

– Забезпечує слухове орієнтування в просторі;

– Забезпечує адаптацію до рівня дії звуку;

– Забезпечує (за рахунок кіркових центрів) сприйняття мови. 

Типи зниження слуху.

1- Кондуктивна приглухуватість – виникає при перешкодах на шляху посилення звуків.

– На рівні зовнішнього вуха (сірчана пробка, вади розвитку зовнішнього вуха, остеома зовнішнього слухового проходу, зовнішній отит, стороннє тіло зовнішнього слухового проходу);

– На рівні середнього вуха (перфорація барабанної перетинки, хронічний середній отит, отосклероз, розрив ланцюга слухових кісточок, патологія слухової труби, мастоїдит);

– Внаслідок аномалій (вад) розвитку вуха.

Найчастіше виправляється хірургічним шляхом. У випадках небажання пацієнта оперуватися або при наявності протипоказань до операції необхідно адекватне слухопротезування.

2- Сенсоневральна приглухуватість – пов’язана з порушенням перетворення механічних коливань в електричні імпульси або з порушенням провідності цього імпульсу. Цей тип приглухуватості характеризується зниженням звукосприйняття і його спотворенням, точніше, спотворенням, нерозбірливістю мовлення, особливо, на тлі шуму. Причинами даного типу приглухуватості є:

– Неврит слухового нерва (оперізувальний лишай, епідемічний паротит, грип, ГРВІ, і т. д.);

– Підвищення тиску рідин внутрішнього вуха (хвороба Меньєра);

– Вікове зниження слуху (пресбіакузіс);

– Патологія слухового нерва (невринома).

3- Змішана приглухуватість – поєднання двох вищеназваних типів порушення. Основні причини цього виду порушення слуху:

– Інфікування завитки при хронічному запаленні вуха;

– Певні тип і стадії отосклерозу;

– Поєднання не пов’язаних патологій звукопровідних і звукосприймаючих структур слухового аналізатора. 

Найбільш часто зустрічається сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість, вона становить близько 70-80% з усіх випадків приглухуватості. Інші форми займають близько 20-30%. Сенсоневральна приглухуватість не лікується ні консервативними (за винятком гострої сенсоневральної приглухуватості), ні хірургічними методами. Пацієнтам з такою приглухуватістю може допомогти тільки слухопротезування. У більшості (90%) слабочуючих людей можна поліпшити якість життя лише адекватним слухопротезування. 

Слухопротезування – це захід, що дозволяє поліпшити слух людини тим чи іншим шляхом. У даний час виділяють три способи слухопротезування:

1– Реконструктивна хірургія на середньому і зовнішньому вусі (при отосклерозі, хронічному отиті, вроджених аномаліях розвитку і так далі);

2– Кохлеарна імплантація – дуже ефективна методика відновлення слуху, що увібрала в себе останні досягнення отохірургії та медичних технологій. Щорічно тисячі і тисячі дітей з вродженою або набутою приглухуватістю отримують можливість повноцінно зростати завдяки кохлеарній імплантації.

3– Протезування за рахунок передачі слухової інформації через звукопідсилюючі засоби – слухові апарати.

Докладно зупинимося на останньому методі слухопротезування – на протезуванні за допомогою слухових апаратах та їхніх можливостях. Сучасні слухові апарати вражають нас не тільки своїми маленькими розмірами, а й фантастичними можливостями. 

Слухопротезування слуховими апаратами як один з найбільш доступних і ефективних методів компенсації вад слуху набуває значення соціальної важливості, оскільки дозволяє повернути багатьох пацієнтів до нормального життя. Однак, незважаючи на приголомшливі можливості сучасної слухової реабілітаціі, лише невеликий відсоток людей із соціально непридатним слухом у нашій країні отримав адекватну слухопротезную допомогу. 

Причини:

– Катастрофічно низька інформованість населення про соціальні наслідки втрати слуху, особливо у дітей, і можливостях сучасного слухопротезування.

Як показує практика, багато людей, вперше зіткнувшись з проблемою погіршення слуху, відкладають момент звернення до фахівців з приводу підбору слухового апарату.

Вони терплять жахливий дискомфорт, намагаються приховувати від оточуючих неповне розуміння зверненої до них мови, але все одно невидимий психологічний бар’єр заважає їм почати використовувати прилад, який позбавив би їх від цієї проблеми. Пов’язано це найчастіше з тим, що досі існує уява про слуховий апарат як про якийсь потворний «нарост» на вусі, до того ж не здатний повністю компенсувати втрачений слух.

Будь-якій людині, яка страждає порушенням слуху, необхідно знати, що такі уявлення сьогодні неактуальні: завдяки досягненням наукового і технічного прогресу сучасні слухові апарати мають привабливу форму і колір, а новітні внутрішньоканальні апарати і зовсім не помітні. Але саме головна риса ультрасучасних слухових апаратів – їх «інтелектуальність». Це потужні і в той же час крихітні комп’ютери, здатні підлаштовуватися під різні джерела звуку (стільниковий телефон, мову співрозмовника, музику, звук телевізора);

– Абсолютна невідповідність кваліфікації більшості медичних працівників сучасному рівню слухопротезування – досі багато лікарів (і навіть оториноларингологів) у бесідах з пацієнтами стверджують, що слухові апарати призводять до погіршення слуху. 

Сучасне слухопротезування за допомогою слухових апаратів дозволяє значно покращити життя приблизно 90% людей з порушенням слуху. 

Сучасні слухові апарати можуть:

– Компенсувати порушення сприйняття гучності звуків;

– Компенсувати порушення сприйняття частоти звуків;

– Забезпечити високу розбірливість мови у різних ситуаціях (в тиші, в галасливій обстановці, на вулиці, в аудиторії, в класі), тобто відрізнити мову від шуму, виділити і посилити її, особливо в складних звукових ситуаціях;

– Забезпечити природність сприйняття звуків (мови, власного голосу, музики, звуків навколишнього середовища);

– Автоматично підтримувати комфортний рівень гучності для кожного випадку, незалежно від рівня втрати слуху;

– Автоматично адаптуватися до різних акустичним ситуацій (галаслива обстановка, мова в оточенні кількох людей, музика в залах і так далі);

– Чути найрізноманітніші звуки – навіть ті, які людина, яка довгий час не чула, а може, вже й забула: шурхіт осіннього листя під ногами, шелест дощу і т.д.;

– Забезпечувати відсутність свисту в апараті, так званого зворотнього акустичного зв’язку;

– Надійно працювати і споживати мінімум енергії протягом дуже довгого часу;

– Забезпечувати нормальне спілкування слабочуючих людей на вокзалах, аеропортах та інших громадських місцях за рахунок, так званих, індукційних петель;

– Спокійно користуватися радіо і мобільними телефонами, комп’ютерами та іншою сучасною технікою. 

Слуховий апарат – це не тільки помічник для слухового сприйняття, а й «тренажер» для центральних мовних центрів розбірливості мови!

Більшість пацієнтів, які страждають зниженим слухом і не носять слухові апарати, стверджують, що вони відчувають себе самотньо і відзначають істотне зниження якості життя. Правильно налаштовані слухові апарати позитивно впливають на якість життя і щоденне користування слуховим апаратом може повернути радість життя.

Види слухових апаратів:

1. Завушні слухові апарати – розміщуються за вухом і повітрянопровідною трубочкою з’єднані із внутрішньовушною  вкладкою, розташованою безпосередньо в слуховому проході користувача. Сучасні слухові апарати мініатюрні, різних кольорів і дизайну, практично не помітні за вухом і підходять практично для будь-якої втрати слуху.

2. Внутрішньовушні і внутрішньоканальні слухові апарати – розміщуються в слуховому проході. Їх виготовляють індивідуально, попередньо зробивши зліпок вушного проходу. Вони малопомітні і комфортні. Однак їх не можна використовувати у дітей до 12 років і при глибокій втраті слуху. 

3. Кишенькові слухові апарати – розміщуються поза зоною вуха пацієнта (в кишені, на поясі і т.п.). Слуховий апарат являє собою прямокутний корпус і з’єднаний шнуром з телефоном і вушною вкладкою, яка безпосередньо розташовується у вушному проході. Такіслухові апарати застосовуються досить рідко – в основному, для компенсації приглухуватості у людей, страждаючих порушенням координації рухів або артритом.

4. Очкові слухові апарати розроблялися спеціально для людей, що носять окуляри. Електронна схема такого апарату монтується прямо в дужку окулярів, а у деяких моделей дужка виконує також функцію мінівібратора, що робить сприятливий ефект на зір користувача. 5. Є ще кісткові слухові апарати у вигляді шпильок на волосся, обідка. Однак широкого поширення вони не отримали. 

За способом обробки звукового сигналу розрізняють:

1. Аналогові слухові апарати – забезпечують лише посилення і нескладну обробку сигналу і володіють невеликим набором функцій. Аналогові апарати не володіють такими широкими можливостями тонкої настройки, як цифрові, але, з іншого боку, звук, одержуваний при використанні такого апарату, залишається більш живим і природнім, без металевого відтінку, характерного для звукового сигналу в комп’ютерній обробці.

2. Цифрові слухові апарати – розробляються і виготовляються з використанням найбільш сучасних технологій обробки звуку. Забезпечують найвищу якість слухопротезування, і при цьому мають безліч функцій для різних життєвих ситуацій. Звукові коливання, проходячи через такий слуховий апарат, перетворюються на цифровий формат і обробляються таким чином, щоб максимально поліпшити якість звучання. Є багато переваг цифрових апаратів:

– такі апарати можуть самостійно підлаштовуватися під ту акустичну середу, в якій знаходиться користувач, посилюючи звуки різної частоти і гучності в різній ступені;

– вони забезпечують пацієнтові “м’яке” комфортне звучання, набагато кращу (оптимальну) розбірливість мови;

– ці апарати виключають будь-які слухові травми;

– максимально збільшується можливість поліпшення розбірливості мови;

– автоматичний розрахунок та комп’ютерна підгонка шести і більше параметрів протезування, заснованих на аудіометричних показах, об’єктивному і суб’єктивному аналізі, дозволяють точно налаштувати апарат під індивідуальну втрату слуху. Встановлені установки, включаючи вплив різних акустичних параметрів (вентиляційний отвір, акустичний фільтр, ефект ріжка) можуть бути розраховані також автоматично;

– декілька параметрів таких апаратів можуть змінюватися і порівнюватися одночасно;

– багато з цих апаратів мають кілька програм прослуховування, призначених для різних звукових ситуацій (шумове оточення, тиха обстановка, музика);

– сучасні цифрові слухові апарати настільки технологічні, що можуть компенсувати практично будь-яку ступінь приглухуватості. При цьому звучання в апаратах максимально наближене до природнього звуку;

– їх можна перепрограмувати кілька разів у любий час, кожну зміну параметрів можна одразу ж прослухати і при зміні слуху у пацієнта відпадає необхідність у придбанні нового апарату;

– в деяких з них є можливості дистанційного керування функціями;

– для бинаурального протезування можна налаштувати два апарати одночасно;

– відсутність трімерних кнопок підвищує механічну надійність цифрових апаратів;

– інформація по кожному пацієнту, модель слухового апарату, встановлені при налаштуванні параметри зберігаються у базі даних апарату.

Покази до слухопротезування:

1 – Втрати слуху більше 40 дБ. У дітей протезуватися потрібно і при втратах менше 40 дБ, оскільки це може запобігти подальшому спотвореному розвитку мови;

2 – При І ступені приглухуватості (тобто при втратах слуху менше 40 дБ), якщо пацієнт потребує більш гострого слуху. Але, є і така точка зору, що слухові апарати потрібно носити вже в самих ранніх стадіях втрати слуху, оскільки це не тільки лікувальна методика, але й профілактичний захід в плані порушення асоціативних зв’язків між мовними центрами в корі головного мозку і підкірковими слуховими центрами. Тобто, слухові апарати гальмують подальше падіння слуху з віком, гальмують “старіння мозку”;

3 – Пацієнт відзначає наявність проблем спілкування, зазначає, що погіршилася розбірливість мови в побутовому шумі, з’явилася напруженість при розмові з декількома співрозмовниками, на нараді, в машині, щоразу відчуває необхідність збільшувати гучність телевізора і т.і;

4 – Але, найголовнішим показом є наявність мотивації до протезування, а саме:    

        – Визнання наявності у себе зниження слуху;

        – Підтримка сім’ї і друзів.

Переконливі аргументи для пацієнтів на користь слухопротезування:

• Слухові апарати дозволяють брати участь у повсякденному житті.

• Завдяки новітнім технологіям, сучасні слухові апарати мініатюрні і зручні в носінні.

• Повторення питань і нерозуміння залишаться в минулому.

• Добре налаштований апарат, що відповідає вашим вимогам, не підведе вас в жодній

   ситуації.

• Якісні апарати доступні в будь-якому ціновому сегменті.

Вушна вкладка – невід’ємна частина завушного слухового апарату, яка необхідна для точності передачі звуку. Вона допомагає підтримувати апарат у потрібному положенні, і від неї багато в чому залежить якість слухопротезування.

Існують стандартні вушні вкладки і індивідуальні, виготовлені за формою вуха пацієнта. Якщо вкладка слухового апарата розташовується в слуховому проході не герметично, то може виникнути т.зв. “зворотній зв’язок”, тобто неприємний свист. Щоб уникнути неприємного свисту, рекомендується носити індивідуальну вушну вкладку.

Перевагами індивідуальної вушної вкладки є:

• Повна відповідність особливостям будови слухового проходу і забезпечення таким чином повної герметичності, максимальної якості звуку та зменшення можливості появи зворотного зв’язку (свисту).

• Максимальний комфорт при використанні слухового апарату.

Бінауральне слухопротезування

Однак навіть найдосконаліші технології та пристрої, якщо їх застосовують монаурально, тобто на одному вусі, не можуть в повній мірі відновити комунікативні функції слабочуючої людини.

Природа не випадково наділила людину білатеральною слуховою системою. Щоб добре, легко, надійно і комфортно чути в різноманітних умовах, людині необхідно два вуха з нормально розвиненими фізіологічними механізмами бинауральної взаємодії в центральних відділах слухового аналізатора.

У даний час у світі бінауральне слухопротезування щорічно проводиться більшості (70-80%) слабочуючих від загального числа всіх протезованих людей. Кількість користувачів з двома слуховими апаратами в Україні орієнтовно становить 5-7% від загальної кількості всіх слухопротезованих. І це є ще одним важливим напрямком роботи нашої сурдологічної служби.

Матеріал підготували: завідувач курсу отоларингології, доц. Олександр Плаксивий, доц. Олег Сапунков.

Корисно знати