З настанням теплої пори року в країнах з помірним континентальним кліматом до, яких відноситься Україна, створюються сприятливі умови для виживання і розмноження хвороботворних мікроорганізмів,
що призводить до значного зростання захворюваності населення на кишкові інфекції. Наразі в Україні і, зокрема на Буковині епідемічна ситуація щодо поширення кишкових інфекцій не є загрозливою, однак зважаючи на складну суспільно-політичну та економічну ситуацію в країні зберігається високий ризик спалахів, а то й епідемічного поширення кишкових інфекцій, насамперед в окупованих регіонах та на територіях де ведуться бойові дії.
Основні відомості про кишкові інфекції.
Кишкові інфекції це відносно велика група гострозаразних захворювань, які перебігають з ураженням шлунково-кишкового тракту та інтоксикацією. Найбільш поширеними та найбільш вивченими кишковими інфекціями є черевний тиф, паратифи, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, шигельоз, ешерихіоз, гепатит А, ентеро- та ротавірусні ентерити, а також особливо небезпечна інфекція – холера.
У хворих на кишкові інфекції буковинців лікарі найчастіше діагностують харчові токсикоінфекції, ентеро- та ротавірусні ентерити, дещо рідше сальмонельоз, ще рідше шигельоз (дизентерію). Відносно часто хворим на кишкові інфекції встановлюється діагноз гастроентериту чи гастроентероколіту нез’ясованої етіології оскільки не вдається виділити збудника, який викликав хворобу. Разом з цим такі небезпечні кишкові інфекції як холера, черевний тиф та паратифи у нашому краї трапляються дуже рідко. Як правило це поодинокі випадки хвороби, завезені з інших областей України чи із за її меж. Осатаній випадок холери на Буковині був зареєстрований в 1995 році у жителя м. Чернівці, який прибув з відпочинку з м. Затока, черевного тифу – у 2005 році у бізнесмена, що прибув із м. Одеси. Наразі у нашій області відсутні епідеміологічні передумови поширення холери, черевного тифу та паратифів, епідемічна ситуація щодо цих інфекцій в цілому благополучна і надійно контролюється фахівцями санітарно-епідеміологічної служби.
При більшості кишкових інфекцій від зараження до появи перших клінічних проявів хвороби проходить дуже мало часу – від кількох годин до кількох діб. Виняток становлять черевний тиф та гепатит А при, яких інкубаційний період сягає двох і більше тижнів. Всі кишкові інфекції, які реєструються у нашому краю, мають подібну симптоматику, тому за клінічним перебігом їх можна розділити на дві групи. Для значної частини кишкових інфекцій (харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ентеро- та ротавірусні ентерити) характерний гострий початок з нудотою, блюванням та болем в животі до, яких досить швидко приєднується пронос і загальне нездужання. Блювання часто буває багаторазовим та приносить певне полегшення, випорожнення водянисті, об’ємні, їх частота може становити від 3-4 до 20-25 разів на добу. Біль у животі частіше тупий невиражений, локалізується нижче грудини, навколо пупка та внизу живота справа. Температура тіла підвищується не завжди. На противагу цьому при іншій частині кишкових інфекцій (шигельоз) початковими симптомами є озноб, значне підвищення температури тіла, біль голови та виражена слабкість до, яких приєднуються болі у животі та пронос. Болі різкі, ріжучі, переймиподібні локалізуються внизу живота зліва. Випорожнення мізерні, з домішками слизу, крові, гною. Частота випорожнень може сягати 20-30 разів на добу, кожний акт дефекації супроводжується сильним болем у ділянці прямої кишки.
Джерелом зараження при кишкових інфекціях є хворі на ці недуги люди, чи люди «заразоносії». «Заразоносії» збудників кишкових інфекцій становлять найбільшу епідеміологічну небезпеку, оскільки будучи практично здоровими вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують з великою кількістю інших людей (на роботі, під час навчання, у громадському транспорті тощо), а також можуть працювати на об’єктах громадського харчування та водопостачання. При сальмонельозі, крім людини, джерелом збудників можуть бути птахи, особливо водоплаваючі, свині, вівці, велика рогата худоба, миші та щурі. З випорожненнями людей та тварин збудники кишкових інфекцій виділяються у довкілля, потрапляють у харчові продукти, воду на предмети домашнього вжитку тощо. Крім цього збудники сальмонельозу містяться у яйцях і м’ясі хворих гусей, качок, курей, збудники харчових токсикоінфекцій – у молоці отриманому від хворих на мастит корів та овець.
Зараження людини кишковими інфекціями відбувається при вживанні інфікованих харчових продуктів чи води, через брудні руки та предмети домашнього вжитку. Через продукти харчування можна заразитися будь якою кишковою інфекцією, однак найчастіше вони є причиною захворювання на харчові токсикоінфекції та сальмонельоз. З огляду на зараження цими інфекціями, найбільшу небезпеку становлять сирі яйця, паштети, заливні страви, страви із м’ясним фаршем, м’ясні салати, овочеві салати зі сметаною чи майонезом, кондитерські вироби з кремом. Потрапивши у ці продукти харчування збудники харчових токсикоінфекцій та сальмонельозу починають інтенсивно розмножуватися та накопичувати токсин. Уже через 2-3 години у такій страві, яка зберігалася при кімнатній температурі, кількість хвороботворних мікроорганізмів та їх токсинів буде достатньою для того щоб викликати хворобу.
Зараження кишковими інфекціями може відбуватися і через інші продукти харчування та страви, які перед вживанням не проходять термічної обробки. Наприклад вживаючи немиті овочі та фрукти можна захворіти на шигельоз, ешеріхіоз, гепатит А. Загалом вживання будь-яких страв, котрі готувалися з порушенням санітарно-гігієнічних норм чи зберігалася без дотримання належного холодового режиму може призвести до захворювання на кишкову інфекцію. Причому інфіковані страви на смак і вигляд зачасти не відрізняються від безпечних та якісних.
Досить небезпечним є водний шлях зараження кишковими інфекціями оскільки за потрапляння збудників у водогін одночасно може захворіти велика кількість людей. Через воду можна заразитися шигельозом, ешеріхіозом, ентеро- та ротавірусними інфекціями, гепатитом А. У воді тривалий час виживають холерні вібріони. Наразі цей шлях зараження найчастіше реалізується при використані води з відкритих водоймищ (ставків, струмків, озер, річок ).
Зараження збудниками кишкових інфекцій через забруднені руки заслуговує особливої уваги. На шкіру рук збудники кишкових інфекцій можуть потрапити із будь-чого до чого ми торкаємося перебуваючи у громадських місцях. Найчастіше це ручки дверей, перекладини для тримання у громадському транспорті, клавіші електровимикачів, гроші, іграшки тощо. В подальшому, за неналежного дотримання правил особистої гігієни чи відсутності умов для виконання цих правил, інфекція потрапляє у ротову порожнину та кишечник, а якщо така особа займається приготуванням їжі то інфікує ще й страву, яку готує.
Аналізуючи причини захворюваності на кишкові інфекції населення нашої області за попередні роки можна стверджувати наступне. Найчастіше зараження збудниками цих інфекцій відбувається при вживанні продуктів харчування куплених на стихійних ринках чи в інших місцях, не відведених для торгівлі. Досить часто причиною захворювання були готові страви (пиріжки, тістечка, чебуреки тощо) домашнього приготування та сумнівної якості куплені з необладнаних прилавків та лотків на вокзалах, ринках та в інших місцях скупчення людей. Разом з цим кишкові інфекції є частим наслідком відпочинку «на природі», коли їжа готувалася на передодні, тривало зберігалася при високій температурі, а для миття рук, посуди та овочів і фруктів використовувалася вода з відкритого водоймища. Пацієнтами інфекційних стаціонарів також були особи, які прибули з тривалих поїздок і впродовж всієї подорожі вживали їжу приготовану чи куплену заздалегідь.
Поради щодо запобігання зараженню збудниками кишкових інфекцій у домашніх умовах:
u Ретельно мийте руки перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідання туалету, користування громадським транспортом, відвідування різних закладів та установ (магазин, базар, лікарня, вокзал тощо);
u Для пиття використовуйте питну бутильовану воду чи кип’ячену воду з водогону;
u Кухонне приладдя і посуд після кожного приготування та вживання їжі митйте гарячою водою, а м’ясорубку ще й ошпарюйте окропом;
u Продукти харчування, особливо готові страви, посуд та інший кухонне приладдя зберігайте у недоступному для мух місці;
u Не купуйте продукти харчування на стихійних ринках, особливо готові до вжитку, які продаються з необладнаних прилавків та лотків;
u Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мийте. У жодному разі не пробуйте ягоди та фрукти (черешня, вишня, полуниця, яблука, сливи тощо) під час покупки і не вживайте їх допоки не помиєте, як би чисто вони не виглядали;
u Зберігайте продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці. Продукти харчування, що швидко псуються, зберігайте у холодильнику при температурі не вище +6 °С: м’ясний фарш не більше 6-ти, торти, тістечка – 36-ти, смажені котлети – 24-ох, варені ковбаси – 48-ми годин. Розливне молоко, а надто куплене на ринку, обов’язково кип’ятіть;
u М’ясні салати та салати з сметаною і майонезом готуйте незадовго до їх вживання у кількості розрахованій на один прийом їжі;
u По можливості утримуйтеся в літній період від приготування в домашніх умовах заливних м’ясних і рибних страв, тортів, тістечок тощо.
Поради щодо запобігання захворюванню на кишкові інфекції під час відпочинку «на природі» (у лісі, лісопосадці, на озері, річці тощо) в літній період:
u Не включайте в меню та утримайтеся від приготування під час відпочинку «на природі» страв, які швидко псуються (заливні м’ясні і рибні страви, страви приготовленні з м’ясного фаршу, м’ясні салати, торти, тістечка тощо);
u Для доставки та зберігання продуктів харчування під час перебування «на природі» використовуйте сумки-холодильники;
u Для упаковки готових страв та напівфабрикатів використовуйте одноразові пластикові контейнери, які щільно закриваються, для упаковки у цільному вигляді овочів, фруктів, хлібобулочних виробів тощо – поліетиленові пакети;
u Майонез, олію чи сметану до овочевих салатів додавайте безпосередньо перед їх вживанням;
u Запасіться достатньою кількістю води не лише для пиття, але й для миття рук та кухонного приладдя. В жодному випадку для цих потреб не використовуйте воду із природних вододжерел (ставків, струмків, озер, річок, тощо);
u Харчові продукти, які не були спожиті під час відпочинку «на природі», утилізуйте.
Поради щодо запобігання захворюванню на кишкові інфекції при подорожуванні:
u Не беріть в дорогу харчові продукти, які швидко псуються. Для подорожування більш придатними є харчі, які містяться у вакуумних чи щільно заклеєних поліетиленових упаковках;
u Для зберігання продуктів у дорозі використовуйте сумки-холодильники;
u Запас харчових продуктів у дорогу розраховуйте не більше ніж на одну добу навіть за наявності сумки-холодильника;
u Для пиття у дорозі використовуйте лише бутильовану воду;
u Запасіться у дорогу побутово-індивідуальним дезінфікуючим розчином (наявні в аптечній мережі) та достатньою кількістю вологих і сухих салфеток для обробки рук перед вживанням їжі.
Якщо ж, у Вас з’явилися симптоми кишкової інфекції (нудота, блювання, пронос, біль у животі тощо) необхідно негайно звернутися до лікаря, оскільки хвороба може набути тяжкого перебігу і при несвоєчасно розпочатому лікуванні завершитися смертю.
Матеріал підготував: Юрій Рандюк – доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ.
