Буковинський державний медичний університет

  • Українська
  • English
Психологи БДМУ на сторожі психічного здоров’я дітей та батьків
Психологи БДМУ на сторожі психічного здоров’я дітей та батьків

Психологи БДМУ на сторожі психічного здоров’я дітей та батьків

Відомо, що в дитячому віці закладається фундамент особистості, формуються її основні якості, фізичне та психічне здоров’я, культурний, моральний та інтелектуальний потенціал.

Успішне становлення дитини як особистості, рівень її психологічного здоров’я визначає в подальшому особливості її адаптації в суспільне («доросле») життя, сприяє самореалізації, успішному навчанню та побудові здорових стосунків.

Іноді на перешкоді гармонійному розвиткові дитячої особистості стають різноманітні несприятливі чинники: хвороби, конфлікти, травми. Психіка дитини дуже чутлива до сильних емоційних переживань (стресів, травматичних подій), особливо, коли поруч не виявляється того, хто може роз’яснити, що відбувається, і тим самим знизити рівень напруги дитини. В результаті психіка дитини не може «опрацювати» отриману інформацію й заповнює «білі плями незнання» дитячою компенсаторною фантазією. Як наслідок з’являються різні симптоми (маркери) порушення нормальної адаптації дитини, що суттєво впливають на якість її життя вдома, у дитячому садку чи школі. Серед таких «маркерів» – поведінкові порушення, зниження рівня шкільної успішності, зниження інтересу, конфліктність, підвищення тривожності, дратівливість, агресивність, плаксивість, поганий сон та апетит, погіршення пам’яті та концентрації уваги, прояви гіперактивності, поява невластивих вікові страхів тощо.

У подібних ситуаціях батьківська любов і турбота не можуть замінити кваліфікованої фахової допомоги. Психолог проведе діагностику, допоможе батькам обрати правильну виховну стратегію, налагодити стосунки в родині. В залежності від того, які труднощі виникли, психолог працюватиме або з дитиною, або з усією родиною.

Викладачі кафедри психології та соціології, що працюють у Медико-психологічному центрі БДМУ, активно долучаються до психологічної допомоги сім’ям з дітьми. Зокрема, у роботі з дітьми психолог-консультант Любов Любіна активно застосовує методи арт-терапії та піскової терапії. Піскова терапія допомагає розвивати дитячу пам’ять, увагу і просторову уяву. Створюючи свій, неповторний світ на піску за допомогою різноманітних фігурок, дитина розкриває всі свої фантазії і переживання.A Ігри, що використовуються у пісковій терапіїA спрямовані на розвиток творчого мислення і уяви, довільної уваги, знижують тривожність і агресивність, допомагають долати сором’язливість і замкнутість, формують навички спілкування, дозволяють дитині навчитися висловлювати свої почуття. Під час гри з піском у дитини посилюєтьсяA бажання дізнаватися щось нове, експериментувати і працювати самостійно,A розвивається тактильна чутливістьA як основа «ручного інтелекту», всіA пізнавальні функціїA (сприймання, увага, пам’ять, мислення), а такожA мова і моторика. Пісок, як і вода, здатний «заземлювати» негативну енергію, що особливо актуально в роботі з «особливими» дітьми.

Консультант центру Вікторія Осипенко працює з батьками та дітьми в методі психодрами. Театралізоване розігрування розказаних клієнтами історій допомагає глибше зрозуміти ситуацію, ідентифікувати власні почуття, знайти відповіді на складні запитання щодо стосунків, стратегій поведінки, емоційних реакцій.

Фахівці центру не оминають увагою і батьківську потребу в психологічній допомозі та підтримці. Психолог-консультант Оксана Пендерецька регулярно бере участь у фестивалях для дітей та їхніх батьків «Територія дитинства», проводячи лекції, семінари-тренінги та психотерапевтичні групи, на яких батьки можуть отримати відповіді на різноманітні запитання щодо закономірностей вікового розвитку, подолання криз, вирішення проблем у стосунках тощо. У нелегкій справі виховання й побудови стосунків для батьків важливо знати, що їх завжди може підтримати кваліфікований фахівець, людина, що професійно стоятиме на варті психологічного здоров’я їхньої дитини й родини.

Коли варто звернутись до психолога?

У житті трапляються ситуації, з якими важко впоратися навіть дорослим: смерть одного з членів сім’ї, розлучення батьків; поява нового члена сім’ї; початок відвідування дитячого садка чи школи; серйозна хвороба дитини; насильство щодо самої дитини або вчинене в неї на очах. У цих випадках варто звернутися до психолога навіть коли вам здається, що подія не надто вплинула на дитину. Психолог допоможе визначити, наскільки сильно дитина переживає те, що сталось, допоможе впоратися, пережити важку подію.

Якщо ви помітили зміни в поведінці та самопочутті дитини, перераховані нижче, – це привід звернутись по кваліфіковану допомогу до психолога:

  1. порушення сну, зниження апетиту, погіршення самопочуття;
  2. погіршення пам’яті та концентрації уваги;
  3. зниження інтересу до навчання, рівня шкільної успішності;
  4. поведінкові порушення (порушення дисципліни, втрата контролю над поведінкою тощо);
  5. часті прояви агресії/самоагресії (дитина часто сердиться без видимої причини, бурхливо реагує на зауваження, ображає інших, може заподіяти шкоду собі та/або іншим живим істотам, демонстративно зламати іграшку, вдарити тварину тощо);
  6. конфліктність (погіршення стосунків з однолітками та/або з іншими членами сім’ї);
  7. плаксивість, тривожність та актуалізація страхів (страх темряви, страх залишатися одному в кімнаті, страх перед дощем, грозою, сильним вітром, страх комах, тварин, незнайомих людей тощо);
  8. прояви надмірної активності (дитина занадто активна, прагне виконувати одночасно декілька справ, з якими їй важко впоратись, що може стати причиною злості, порушення планів, невдач та інших неприємностей для дитини й її близьких);
  9. сором’язливість (дитина уникає контактів з однолітками, надмірно чутлива до критики, не виявляє ініціативи, не вміє захищати себе тощо).

До психолога також варто звертатись, якщо:

  • Ви помічаєте, щоA існуюча проблема не розв’язується впродовж тривалого часу.
  • Ви знаєте, як розв’язати проблему, але вам все ж потрібна допомога у практичній реалізації вашого рішення.
  • Вас щось тривожить у дитячій поведінці, але ви не можете зрозуміти причину.
  • Вам здається, що дитина відстає у розвитку від своїх однолітків (частіше за все, вам це здається, але краще розставити всі крапки над «і» й не мучити дитину порівняннями з іншими дітьми).
  • у вас є сімейні проблеми, і це відбивається на дитині.

Корисно знати