ВІЛ-інфекція – це соціальна інфекція,
яка входить у п’ятірку захворювань, що забирають міліони жертв. Вперше ця недуга дала про себе знати у 1981 році у США. За даними ВООЗ у світі вже налічується більше 35 млн інфікованих осіб. Кожні шість секунд на планеті з’являється людина з ВІЛ-позитивним статусом, що є реальною загрозою існування людського виду.
Помолодіння, фемінізація, масове поширення по всій земній кулі ВІЛ – інфекції, свідчить про її некерованість, що у поєднанні із дороговартісним лікуванням наносить величезий удар по економіці та соціальному статусі країн світу.
В Україні ВІЛ-інфекція почала розростатися мов ракова пухлина, починаючи з 1994 року. До цього призвела зміна цінностей в сексуальній сфері життя людей. Зміна орієнтації, наркоманія, проституція, сексуальна розкутість є підґрунттям для зараження ВІЛ. Людей цієї категорії відносять до груп ризику.
Проте, варто звернути увагу на той факт, що сьогодні в нашій країні даному захворюванню підвласні й благополучні верстви населення.
Що таке ВІЛ-інфекція?
ВІЛ – це вірус, що повільно «вбиває» імунну систему людини. Він сприяє розвитку багатьох інфекційних та онкологічних захворювань, оскільки імунна система втрачає здатність захистити його від хвороботворних мікроорганізмів. Людина, інфікована ВІЛ, з часом стає більш сприйнятливою навіть до таких мікроорганізмів, які для здорових людей не представляють ніякої небезпеки.
ВІЛ-інфекція – це захворювання з найдовшим інкубаційним періодом. Тобто, від моменту зараженя вірусом до клінічних проявів хвороби може пройти багато часу (до 15 років). А час у даному випадку грає проти осіб з позитивним ВІЛ-статусом. Адже вчасно розпочаті діагностика та лікування подовжують життя хворих і поліпшують його якість. Саме тому необхідно звертати увагу на можливі перші провісники ВІЛ-інфкції.
Ризик зараження на ВІЛ – інфекцію дуже високий при:
- переливанні інфікованої крові ( більше 90 відсотків);
- одноразовій пункції нестерильною голкою або шприцем (менше як 1 %);
- вживанні наркотиків і зловживанні алкоголем;
- одноразовому статевому акті з хворим або вірусоносієм ВІЛ – інфекції (1:100, 1:1000);
- трансплацентарній передачі від матері до дитини (від 25 до 50%, зростає до 65 % при явних формах інфекції у вагітної);
- контактуванні з ВІЛ-інфікованим матеріалом (професійний ризик у медичних працівників, робітників лабораторій)
Найбільш поширений шлях передачі ВІЛ-інфекції у всьому світі – це статевий. Ризик зараження прямо пропорційний збільшенню кількості статевих партнерів, тому сексуальне виховання є однією із ефективних статегій попередження розвитку епідемії ВІЛ-інфекції.
Перелік основних постулатів безпечного сексу:
- відмова від безладних статевих стосунків з частою зміною партнерів;
- утримання від випадкових статевих зв’язків;
- обов’язкове користування презервативом;
- наявність тільки одного надійного партнера у випадку дошлюбного статевого життя;
- подружня вірність;
- виключення будь-яких інтимних зв’язків у стані сп’яніння.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!! 100 % безпечного сексу немає, гарантією є тільки утримання від нього.
ВІЛ-інфекція не передається:
- через рукостискання;
- через поцілунок;
- через їжу;
- через предмети домашнього вжитку;
- при купанні в басейні, душі;
- через спортивні предмети;
- через укуси комах;
- при догляді за хворими.
ЯКІ СИМПТОМИ ПОВИННІ НАСТОРОЖУВАТИ ЛЮДЕЙ?
- збільшення лімфатичних вузлів, причому практично одномоментно у кількох місцях(шийних, пахових, під пахвинних тощо);
- прогресуюча втрата ваги — понад 10 %, незважаючи на збереження колишнього режиму харчування;
- часті гнійні і запальні ураження слизової рота, шкіри, статевих органів;
- тривалий розлад випорожнення (понад 1 місяць);
- підвищена температура тіла, що тримається понад місяць без будь-якої причини.
Сьогодні в умовах нашої держави ефективна боротьба з ВІЛ-інфекцією полягає у її попередженні та ранньому виявленні. Тому кожна людина повинна обирати здоровий спосіб життя, виховувати, в першу чергу свої, моральні якості, з розумінням та підтримкою ставитися до всіх способів боротьби з епідемією і толерантно відноситися до людей з позитивним ВІЛ-статусом.
Матеріал підготувала: асистент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Бойко Ю.І.