Останнім часом спостерігається зростання захворювань серцево-судинної системи у дітей,
при цьому досить часто відзначається підвищення артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія (АГ) – це захворювання, яке характеризується стійким підвищенням артеріального тиску (АТ) і надалі приводить до ураження органів-мішеней (серця, нирок, судин головного мозку тощо). Діагноз гіпертонічної хвороби встановлюють у дітей, коли первинна АГ зберігається впродовж 1 року і більше або раніше (у віці до 16 років) – за наявності ураження органів-мішеней. Поняття «гіпертонічна хвороба» є також синонімом «первинної АГ» і використовується традиційно в Росії і Україні, оскільки краще підкреслює хронічний перебіг захворювання і вказує на необхідність комплексної терапії.
Наразі артеріальна гіпертензія у підлітків спостерігається в 8-18% випадків, причому починаючи з 12-річного віку артеріальна гіпертензія зустрічається практично в кожного 6-го підлітка, а серед хлопчиків 15-16-річного віку у 8% визначається артеріальна гіпертензія ІІ ступеня. Згідно з останніми епідеміологічними дослідженнями під час росту та розвитку дитини формуються три піки підвищеного АТ: у дівчаток – у 5, 8 і 13 років, у хлопчиків – у 6, 8 і 14 років. Тому було б дуже добре періодично вимірювати артеріальний тиск дітям, починаючи з трьох років. Слід пам’ятати, що навіть нормальний кров’яний тиск характеризується значними індивідуальними коливаннями. Так, у підлітків верхній рівень може бути в межах 100-140 ммрт. ст., а нижній – у межах 70-90 ммрт. ст., тому показники нормального артеріального тиску слід визначати за спеціальними таблицями індивідуально для кожної дитини залежно від статі, віку, зросту та маси тіла. Необхідно бити на сполох, коли у дитини артеріальний тиск вищий за 120/80 мм рт. ст.
Тиск дітям, так само як і дорослим, треба вимірювати в спокійному стані, після 5-10-хвилинного відпочинку. Можна лежачи або сидячи, але при подальших вимірах – обов’язково в тій же позиції. Вимірюють тиск звичайним тонометром, але для дітей важливий розмір манжети – її ширина повинна становити не менше 40% від периметра плеча, довжина – перекривати від 80 до 100% периметра плеча. Використання «дорослої» манжети може призвести до помилок і неправильного трактування показників артеріального тиску.
Причин підвищення тиску багато, але найчастіше це залежить від спадковості, віку і деяких зовнішніх факторів. Причинами дитячої гіпертонії, зокрема, може бути підвищене навантаження в школі, несприятлива екологія, гострі респіраторні захворювання, хронічна інфекція, перевтома організму загалом, психічні травми. Гіпертонія у дітей буває первинною, тобто такою, що не має відомої причини, і вторинною, яка пов’язана з певною патологією, наприклад, хронічними захворюваннями нирок, вродженими вадами серця, хворобами щитовидної залози тощо. У зоні ризику – підлітки зі схильністю до ожиріння та діти батьків, які страждають на гіпертонію. Потенційними гіпертоніками вважаються й діти з вегето-судинною дистонією, яка, як відомо, зустрічається зараз досить часто. До основних симптомів гіпертонії належать: різкий головний біль, порушення зору, нудота, дзвін у вухах, біль в ділянці серця, відчуття жару, дратівливість, погіршення пам’яті і т.д.
Основною метою лікування артеріальної гіпертонії є досягнення певного рівня АТ, який нижчий за 90-процентиль для даного віку, статі і зросту і нижчий за 120/80 мм рт.ст. Медикаментозне антигіпертензивне лікування починають лише за наявності стабільного і значного підвищення АТ і при постійному контролі лікаря, а при виявленні лабільної гіпертонії достатньо змінити стиль життя: зниження надмірної маси тіла, активна рухова активність, дієта, за необхідності призначають заспокійливі засоби тощо.
Першочерговою терапією гіпертензії за наявності зайвої маси тіла є саме боротьба з ожирінням, причому зниження індексу маси тіла на 10% асоціює зі зниженням за короткий час АТ на 8-12 ммрт.ст. В останні роки розроблено систему дієтичних підходів до лікування гіпертензії у дітей DASH, що включає багато фруктів, овочів, збагачених на клітковину, містить мало жиру (насиченого й загального) порівняно зі звичайною дієтою, а отже, містить більше калію, магнію, кальцію, флавоноїдів, флавінів, бета-каротину і т.д. Потрібно зменшити обсяг або відмовитися від солодощів, звички переїдати чи досолювати їжу.
Важливо чергувати розумову й фізичну роботу впродовж дня, щоби не було багатогодинного сидіння за комп’ютером або біля телевізора. Так, пацієнти повинні контролювати час пасивної поведінки, включаючи перегляд телевізора та гру в комп’ютерні ігри, і мати за мету досягнення такої активності менше ніж 2 години на день. Пам’ятайте, дітям необхідно кожного дня приділяти як мінімум 30 хвилин для помірних динамічних фізичних навантажень на свіжому повітрі.
Матеріал підготувала: Білоус Тетяна Михайлівна, педіатр, дитячий кардіоревматолог, к.мед.н., доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
