Сім’я – є однією з найдавніших і стійких соціальних спільностей.
Історія розвитку сім’ї нерозривно пов’язана з історією розвитку суспільства, народу, країни. Її сьогодення і майбутнє пов’язане з сьогоденням і майбутнім людства.
Все, що є в нашому характері, все, що ми беремо з собою в своє доросле і самостійне життя, – закладено в нас перш за все в сім’ї, в години сімейного спілкування, сімейного дозвілля. Звичайно, світ людини формують і школа, і вулиця, і театр, і книга… Але саме сім’я є тим первинним середовищем, де проходить становлення особистості, де ми дістаємо перші відомості про багатообразність і складність оточуючого нас світу, про добро і зло, де формуються наші звички і вміння, наші погляди і життєві плани, потреби і здібності. В сім’ї розвивається вся гама наших емоцій і почуттів, через сім’ю ми засвоюємо соціальний досвід, переймаємо традиції. Саме в сім’ї йде непростий процес виховання переконань, вимогливості до себе й інших, милосердя і співчуття до людини.
Спілкування з найближчими людьми духовно звеличує нас, зміцнює віру в себе, впевненість у правильності вибраної життєвої позиції, всиляє життєвий оптимізм, відкриває в людині кращі душевні якості.
Сім’я завжди буде основою життя людини, джерелом її щастя. Батьки щасливі дітьми, діти щасливі батьками – такий природний взаємозв’язок. Душевна близькість дітей і батьків – це і є багатство сім’ї. Для кожної матері, для кожного батька найбільше щастя в житті – побачити своїх дітей людьми, гідними високого звання Людини. Сім’я – могутня творча сила. Вона покликана утверджувати все добре, ніжне в людині, захищати від життєвих незгод.
Щасливе дитинство може бути тільки в тих дітей, які живуть у щасливих сім’ях. Тут діти не помічають свого щастя, як повітря, яким дихають. Вони природно і гармонійно розвиваються, живуть своїм багатобарвним життям, скороминущими бажаннями і мріями, їхні розмови щирі, а сміх веселий і дзвінкий. “Важко передати словами… те щось особливо світле, коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишаються у нас якісь задушевні зв’язки з тією сім’єю, з якої ми вийшли. Нам якось важко уявити собі, що ці зв’язки вже розірвані назавжди, і це сімейне почуття час від часу пробуджується в нас…”
Роль сім’ї у вихованні дітей – велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. Сім’я в доступних їй межах і формах здійснює завдання розумове, моральне, естетичне і фізичне виховання дітей, дбає про їхній гармонійний розвиток.
Сімейне виховання (моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання). Реалізуючи ці напрями, особливу увагу слід приділити вихованню у дітей любові до батьків, рідних, рідної мови, культури свого народу; поваги до людей; піклування про молодших і старших, співчуття і милосердя до тих, хто переживає горе; шанобливого ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, до знання свого родоводу, історії народу.
Що ж робить дітей щасливими?
Насамперед – це увага і турбота батьків. Як би ви не були зайняті на роботі або в домашньому господарстві, знаходите можливість спілкуватися зі своїми дітьми, гратися з ними, балуватися та займатися. Дитині просто необхідно відчувати, що мама і тато його розуміють, підтримують і люблять. Частіше говоріть дитині, що ви його любите. Слова любові дитина має чути і коли йому добре і коли погано, і коли він злиться або ображається на вас, і коли вередує і бавиться.
Наступне важливе правило – ніколи не обманюйте дитину і нічого від неї не приховуйте. Ваш будь-який обман, нехай навіть маленький, може глибоко поранити малюка, коли він зрозуміє, що його обдурили. Розповідайте дитині все як є, навіть якщо йому ця інформація не сподобатися. Наприклад, якщо дитина не хоче йти в садочок, не варто вигадувати казки про там, що ви просто прогуляєтеся, краще подумайте, як мотивувати дитину до походу в садок. Даючи обіцянки дітям, прикладіть всі зусилля, щоб їх виконати. Намагайтеся будувати з вашим малюком максимально довірчі відносини, щоб у вас не було секретів один від одного. Таким чином, ви привчите своє дитя розповідати вам про все, що відбувається в його житті, що його хвилює. Якщо отримана інформація від дитини вас засмучує, або ви вважаєте, що малюк поступив негарно або не правильно, не лайте його, адже він тільки вчиться жити. Замість цього розкажіть малюкові, як він міг би вчинити, поясніть, де він припустився помилки, наведіть приклади з вашого сімейного життя.
Часто батьків ставлять у глухий кут деякі питання дітей, і в цей момент мами і тата або уникають відповіді, або кажуть «не знаю». І в тому і в іншому випадку ви даєте привід дитині йти шукати відповіді на свої запитання в інших – друзів, родичів, знайомих. Запам’ятайте одне правило – ви не можете знати все, але якщо дитина вас запитує, той і дізнайтеся розкажіть. Одержавши від дитини питання, на яке ви не знаєте відповідь, пообіцяйте малюкові поговорити про це пізніше, але не відкладайте в довгий ящик і обов’язково поговоріть.
Наступна складова щасливого дитинства – це вміння батьків прислухатися до своєї дитини. Слухайте і чуйте свого малюка. Якщо дитина вам про щось розповідає, пам’ятайте – це для нього важливо і актуально. Навіть якщо він вам в п’ятий раз приносить демонструвати свою нову іграшку і розповідає про неї – слухайте і обговорюйте з ним цю тему. У процесі такого спілкування малюк вчиться висловлювати свою точку зору, вчиться будувати діалог, і це допомагає дитині у майбутньому легко входити в контакт з людьми, не боятися мати і висловлювати свою думку і не бояться виступати на публіці. Крім того, прислухаючись до своєї дитини, ви навчитеся розуміти, коли він говорить правду, а коли намагається схитрувати або починає фантазувати, і зумієте припинити спроби обманювати. У розмові з малюком ви будете отримувати інформацію про те, що відбувається в його житті, що турбує, хто кривдить.
Отже, найголовніші умови успішного сімейного виховання:
- сім’я – міцний і дружний колектив;
- інтереси членів сім’ї перебувають у гармонійній єдності з інтересами суспільства;
- повна сім’я – важлива умова успішного виховання дітей;
- єдність вимог з боку батька і матері;
- наявність у батьків почуття відповідальності за виховання дітей;
- дотримання батьками норм і правил співжиття;
- атмосфера взаємного довір’я, дружби, доброзичливості
Даруйте любов і розуміння діткам, і вони будуть щасливими!
Матеріал підготували: доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка, к.мед.н. Юрценюк О.С., асистент кафедри Ротар С.С.
