Серед основних факторів, що створюють основу для виникнення численних захворювань, є недостатня фізична активність.
Приблизно 3,2 мільйона щорічних випадків смерті пов’язані з недостатньою фізичною активністю. У 2008 році близько 31% людей (28% чоловіків і 34% жінок) у віці 15 років і старше в світі були недостатньо фізично активними.
Під фізичною активністю розуміють будь-який рух тіла, яке проводиться скелетними м’язами та вимагає витрат енергії. Фізична інертність (недостатня фізична активність) є незалежним чинником ризику розвитку хронічних хвороб. Для зміцнення здоров’я людям рекомендується підтримувати належні рівні фізичної активності протягом усього життя. Не менш 30 хвилин фізичної активності помірної інтенсивності 5 разів на тиждень знижує ризик розвитку цілого ряду неінфекційних хвороб серед дорослих людей. Більш інтенсивна фізична активність приносить більше користі для здоров’я і може бути необхідна для контролю ваги.
Фізична інертність є четвертим за важливістю фактором ризику глобальної смертності (6% випадків смерті в світі). Крім того, за оцінками, фізична інертність є основною причиною приблизно 21-25% випадків раку молочної залози і товстої кишки, 27% випадків діабету і приблизно 30% випадків ішемічної хвороби серця.
У всьому світі спостерігається зниження рівнів фізичної активності. У глобальних масштабах кожна третя доросла людина недостатньо активна.
Однак зростаючі рівні фізичної активності в умовах сприятливого навколишнього середовища приносять користь для здоров’я людей усіх вікових груп. ВООЗ дає рекомендації щодо оптимальних рівнів активності, однак навіть незначна фізична активність краще, ніж її відсутність. Люди, що ведуть пасивний спосіб життя, повинні починати з невисоких рівнів фізичної активності та поступово збільшувати тривалість, частоту й інтенсивність занять.
Для підвищення рівнів фізичної активності необхідно вживати заходів як на рівні всього суспільства в цілому, так і на рівні окремих людей. У 2013 році держави-члени ВООЗ домовилися про скорочення поширеності недостатньої фізичної активності до 2025 року на 10% в рамках «Глобального плану дій з профілактики неінфекційних захворювань та боротьби з ними на 2013-2020 рр.».
Регулярні заняття фізичною активністю належних рівнів серед дорослих людей мають таке вплив на здоров’я:
• дозволяють знизити ризик розвитку високого артеріального тиску, ішемічної хвороби серця, інсульту, діабету, раку молочної залози і товстої кишки, депресії;
• сприяють зміцненню кісток і поліпшенню функціонального здоров’я;
• є основною детермінантою витрати енергії і, отже, грають вирішальну роль в енергетичному обміні та підтримці належної ваги.
Поняття «фізична активність» не слід плутати з «фізичними вправами». Фізичні вправи є однією з підкатегорій фізичної активності, охоплюють планову, структуровану і повторювану фізичну активність, спрямовану на поліпшення або підтримання одного або декількох компонентів фізичної форми. Крім фізичних вправ фізична активність включає також і інші види активних рухів тіла, що здійснюються під час ігор, роботи, активного пересування, домашньої роботи, а також відпочинку і розваг.
Результати широкомасштабного восьмирічного дослідження, що охопило понад 84 тисяч медсестер, красномовно свідчать про наступне. У тих із них, хто регулярно виконував комплекс фізичних вправ, ризик стати жертвами серцевого нападу або інсульту був на 54 відсотки менше порівняно з жінками, які вели малорухливий спосіб життя.
Зміни в способі життя є першими серед підходів терапії в рекомендаціях Європейського товариства гіпертонії (ESH) та Європейського товариства кардіологів (ESC) 2013 року з лікування артеріальної гіпертонії. Клінічні дослідження показують, що спрямовані на зниження артеріального тиску зміни в способі життя по ефективності можуть бути еквівалентні медикаментозній монотерапії. Зміни способу життя можуть безпечно і ефективно відтермінувати розвиток артеріальної гіпертензії або запобігти його в осіб без артеріальної гіпертензії, затримати початок медикаментозної терапії або запобігти його необхідність у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1-го ступеня. Крім впливу на зниження артеріального тиску, зміни способу життя сприяють контролю інших факторів серцево-судинного ризику і клінічних станів. У рекомендованих підходах змін способу життя, як і для неінфекційних хвороб, – регулярні фізичні навантаження, наприклад, не менше 30 хвилин помірної динамічної фізичної активності протягом 5 – 7 днів на тиждень. Помірними аеробними навантаженнями можуть бути ходьба, біг підтюпцем, їзда на велосипеді, плавання.
У Фінляндії наполегливо пропагували здоровий спосіб життя, рух, раціональне харчування і досягли того, що за 25 років знизили смертність від ішемічної хвороби серця на 73 відсотки! Їх пропаганда була підкріплена реальними діями держави. Один із кроків – безкоштовна роздача салатів в місцях громадського харчування. Таким чином, буквально навчили людей їсти зелень.
Зміна способу життя з підвищенням рівня фізичної активності надасть значний позитивний ефект для здоров’я і його відновлення кожної людини.
Матеріал підготували: доцент Руснак І.Т., професор Тащук В.К.
